«Форс-мажорна» постанова

— Ми широко висвітлювали, висвітлюємо і будемо висвітлювати діяльність ВР. Немає жодного дня, коли б ця тема не порушувалася в інформаційних випусках. І свою діяльність, і рішення, які приймаються і обговорюються в дні роботи сесії ВР, коментують представники різних партій, політичних груп. Крім того, ми за власний кошт виготовляємо сьогодні програму «Рада. Парламентський вісник» (45 хвилин щосуботи), де представники більшості, меншості, позафракційні депутати аналізують доробок парламенту за тиждень. Наш професійний обов’язок — висвітлювати діяльність усіх гілок влади. І ми керуємось чинним законодавством, де визначено порядок висвітлення діяльності органів державної влади. Ми транслюємо дні уряду в парламенті, парламентські слухання і т.д. В Законі «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади...» визначено, скільки це повинно займати часу у відсотках. Скажімо, висвітлення діяльності ВР України — в межах трьох відсотків від річного обсягу часу загальнонаціонального каналу, на якому здійснюється мовлення (ст. 9). Але якщо проаналізувати цифри, скажімо, за минулий рік, то висвітлення діяльності Кабінету міністрів склало 0,3 %, діяльності Президента — 0,7 %, а ВР — вдвічі більше, ніж Кабінету міністрів і Президента.

— Чому ж тоді лунають звинувачення на адресу НТКУ у неповному виконанні постанови ВР?

— Народних депутатів — 450, і я розумію, що вони хочуть розповідати про свою роботу. Але ж ми — не парламентський канал, функція державної Національної телекомпанії полягає в іншому. Ми виконуємо функції громадського ТБ. І навіть неозброєним оком можна побачити, що кого- кого, а депутатів у нас в ефірі, м’яко кажучи, не бракує. Вони ж виступають не лише в інформаційних програмах і в нашій парламентській програмі, але, скажімо, і в програмах «Саме той», «Наголос», «Четверта влада» тощо. Причина полягає в іншому. Я глибоко переконаний, що не зможу дати кращої оцінки, ніж та, яку дав Президент нашої держави Леонід Данилович Кучма на одній з прес-конференцій: він сказав, що не годиться постановами регулювати чинне законодавство. Скажімо, в пунктах третьому та четвертому постанови ВР доручено у дні пленарних засідань сесії (вівторок, середа, четвер і п’ятниця) організувати телевізійні програми за участю представників парламентських фракцій у проміжку між 19-ю і 20 ю годинами тривалістю 45хвилин. Але ці пункти постанови порушують статтю 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в якій сказано, що втручання у творчу діяльність телерадіокомпаній забороняється — себто, за нашу дирекцію програм визначають день, час і хронометраж передач. До того ж, у пункті шостому тієї ж постанови йдеться про висвітлення діяльності народних депутатів у газеті ВР «Голос України», де не мовиться про те, що в цій газеті, скажімо, на третій сторінці відводиться 450 рядків на таку тематику, на четвертій — 250 рядків на іншу... І щоб не більше, не менше, і з такою-то регулярністю. Чому використовуються такі подвійні стандарти? Це ж врешті-решт право журналістського творчого колективу — визначати, що і яким чином висвітлювати. До того ж, сама схема розміщення державного замовлення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення не відпрацьована, цієї схеми просто немає. Є й інші юридичні колізії — наприклад, телерадіокомпанія «Рада», передаючи нам вже виготовлений нею продукт, ще нам і платить гроші за використання технічних засобів. Це фактично називається суборендою каналу (що заборонено законом).

— Чим, на вашу думку, може закінчитися оце протистояння між ВР і НТКУ?

— Я думаю, що взагалі-то повинен перемогти здоровий глузд. Насамперед ВР повинна стежити за дотриманням чинного законодавства. А наразі мені якось навіть незручно коментувати, що в одному реченні постанови ВР тричі порушується нею ж прийнятий закон. Якщо говорити про те, що в нас можуть забрати чи 45 хвилин, чи годину ефірного часу, то таке рішення може прийняти тільки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Головний принцип, яким вона керується: однин канал — один мовник. Наразі він теж порушений: з 6.00 до 9.00 та з 23.00 до 1.18 на частоті Першого національного працює ТРК «Ера». Якщо Нацрада прийме рішення, щоб забрати в нас, скажімо, ще годину, то ми будемо заперечувати це в судовому порядку, тому що це означає просто вбити канал. До того ж, приймаючи згадану постанову, ніхто з народних депутатів не поцікавився, а що в цей час демонструється на наших екранах, чи є в нас якісь угоди з нашими партнерами. Не має значення, із ким укладено ту чи іншу угоду, вона просто є. Я думаю, що та чи інша постанова, яка б гілка влади її не приймала, не повинна бути тією форс-мажорною обставиною, яка ускладнює і без того непросту фінансову ситуацію НТКУ.

— А яка сума в бюджеті потрібна, щоб можна було забезпечити повноцінне функціонування НТКУ? І як ви розцінюєте претензії народних депутатів до вас саме у контексті хронічного недофінансування Національної телекомпанії?

— Наша мінімальна потреба — щоб ми могли діяти, як належить, згідно з тими обсягами мовлення, які ми виконуємо, — десь 116 млн. гривень. Фактично минулого року ми отримали 18,7 млн. грн. (хоча передбачалося 30 млн.). Не без участі народних депутатів фiнансування з року в рiк зменшувалося. Хоча нам тільки на утримання апаратно-студійного комплексу на вул. Мельникова, 42 необхідно 19 млн. грн. І думаю, що якщо згадані розмови вiдбуваються під час проходження через ВР бюджету, то, звичайно, це — і спроба політичного тиску: «Ага, ти не хочеш робити так, як ми вимагаємо, значить, ми будемо зрізати бюджетне фінансування». Це, мені здається, — абсурдна позиція.