Iз турботою про почуття
Вночі з 23 на 24 лютого о 00.25 на телеканалі «1+1» дивіться програму «Аргумент-кіно» та фільм режисера Кемерона Кроу «Скажи хоч щось»
«Скажи хоч щось» є дебютною режисерською стрічкою знаного американського сценариста, режисера і продюсера Кемерона Кроу, і вона вийшла у прокат 25 років тому. Блискуча романтична комедія з правдивою драматичною складовою, в якій показано історію двох молодих людей.
Шкільна випускниця на ім’я Даяна має вроду та неабиякі здібності. Батько, з яким у Даяни справжні довірливі стосунки, дуже сподівається на доньку, зокрема у зв’язку з її майбутнім навчанням в Англії. Та несподівано до ситуації втручається на вигляд звичайний, але затятий Даянин однокласник Ллойд, який прагне завоювати дівоче серце...
За результатами 1989 року картину «Скажи хоч щось» у Сполучених Штатах поважними критиками було названо одним з найкращих фільмів року.
Зокрема наголошувалося на тому, що персонажі картини живуть не у вигаданому, а в реальному світі. Мовляв, це не фантазія чи казка з хорошим кінцем — там є впізнавані герої, а сам фільм створено з турботою про людські почуття.
А на питання, чи він не боявся переборщити із сентиментальністю, Кемерон Кроу процитував свого кумира, видатного американського режисера Біллі Вайлдера, автора зразкових сентиментальних фільмів. Слова Вайлдера такі: «Буває погана сентиментальність і хороша сентиментальність... Їх легко відрізнити одна від одної: коли ви дивитеся поганий сентиментальний фільм, у вас мурашки бігають по шкірі, а коли хороший — ви плачете і самі не можете пояснити, чому».
Кемерон Кроу не схильний викликати сльозу, але й не ладен ніяковіти, коли глядач заплаче. І він має свої особливі рецепти — наприклад, показує у своїх фільмах, як люди поодять себе, коли за ними ніхто не спостерігає. Для Кроу важливі сцени, в яких актори не грають як зазвичай, а радше просто залишаються собою.
І цей режисер, про творчість якого йтиметься у програмі в спеціальному сюжеті, повсякчас випромінює оптимізм. Він каже: «Я сповнений надій і хочу передати її іншим. Пам’ятаю, як прочитав про Фелліні, що кожна його картина була про цинічний жорстокий світ, у центрі якого — фігура того, хто втілює собою любов... І відразу зрозумів, що я у своєму оптимізмі не самотній!»
Варто наголосити, у фільмі «Скажи хоч щось» блискуче проявив себе — прекрасно виконав головну роль — ще зовсім молодий, двадцятитрьохлітній, Джон К’юсак. Асоціація чиказьких кінокритиків завдяки цьому назвала його найперспективнішим американським актором року і вручила свій приз.
Зрештою ж, на вас чекає кіно достоту зворушливе, у якому йтиметься про те, що у стосунках поміж закоханими, поміж батьками й дітьми найважливішими є делікатність, чесніть, довіра та любов.
