Без концертів-вітань і політичної реклами

Реформа Національної суспільної телерадіокомпанії України почала активно впроваджуватися на регіональному рівні. «День» сфокусував свою увагу на ТРК «Львів». Саме Львівська філія  була та поки є найбільшою в Україні. Загалом, тут налічується 311 штатних працівників, 215 з яких на початку січня отримали листи про скорочення. Відповідно, зупинили виробництво більш ніж 20 програм.

БЕЗ КОНЦЕРТІВ-ВІТАНЬ

Чи не найбільший резонанс викликало закриття програми «Концерт вітань», яка щотижня виходила на львівському телебаченні протягом 40 років. Основною аудиторією передачі були старші люди та жителі сіл. Формат програми постійно залишався незмінним — ведучий читав оплачені глядачами привітання і вмикав кліпи. Цікаво, що програма залишалася найпопулярнішою на телеканалі навіть 2017 року.

«Я не розумію, навіщо закривати успішний і реально цінний для багатьох глядачів проект. Старші люди дуже любили цю програму. Навряд чи вдасться знайти для аудиторії цієї програми рівнозначний контент», — написала тоді у «Фейсбуці» львівська журналістка Вікторія БАЛИЦЬКА.

Зміни контенту на ТРК «Львів» і причину закриття «Концерту вітань» у коментарі для «Дня» пояснив член правління НСТУ Микола ЧЕРНОТИЦЬКИЙ, який відповідає за діяльність з оптимізації центральної та регіональної структур: «На Львівській філії є свій продюсер, котра й відповідає за контент. Уляна Антоник була обрана на цю посаду на відкритому конкурсі. У Львівській філії продюсер обрала програми, які відповідають цінностям Суспільного, а які — ні. Щодо «Концерту вітань», то ми для себе як суспільний мовник сформулювали, що суспільне мовлення, яке фінансується платниками податків, не може брати з них же ще якісь кошти за привітання. Це неправильно. Тому «Концерти вітань» ми припинили по всій країні. Крім того, в даному разі також йшлося про проблеми з авторськими правами того контенту, який використовувався в цій програмі. Суспільний мовник не може собі дозволити порушувати права інтелектуальної власності інших осіб, використовувати музику, на яку в нас немає прав».

На тему реформування регіонального телебачення у Львівській філії НСТУ говорять неохоче, переадресовуючи питання до центральної дирекції. Тому в діалозі з членом правління НСТУ Миколою Чернотицьким «День» розпитав про інші нюанси наповнення регіональної сітки мовлення.

«Кожен регіональний суспільний мовник вироблятиме, передусім, обов’язковий базовий контент — це мінімум 185 хвилин щоденного ефіру. Кожна філія випускатиме по буднях три прямоефірні блоки: ранкове шоу, випуски новин протягом дня та підсумкову аналітичну програму о 19.20. Усі блоки виходитимуть синхронно з іншими регіонами.

Весь інший контент ділиться на дві частини. По-перше, це програми, обрані в результаті відкритих конкурсів ідей (пітчингів). Продюсер регіональної філії проводить конкурси відповідно до пріоритетів, які він вважає потрібними. Умовно кажучи, якщо філії потрібно більше дитячих програм, то продюсер організовує відповідний конкурс. Продюсер відбирає найкращі ідеї та затверджує додаткове фінансування з бюджету НСТУ.

Другою складовою контенту будуть програми, що ми закуповуватимемо централізовано. Йдеться, наприклад, про серіали, науково-популярні програми, спортивні змагання тощо. Ми розуміємо, що жодна регіональна філія не може закрити повністю сітку мовлення своїм власним контентом. Окрім того, є дуже багато якісних цікавих програм, які ми отримуємо централізовано. Наприклад, з останнього були документальні фільми від ВВС, котрі ми передали в регіони».

У контексті ТРК «Львів» також часто можна було почути закиди про «джинсові» новини й те, що голова Львівської обласної держадміністрації постійно з’являвся в ефірі. Керівництво «Суспільного» в цьому питанні вирішило зайняти тверду позицію. Зокрема, член правління НСТУ Микола Чернотицький наголошує: «Ми дуже негативно ставимося до такого засилля компліментарних ефірів для місцевих адміністрацій і будь-яких чиновників. Відповідно до рішення правління, яке було ухвалено наприкінці минулого року, ми заборонили всім підрозділам і центральній дирекції ПАТ «НСТУ» розміщувати так звану рекламу з політичним змістом. Приміром, йдеться про договори висвітлення діяльності органів влади, за якими відпрацьовували кошти.

Однак це не означає, що ми не запрошуватимемо жодних чиновників до ефірів. Вони будуть нашими гостями, й запитання журналісти ставитимуть чесні та прямі, тому ефіри будуть гострими та цікавими, а глядач отримуватиме лише об’єктивну інформацію.

Крім того, зараз спільно з рухом «Чесно» ми запускаємо проект звітування в прямому ефірі чиновників і місцевих посадовців — #ЧЕСНОзвіт. Протягом 2018 року голови обласних рад, ОДА, депутати міських рад, мери міст, їхні заступники та керівники профільних департаментів будуть запрошені в інтерактивні прямі ефіри на базі регіональної мережі Суспільного. Посадовці прозвітують про результати своєї роботи чи вирішення місцевої кризової ситуації, а наші глядачі та гості студії зможуть поставити запитання в прямому ефірі.

Ми свідомо відмовляємося від політичної роботи заради грошей, щоб робити справді чесний контент і дотримуватися найвищих журналістських стандартів у висвітленні роботи посадовців».

