Григорій ТИЧИНА: «ТЕТ стане бізнесом у чистому вигляді»
— Нещодавно на брифінгу в Києві ви заявили, що ТЕТ за визначенням — «новітній національний канал». Чи не надто гучна заявка, якщо враховувати, що ситуація на українському телевізійному ринку «законсервована» (так, принаймні, її оцінюють керівники каналів-лідерів)?
— Я вжив визначення «новітній національний» із певною часткою гумору. Просто впродовж найближчих тижнів потенційне покриття ТЕТ практично зрівняється з покриттям низки каналів, які назвали себе новими національними. Мені залишалося сказати, що ми — новітній національний канал. Я вважаю, що маю всі підстави для того, щоб це заявляти. На сьогоднішній день телекомпанія ТЕТ працює в ефірному мовленні 45 міст України (хоча ще на початку грудня 2003 р. їх було лише 25). Протягом декількох найближчих тижнів до них буде приєднано ще одинадцять міст, разом — 56. Це всі, без винятку, обласні центри, всі міста з населенням понад 200 тисяч осіб і кілька невеликих міст. Таким чином, потенційна аудиторія ТЕТ, тобто кількість людей, які в себе вдома зможуть технічно прийняти наш канал, сягне 63% населення України (на сьогодні — 55%).
Дуже динамічно останнім часом почала приростати й частка аудиторії нашого каналу. Якщо в грудні минулого року частка ТЕТ загалом по Україні становила 0,68%, то вже за 11 днів лютого вона перевалила за одиницю — 1,03%. Тобто приріст становив фактично 50%. Цифри поки невисокі. Але, з другого боку, є динаміка. Крім того, одиниця — це вже серйозна заявка. Це цифра, яка показує, що канал відбувся. Що він не ефемерний, а реальний.
— А з чим, крім розширення мережі мовлення, ви пов’язуєте зростання популярності каналу?
— Ще один важливий чинник — вирішена ситуація на головному ринку, київському. З кінця грудня ми повністю розійшлися з телекомпанією «Київ», з якою тривалий час співіснували на одній частоті, й перейшли на частоту 42-го каналу. Нам вдалося домовитися з найбільшим київським оператором кабельного ТБ — компанією «Воля» й іще з кількома операторами, що працюють на столичному ринку. І на сьогоднішній день сигнал ТЕТ присутній у вузькосмуговій мережі компанії «Воля» (тобто в тій, що доступна більшості жителів Києва, а не лише жителям окремих районів) і в пакетах усіх інших кабельних операторів. А з тих, хто дивився телевізор через ефірну антену, за нашими даними, відсотків 87 — 90 вже налаштували телевізори на 42-й канал і дивляться ТЕТ на окремій частоті.
Плюс ще один чинник, тісно пов’язаний із попереднім: на даний момент ми істотно поліпшили ситуацію з програмування каналу. До «розлучення» з ТРК «Київ» програмуватися було практично неможливо. Тому що було чергування мовлення компаній на одній частоті. Наприклад, чотири години працює одна компанія, чотири години — друга. Наступного дня — навпаки: в той час, коли працював ТЕТ, уже починав працювати «Київ». Тобто ні нормальної програмної політики, ні нормальної рекламної політики ми вести, на жаль, не могли. Тепер, коли ми отримали в розпорядження в Києві 42-й канал, ви бачите, яким чином змінилася сітка ТЕТ. Декілька лінійок кіно, лінійки серіалів, лінійки мультфільмів, хороші проекти власного виробництва: все це почало впливати на динаміку зростання частки каналу.
— Однак все це — лише початок? Адже ви заявили про те, що плануєте збільшити свою частку аудиторії в декілька разів…
— Дійсно, всі ті позитивні зміни, що вже зараз відбуваються, мають перехідний характер. Після обговорення різних варіантів розвитку каналу ми дійшли думки, що він має зайняти певну нішу. І вибрали нішу молодіжного розважального каналу. Ядром своєї аудиторії нам хотілося б бачити глядачів віком від 14 до 30 років. Що ми збираємося їм запропонувати? По-перше, ми домовилися про співпрацю із московським каналом СТС, що займає в Росії ту ж нішу, яку в Україні збирається зайняти ТЕТ. І ми маємо намір отримати досить великий пакет програм виробництва СТС, які, як нам здається, дуже непогано підуть на оновленому ТЕТі. Ми розраховуємо на елемент новизни й ексклюзивності. Адже СТС в Україні практично невідомий, а проекти там йдуть хороші. Наприклад, «Історії в деталях» — щоденна програма, в якій представлені дві історії про життя зірок світової культури, естрадних виконавців, акторів, режисерів і т.д. (одним словом, знаменитостей). Ми тут, на ТЕТі, приймаємо СТС, і я сам щодня її із задоволенням дивлюся. Ще один проект — добре знайома, але в останні роки українським глядачам недоступна «О.С.П.-студія». Гадаю, глядачі знов із задоволенням дивитимуться на своїх улюблених персонажів. Або програма «Деталі» — інтерв’ю із зірками в студії. Плюс ще кілька проектів.
