Чим привабливі конвергентні ЗМI

Минулого року обсяг ринку медійної інтернет-реклами України сягнув 594 мільйонів гривень, при цьому частка прямих продажів на цьому ринку становила 44,56%. Такі результати 1 квітня оприлюднила Інтернет Асоціація України, спираючись на дані власних досліджень. Медіа-експерти прогнозують: з роками бізнес все більше рекламуватиме себе в Інтернеті, відмовляючись від послуг традиційних ЗМІ. А це призведе до видозміни контенту, передовсім, на українському ТБ від якого, власне, рекламні гроші здебільшого і «перетікають» в Інтернет. Перерозподіл рекламних фінансових потоків, за словами виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторії СЮМАР, прискорить процес переформатування українського ринку медіа. Відтак, вже через кілька років потенційно привабливими для рекламодавців будуть, насамперед, конвергентні ЗМІ.

Як розповів «Дню» виконавчий директор Інтернет Асоціації України Володимир КУКОВСЬКИЙ, під час дослідження їхньої організації аналізували річний обсяг грошових коштів, спрямованих рекламодавцями на сегменти медійної інтернет-реклами, орієнтованої саме на українську інтернет-аудиторію, за винятком витрат на відповідні digital-сервіси. До того ж під час аналізу до медійної інтернет-реклами відносили не лише банерну чи відеорекламу, а й спонсорство та нестандартні креативні рішення. Експерт відзначає: у порівняні з 2011 роком рівень медійної реклами в Інтернеті зріс у середньому на 50%. І хоча сегмент такого виду реклами в Україні менший, ніж у середньому у світі, число власників бізнесу, які при плануванні рекламних бюджетів надаватимуть перевагу саме Інтернету та конвергентним ЗМІ, щороку лише збільшуватиметься.

— Ми проводили дослідження інтернет-реклами також за підсумками 2011 року. На той час отримали цифру близько 250 мільйонів гривень. Але відверто порівнювати ці дані та говорити, що ринок упродовж року зріс більш ніж удвічі не можна, адже під час минулорічного дослідження враховувалися не всі сегменти. У порівнянні з 2011 роком, ринок мережевої реклами показав приріст у 50% — прокоментував Володимир Куковський. — Варто відзначити, що за підсумками 2012 року в Україні зафіксовано 50% активних користувачів Інтернету — людей віком від 15 років, які заходять в мережу один раз на місяць і частіше. Для порівняння: 2011 року ця цифра була 39%. Крім росту кількості користувачів Інтернету, на українському ринку також з’являються інструменти, що дозволяють більш якісно оцінювати вплив інтернет-реклами на різну аудиторію. Відтак, маючи конкретні цифри кількості користувачів «павутини» та показники впливу на них реклами, великі компанії можуть більш розсудливо підходити до формування своїх рекламних бюджетів.

За словами генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси Олексія ПОГОРЕЛОВА, Всеукраїнська рекламна коаліція щодо обсягів рекламно-комунікаційного ринку України оприлюднила інші дані, а саме — обсяг реклами в пресі 2012 року становив 2 млрд 646,8 млн грн, що у 3,62 рази більше, ніж обсяг реклами в Інтернет (680 млн грн). Приріст обсягів реклами в пресі за 2012 рік — 8,6%. В Інтернеті ж обсяг реклами збільшився лише на 15%.

Утім, дані досліджень обох організацій щодо обсягів реклами в Інтернеті за 2012 рік засвідчують одне — бізнес проявляє все більше зацікавленості в представлені себе у мережі (приріст реклами на 50% чи 15%). Проте, як уточнює Олексій Погорелов, українські видавці знають, де шукати нові форми та методи роботи з рекламодавцями. І давно це роблять, пропонуючи споживачам інформації одночасно друковані та електроні версії видань.

— Справді, обсяг реклами в Інтернеті 2012 року зріс більше, ніж у пресі. Інтернет — канал комунікації, який швидко розвивається. Прогнозую, що ще швидше буде розвиватись канал мобільного доступу до контенту. Принаймні так відбувається у світі, — відзначив у коментарі «Дню» Олексій Погорелов. — Що ми бачимо наразі? Саме видавці є та залишатимуться найпотужнішим гравцем в усіх каналах доставки контенту. Адже дійсно якісний контент створюють саме видавничі компанії. Вони — профі своєї справи. Жоден інший гравець у медіа не має ані такого професіоналізму, ані таких ресурсів для створення оперативного, якісного та професійного контенту. Всередині кожної видавничої компанії (яка є вже сьогодні практично мультимедійною) є колективи, які відповідають і за традиційні, і за нові ЗМІ. Адже видавці обслуговують різні групи читачів — як тих, хто читає на папері, так і тих, хто читає в електронному вигляді.

За словами експерта, аудиторія тих, хто читає на папері, набагато більша за аудиторію, яка читає в цифрі. Саме тому поки що рекламні доходи у класичних ЗМІ вищі за доходи у нових ЗМІ.

— Але не варто забувати, що здебільшого й класичні, й нові ЗМІ належать видавцям. Відтак, видавці продовжують надавати якісний сервіс для своєї основної та найбільшої аудиторії — тієї, яка читає традиційні ЗМІ. І разом з тим активно розвивають два інші канали доставки якісного контенту — Інтернет та мобільний, — продовжує Олексій Погорелов. — Зрозуміло, що мірою того, як будуть збільшуватись цифрові аудиторії, скоріш за все, буде збільшуватись і обсяг реклами в цифрових каналах. Отже, і доходи видавців будуть поступово ставати все менш друкованими та все більш цифровими.

Медіа-експерт Вікторія Сюмар переконана: щоб втримати рекламодавця, традиційним медіа варто зробити акцент на конвергентність. І розуміння незворотності цього процесу в деяких українських ЗМІ вже є.

— Справді, реклама в Інтернеті вже третій рік поспіль б’є рекорди. Це відображає об’єктивну реальність, адже ринок формується кількістю аудиторії, — розповіла Вікторія Сюмар. — Для працівників традиційних ЗМІ вихід із ситуації один — конвергентність. Як приклад, можна взяти медійні проекти «Дня», зокрема сайт газети. Він відповідає запитам аудиторії, відповідно, користується популярністю. Сайт газети, публікуючи матеріали друкованої версії видання, надає відвідувачам додатковий інструмент — коментувати, поділитися у соціальних мережах, продемонструвати чи сподобався матеріал тощо. Також видання проводить цікаві круглі столи та спільно з читачами визначає теми для публікації.

За словами медіа-експерта, сьогодні особливо гостро простежується своєрідний «злам поколінь». Нове покоління українців все менше користується традиційними ЗМІ, що не прагнуть йти в ногу з часом. Тобто тенденції на ринку змінюються швидше, ніж думають керівники медіа-холдингів. Якщо наразі конвергентні ЗМІ сприймаються в країні як своєрідна новинка, то вже невдовзі це стане обов’язковим трендом для всіх гравців на медіа-ринку.