«День» як... «антиотрута»

XVI Міжнародну фотовиставку газети «День» було присвячено 18-й річниці від народження нашої газети. Тож на святкуванні, крім приємних привітань, наша редакція отримала оригінальні подарунки від своїх читачів. Найбільш пам’ятними, зокрема, виявилися букет квітів, що зроблено із «Дня» (побачити його можна у минулому випуску «Прес-клубу», №199-200 від 24-25 жовтня ц.р.) та новий «том» самвидаву «Читач про «День» (2013-2014)» від постійно читачки, друга та «бібліографа» газети Галини АЛЕКСАНДРОВОЇ із Маріуполя. Ця тендітна жінка самовіддано упродовж багатьох років формує самвидавні книжки з матеріалів наших читачів (своєрідного «зворотного зв’язку» з аудиторією). І цьогоріч, за словами упорядника книжки, подарунок з нагоди дня народження газети виявився особливо масштабним — і за об’ємом, і за якістю. Країна пережила непростий рік, шалене емоційне потрясіння, і у пошуках відповідей на сотні актуальних запитань зверталась до «Дня» — як політичного та економічного експерта, давнього друга та розумного порадника.

«Я їхала на фотовиставку через Полтаву. На пероні у мирному та спокійному місті — військові. Країна продовжує жити в умовах війни. І продовжує шукати відповіді на актуальні запитання, головне з яких — що буде завтра, — каже Галина Алекснадрова. — Часто відповіді на ці запитання можна знайти у «Дні» — як у комплексному мега-медіа-явищі — газета, Фотовиставка, книжки та десятки інших актуальних проектів. Колекціонувати тексти, фото, карикатури, листи читачів про «День» цього року видалося мені особливо цікавою і необхідною справою. Це — спільний пошук правильних відповідей. Така собі «антиотрута» від того, чим нас намагалися заразити».

До цьогорічного самвидаву «Читач про «День» увійшли вирізки найбільш цікавих, на думку упорядника, інтерв’ю, статей, листів, заміток та фотографій упродовж року, у яких самі ж читачі діляться своїми думками про свій завтрашній день і «День». Тут — враження про книжкові новинки минулих років «Підривну літературу» та «Бронебійну публіцистику», як «інтелектуальні набої» для України, озброївшись якими багато сьогоднішніх проблем можна було б оминути; минулорічну фотовиставку «День-2013» та представлений на ній сукупний образ України — образ-застереження, образ-прогноз із репортажем Наталії Кравчук, яка отримала приз призів «Золотий День» за серію робіт «YES. ЯЛТА 2013». Окрема увага до текстів з теми «День» і Майдан»: про що писала газета, як попереджала, і чому цього не відбулося. А далі — «День» у Криму, «День» на сході країни в руках захисників, «День» у госпіталях поранених...

ЧЕРГОВИЙ ФОЛІАНТ «ЧИТАЧ ПРО «День»» СТАНЕ ЕКСПОНАТОМ МАЙБУТНЬОГО МУЗЕЮ ГАЗЕТИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Газета співпереживала разом з усією Україною. І пропонувала, повторюсь, разом шукати шляхи виходу із кризи, відверто говорити одне з одним, — продовжує пані Галина. — І «День» серед преси — законодавець моди в цьому. Жодне ЗМІ не практикує такого теплого, щирого, відвертого взаємного спілкування зі своєю аудиторією. Газета по-різному залучає читачів до своїх ініціатив, стимулює думати, робити правильні висновки, критично мислити і головне — не бути байдужими. Натомість у «Дня» — найкращі читачі — інтелектуальні, цілеспрямовані, інтелігентні та патріотичні. Це — рушійна сила змін у країні. Зайвий раз пересвідчитися у рівні ерудиції вашої аудиторії можна було на Фотовиставці. З одного боку, на роботах представлено, як влучно зауважила головний редактор газети «День» Лариса Івшина, «нові українські характери та типажі», взяти хоча б фото, що здобуло цього року приз призів «Позивний сокіл», або знімок, за який я проголосувала «Напарник» Артема Сліпачука. Це наші яскраві захисники. З другого боку — під час спілкування з відвідувачами виставки, які є читачами газети, розумієш — це люди з новим поглядом на розвиток України. Вони інтелектуальні, професіонали у своїй галузі. Часто — з енциклопедичним рівнем знань. Але не тільки. Є читачі прості, щирі люди, які, опинившись у інформаційному «вакуумі», звертаються до газети, як до останньої інстанції, що може допомогти».

За словами пані Галини, підшивки «Дня» вона робить фактично з перших номерів виходу газети і продовжуватиме це робити. «Перше моє знайомство з «Днем» було заочним, — зауважує читачка. — Я почула рекламу, що «День» — це буде газета європейського спрямування. І, дійсно, це була єдина реклама, яка не обдурила і сильно мене зацікавила. Я відразу пішла на пошту і передплатила «День». Відтоді, з 1997 року, я постійний передплатник. Звісно, у зв’язку з війною почалися перебої з доставкою. За липень, наприклад, отримала лише одну газету в Маріуполь. Але потім газета почала приходити. Щоб через перебої не трапилося смислового «розриву», а я з номера в номер слідкую в газеті за розвитком подій у країні і їх інтерпретацією, передплатила на жовтень газету на адресу знайомої з Харкова. Вона отримує, перечитує і передає мені. Перемігши на інформаційному фронті, нам вдасться перемогти на війні. Це можна зробити з «Днем», який не просто ставить «діагноз», але й пропонує «рецептуру» для лікування».