— Це й буде основою для «новітнього національного» каналу?
— Не лише. Це, скажімо так, один із стовпів, на яких стоятиме ТЕТ. Крім цього, звісно, — якісний кінопоказ (молодіжне кіно й серіали російського та західного виробництва) і власне виробництво.
У будь-якому разі, тепер ми виходитимемо лише з інтересів нашої нової цільової аудиторії. ТЕТ — це комерційний проект, а не політичний інструмент. Ми розуміємо, в якому стані ми зараз. У нас є мета, до якої ми повинні прийти. Усе це відображено в пунктах рейтингів, на які ми розраховуємо, і прогнозованих витратах, які доведеться здійснити каналу для того, щоб цих цифр досягнути. З другого боку, ми розуміємо, яку частку аудиторії ми потенційно готові завоювати, й, відповідно, які можуть бути надходження від реклами на канал.
— Тобто реально можна говорити взагалі про нову тенденцію на українському телевізійному ринку (оскільки давно вважають, що в Україні ТБ — це не бізнес, а саме політичний інструмент)?
— Так. ТЕТ стане бізнесом у чистому вигляді. Незважаючи на те, що раніше ТБ в Україні не розглядалося як бізнес, сьогодні спостерігаються саме такі тенденції. Переваги очевидні: при розвитку ситуації за таким сценарієм будуть зрозумілі закони, за якими розвивається ринок; які гроші грають на цьому ринку; які частки аудиторії мають канали. Але, з іншого боку, будь-який бізнес — це ризик. Тому крім грошей, без яких канал побудувати неможливо, потрібен ефективний менеджмент і продумані програмні рішення.
— Останні, як ви вже сказали, передбачають і власне виробництво. Чи не можна детальніше, що саме воно собою являтиме?
— Як я вже сказав, канал буде деполітизованим. Ми відмовилися від виробництва новин і вже декілька місяців працюємо без інформаційно- політичного мовлення. З іншого боку, всі ми відчуваємо в Україні дефіцит передач у жанрі інфотеймент. Тобто програм, які б інформували, розважаючи. Це історії про українців із незвичайними долями, яскравими біографіями й цікавими захопленнями. Це історії про знаменитостей, їхне приватне життя. Це те, що цікаво широкому загалу. Глядач втомився від політики. Протягом останніх 10 — 15 років політика давала рейтинг. Це зрозуміло: після 70 років панування комуністів відчувався дефіцит інформації. І коли ми запускали на початку 90-х років інформаційні програми, вони йшли «на ура». А зараз — інший час. У людей на перший план виходить приватне життя, інтереси сім’ї. А ТБ стає для них вікном в інший світ. Трохи казковий, трохи ілюзорний, але обов’язково красивий. Цей світ може бути не таким, як світ за вікном. Нехай. Чому б ні?
— У зв’язку з цим хочеться поставити вам запитання, яке ми недавно ставили генеральному продюсеру «1+1» Володимиру Оселедчику: наскільки подібне розважальне ТБ потрібне у нас, в Україні, де все ТБ загалом — розважальне, з окремими вкрапленнями новин?
— А ми не будемо робити таких вкраплень. У нас не буде «чорнухи». У нас буде яскраве, цікаве життя. І ми не ставимо собі за мету прикрасити дійсність. Ми просто хочемо показати інший світ, навіть частково «віртуальний». Адже люди читають казки, люди читають фантастику. Нехай ТЕТ виконує цю функцію на ТБ.
— Керівник СТС Олександр Роднянський пообіцяв допомогти ТЕТ стати «модним і респектабельним». Чи поєднується це визначення із концепцією розважального каналу? Адже розважати можна й за допомогою програм а ля «Вікна»…
— У нас будуть респектабельні розваги.
— А чи можливо повторити успіх СТС в українських реаліях? Адже йдеться про шалене зростання за дуже короткий термін?
— Але ж і ми розраховуємо до кінця року збільшити частку аудиторії до 4-5%. Тобто йдеться про приріст у 300 — 400%. Так, це смілива заява. І я, напевно, ризикую, коли роблю такі заяви. Але, не маючи підстав, я б не став цього робити. Я впевнений у тому, що нас супроводжуватиме успіх.
— І все-таки, як виглядатиме національна складова цього успіху?
