Чиїм голосом співатиме Україна?

Нагадаємо, півтора десятиліття тому Україна «прорубала вікно» на Міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» завдяки співаку Олександру Пономарьову та продюсеру Олені Мозговій. За цей час лише у 2015 році нашого учасника не було в його програмі. Двічі представниці України привозили головний приз — «Кришталевий мікрофон»: Руслана Лижичко 2004-го та Джамала 2016-го.

24 лютого у прямому ефірі на каналах «СТБ» та «UA:перший» відбудеться фінал Національного відбору конкурсу на «Євробачення-2018», який стартуватиме у травні в столиці Португалії. Вже відбулися два півфінали і визначено шістьох претендентів: LAUD, VILNA, The Erised, KADNAY, TAYANNA і MELOVIN. Саме хтось із них представлятиме Україну на пісенному формі у Лісабоні. Музичний продюсер телешоу «Голос країни» та Національного відбору на «Євробачення-2018» Руслан Квінта розповів «Дню», як обирали учасників та що потрібно для перемоги.

ОСТАННІ РОКИ КОНКУРС ЗМІНЮЄ МУЗИЧНИЙ ВЕКТОР

— «Євробачення» — це конкурс пісні. Як ви вважаєте, учасники мають бути в «євротренді» чи треба чимось здивувати?

— Це мій перший серйозний конкурс, і це щось абсолютно нове. Я вирішив, що треба показати усе розмаїття жанрів і довести, що в Україні багато різних артистів. Я не міг не зробити акцент на тому, що пісня має відповідати «євроформату», та розкрити артиста повністю. До речі, останні роки конкурс змінює свій музичний вектор. Це довела перемога Джамали 2016 року з піснею «1944». Я б не назвав її «євротрендом». Це — драматична історія, яку прекрасно розкрила Джамала, і тому вона отримала дуже високі бали. Минулорічний переможець, португалець Сальвадор Собрал, заспівав баладу — історія без штампів і шаблонів про життя людини... Співак був щирим і переконливим. Я вважаю, що треба представляти різні жанри, дати можливість артистам розкритися. Цьогоріч майже всі учасники Нацвідбору написали власні пісні. Я цим пишаюся.

— Що треба для того, щоб перемогти у конкурсі?

— Треба добре «продати» пісню. Артист, виходячи на сцену, має якнайкраще презентувати себе, пісню, постановку — щоб у його виступі все було гармонійно. Заявок ми отримали майже тисячу. На попередньому кастингу працювала команда редакторів. Я тоді перебував на відпочинку, тому всі демозаписи прослухав, навіть ті, які вийшли з регламенту. До речі, виявляється, у нас багато «фріків», але вони на позитиві, розважаються. Спочатку було смішно, а потім утомливо. Наша команда — я, Андрій Француз, який мені допомагає на проекті, і Наташа Франчук, керівник Нацвідбору від «СТБ», — намагалися обрати учасників, яких можна максимально цікаво презентувати глядачам.

— Нещодавно у соцмережах виникла суперечка щодо пісні конкурсантки TAYANNA та її відеоряду, схожому на кліп групи Major Lazer. Можете прокоментувати?

— Мені надіслали цей ролик, я прослухав пісню. Якщо у відео є відгомін — образ чоловічка, який танцює, щось нагадує, то щодо пісні — це два абсолютно різні твори! Навіть нема чого коментувати. Там жодних аналогій! Є образ, настрій, то й що? І в Меладзе, і в Фадєєва, і в мене є настрій. Характер подібний, але немає ідентичних нот і акордів, мелодій, які могли б натякати на плагіат.

— Ще кажуть, TAYANNA — фаворитка конкурсу.

— Бачите, люди обирають своїх фаворитів. Прекрасно, що обрали таку талановиту артистку. Її пісня була в інтернеті. У мене, наприклад, дуже хороша реакція на учасників національного фіналу — LAUD, VILNA, The Erised. А публіка нехай голосує. Так сталося, що другий півфінал за складом був дещо сильнішим, ніж перший.

«Я АДЕКВАТНО СПРИЙМАЮ КРИТИКУ»

— А у вас є свої фаворити?

— Знаєте, я завжди кажу: «Молоді у нас дорога, а старим — шана».

— Натякаєте на Юрка Юрченка (Yurckash)?

— Ми з ним одного віку. Як він, так і я вже зробили свій внесок у мистецтво ще у 1990-ті, коли тільки починали. Сьогодні тішуся тим, що на відбірковому етапі багато молоді. Нині у музикантів є свобода творчості. У нас було інакше. Юра взагалі був у своєрідній «тюрмі» в «Території А».

— У вас теж була своя «тюрма»...

— Так. Нам в’язали руки. Мене навчали писати музику різні «спеціалісти», казали: «Вот тебе кассета группы «Нэнси», делай так». Мене як композитора, який займався музикою серйозно (я ж навчався в консерваторії), це якоюсь мірою ображало, але зрештою «зміцнило». Я адекватно сприймаю критику, не вступаю в перепалки. Завдяки критиці вчуся...

— Ви не хотіли б запропонувати комусь із учасників відбору свою пісню?

— Хто мені близький? Коли на моєму минулорічному концерті в Палаці спорту артисти переспівували мої пісні, то, як на мене, «нетленкою» стала «Чекай» з репертуару Софії Ротару, яку виконала TAYANNA (Тетяна Решетняк). Це був один із найкращих виступів. Я б хотів попрацювати з нею. Хоча вона сама дуже талановитий автор, зараз у неї підйом.

ДОВІДКА «Дня»

Руслан Квінта (Руслан Валерійович Ахріменко) народився 20 липня 1972 року в місті Коростень Житомирської області. Мати працювала кухарем, батько машиністом. Автор майже 2000 пісень, які виконують понад 100 артистів в Україні та близькому зарубіжжі.

Написав близько 30 пісень для Софії Ротару («Одна калина», «Чекай», «Небо — це я» та ін.), шість пісень для Ірини Білик («Любов. Отрута», «Малюк», «Літо», «Світанок»), майже 15 пісень для Міки Ньютон (Angel, «Белые лошади», «Вище, ніж любов», «Тепла ріка»), також писав для Ассії Ахат, Галліни («Джимі»), Наталії Могилевської, Наталії Валевської, Андрія Данилка тощо. Руслан Квінта не тільки композитор, а й музичний продюсер, співак та співпродюсер групи INDI.