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

«СУСПІЛЬНЕ — ЦЕ ТАКОЖ ІНСТРУМЕНТ, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ ГРОМАДІ ЕФЕКТИВНО РОЗВИВАТИСЬ»

Отар ДОВЖЕНКО, медіаексперт:

— Регіональне суспільне мовлення повинно мати свою особливу нішу, не дублюючи ані регіональних комерційних телеканалів, ані загальноукраїнських. Стратегія, за якою працює нинішня менеджерська команда, досить адекватно визначає цю нішу: регіональне суспільне має бути комунікатором всіх частин місцевої громади, даючи жителям регіону — не лише «комерційній» аудиторії, бажаній для приватних мовників, — доступ до важливої інформації про події в них за вікном. При цьому не обслуговувати інтересів ані місцевої влади, ані місцевого бізнесу.

По суті, Суспільне — це також інструмент, який допомагає громаді ефективно розвиватися, розв’язувати проблеми, ухвалювати рішення, вести дискусії. Тому суспільно-політична функція колишніх ОДТРК сьогодні — це, по-перше, майданчик для відкритих плюралістичних дискусій; по-друге, джерело якісних і чистих новин, створених за стандартами. Водночас я не вважаю, що місцеве Суспільне має являти собою бубоніння протягом усього дня про місцеві політичні та економічні проблеми. Головну частину ефіру мають становити пізнавальні, просвітницькі та розважальні програми. Частина цього контенту, якщо я правильно розумію, буде наскрізною для всієї системи регіональних суспільних мовників, частиною вони будуть обмінюватися (це чудова ідея, нам дуже бракує комунікації між регіонами), а частину вироблятимуть самі. Ось ця остання — найвідповідальніша, адже вона повинна уособлювати щось особливе, чим цей регіон відрізняється від інших. Місцева культура, місцеві традиції та історія, щось, що єднає громаду. Я б хотів, щоб програма на зразок «Історичної правди» Вахтанга Кіпіані могла існувати в регіональному масштабі — нехай у якомусь економнішому форматі. Обов’язково мусить бути програма про подорожі та маловідомі закутки краю: люди дуже мало знають навіть про своє місто, не кажучи вже про область. Дитячі програми також, умовно кажучи, повинні бути для маленьких львів’ян, а не для маленьких-кого-завгодно. Словом, програми власного виробництва для львівського Суспільного — це те, що неможливо виробити ніде, крім Львова. Все інше можна замовляти централізовано в Києві або в сторонніх продакшнів.

Щодо закриття старих форматів, то я вважаю його виправданим. Працюватиме система пітчингів, і люди, які впевнені в тому, що їхній формат життєздатний, можуть спробувати його обґрунтувати й продовжити йому життя. А аргумент «воно виходило сорок років, тому має виходити далі» не витримує жодної критики. Адже в нас нове телебачення, яке має нові функції та нові цінності. Відповідно, продукт має їм відповідати.

«ЛОКАЛЬНИЙ КОНТЕНТ МАЄ ВИРОБЛЯТИСЯ НА МІСЦІ»

Тетяна ВЕРГЕЛЕС, головний редактор IA ZIK:

— Безпосередньо для колективу львівського телебачення залишається створення випусків новин, ранкового шоу та вечірньої підсумкової програми. Велика частина решти контенту надходитиме сюди з Києва. Це однозначно неправильний підхід. Локальний контент має вироблятися на місці. Ним повинні займатися журналісти, які живуть поряд із тими людьми, для яких роблять програми. Адже вони живуть їхніми проблемами та щоденними турботами й знають історію та культуру цього краю.

Якщо поглянути на сітку мовлення регіонального ТРК «Львів», то, можливо, більшість програм все-таки потрібно було залишити. Так, їх треба модернізувати та осучаснити. Однак за своєю тематикою вони порушували якраз весь спектр проблем, актуальних для регіону. Чого не було й що хотілося б мати? Це — питання зайнятості населення. Сільські громади кинули напризволяще. Не навчили заробляти на себе іншим способом, ніж контрабандою. Це болюче питання для Львівського прикордонного регіону. Як громадам виживати? Цю проблему мав би вести регіональний суспільний мовник. Села отримали б можливість подивитися на себе й те, як вони насправді живуть. Це ціла низка проблем: від якості продуктів до рівня тамтешніх шкіл. Не потрібно порушувати якісь космічні проблеми. Необхідно звертати увагу на проблемні питання кожного села, містечка та, зрештою, обласного центра.

Необхідні програми,  які були б спрямовані проти ворожої інформаційній експансії. Багато гострополітичних ток-шоу, напевно, не потрібні. Акцент слід робити на просвітницькі та краєзнавчі програми, а також передачі, які б торкалися історії краю та України загалом.

Було багато претензій щодо частої присутності в ефірі ТРК «Львів» голови ЛОДА Олега Синютки. Мовляв, державне телебачення використовувалося під потреби облдержадміністрації. Насправді в контексті Львова та Львівської області на це треба поглянути під іншим кутом. Дружина міського голови Львова Андрія Садового є власником великого медіахолдингу. Відповідно, обласне телебачення дозволяло, так би мовити, тримати баланс, коли Синютка міг на ТРК «Львів» викласти позицію обласного керівництва. Так вдавалося уникати інформаційного перекосу. Коли глядач переглянув обидва канали, утворювався певний баланс думок. Відповідного балансу думок хотілося б сподіватися й від регіонального суспільного мовника на Львівщині.