— Звісно, ТЕТ не буде клоном СТС. Це будуть канали, схожі, з погляду роботи, на одну цільову аудиторію. І низка програм СТС з’явиться на ТЕТ. Але, з другого боку, ТЕТ — український канал, для українського глядача. Тому отримають розвиток ті проекти, які ми запустили на початку осені минулого року. Це проекти саме в стилі інфотеймент. Поки їх три. Щоденна програма «Дивись!» (три історії на одну тему), «Кіно й німці» та «Спеції». Остання, наприклад, — це програма про те, що відбувається за лаштунками звичайних явищ. А «Кіно й німці» — талановиті, як ми їх називаємо, документальні казки. Їх робить молодий журналіст Ярослав Семченко. Він їздить Україною, знаходить диваків (тобто людей, про яких заведено говорити: «ну, кіно й німці») і «витягує» їх на екран. Мені дуже подобається, що в цих програмах закладена позитивна енергетика. Ми показуємо Україну незвичайно — як світ щасливих людей. Економічна ситуація все-таки, незважаючи ні на що, поліпшується. І у людей міняється сприйняття життя: вони починають відчувати перспективу. А ми намагаємося відобразити це в себе на екрані. І я хочу, щоб ТЕТ став каналом із позитивною енергетикою, можливо, ще незвичною для України.
— В якомусь значенні йдеться про ламання національного менталітету. Адже заведено вважати, що українці люблять «поплакатися в жилетку». Чи вони все-таки інші?
— Мені здається, що нове покоління українців у цьому плані відрізняється. Це люди, більше зорієнтовані на успіх, на досягнення цілей. Які відчувають нову систему координат. Насамперед, наш канал буде для них. І мені здається, що своєю енергетикою, яку ми привнесемо в ефір, ми, можливо, допоможемо й тим, хто поки не знайшов себе в цьому світі, але дуже хоче це зробити.
— Ви вважаєте, що це можна зробити за допомогою розважального ТБ?
— Гадаю, можливо. За допомогою позитивного заряду, за допомогою цікавих історій про людей, які знайшли себе. Звісно, це буде лише одним із багатьох чинників. Але зарядити людину позитивною енергією — це вже немало.
— Ви говорили про три складові програмування каналу. Серед них — якісний кінопоказ. А чи готовий ТЕТ до виробництва власних серіалів?
— Поки ні. Спочатку ми повинні вийти на інший фінансовий рівень.
— А українське ТБ, у принципі, здатне колись розірвати замкнуте коло залежності від російської телепродукції, як ви вважаєте?
— Основний кадровий, інтелектуальний і фінансовий потенціал зосереджений у Москві. І школа зосереджена в Москві. Школа центрального ТБ з п’ятидесятирічними традиціями, акторська школа — все це там. Хоча є окремі серіали українського походження (піонером, мабуть, тут був «Буржуй» «1+1»). Але якісну зміну ситуації в кіновиробництві здатне викликати лише поліпшення економічної ситуації.
— Якщо все-таки залежність поки що така велика, то як ви, наприклад, «запозичаючи» значну частину телепродукту в того ж СТС, маєте намір витримувати квоту вітчизняної продукції, передбачену в законодавстві?
— Будемо витримувати.
— За рахунок українських титрів?
— Ні. За рахунок власного виробництва та придбаних вітчизняних програм.
— Враховуючи, що у нас уперше з’являється канал із такою концепцією, як у вас, хотілося б почути ваш прогноз: чи зміниться у зв’язку із цим розстановка сил на телевізійному ринку?
— Ми навряд чи будемо серйозно конкурувати із каналами першого ешелону — «Інтером» і «1+1». Їхні аудиторії з нашою, якщо й перетинаються, то трохи. Це канали великі, респектабельні, які несуть у собі, скажімо так, не тільки високий рейтинг, а й певну місію. Це дійсно канали загальнонаціонального характеру, які можуть такими називатися по праву. Ми зі своєю новою концепцією вступимо в конкуренцію, насамперед, із каналами другого ешелону або новими національними каналами, як вони себе називають. Я думаю, що за складом аудиторії найбільшою мірою потрапляють у наше конкурентне поле «Новий канал» і ICTV. Меншою мірою — «М1» (у нього — специфічна аудиторія).
— Ви думаєте, вони дозволять вам відкусити від свого «пирога»?
— Звісно, старатимуться не дозволити, але конкуренція є конкуренція. І хоча в Україні зараз розвивається вже 11 телемереж (із урахуванням трьох загальнонаціональних каналів), дає надію те, що ринок зростає, кількість грошей на цьому ринку збільшується. Тому місця під сонцем вистачить усім.
