«Кадети» нашого часу
Дивно, коли вихованням підростаючого покоління займаються серіали. Дивно, але, судячи з усього, це закон нашого телевізійного часу. Проте якщо розглянути структуру класичного «мила», то з’ясується, що нинішні 200-серійні теленовели — сучасні аналоги середньовічних мораліте, своєрідні розповіді про те, що таке добро, й що погане завжди отримує по заслугах. Інша річ, що глядачі можуть за формою не помітити загального значення й послання. У новому серіалі, який з таким резонансом пройшов російськими екранами, а з 15 січня телехіт продюсера Олександра Роднянського досягне й ефіру каналу «1+1», форма виключно чітко поєднується зі змістом. Тому що нові герої нашого часу, люди у формі й з переконаннями — «Кадети».
Глядачі ще навряд чи розуміють, що їх очікує найближчих місяців. 40 серій фільму про юних курсантів суворовського училища — це не молодіжний фільм з дитячими іграми, проблемами, бійками й першим коханням. Дуже незвичне відчуття, коли через призму хлопчачого становлення, разом з жорсткою муштрою й військовою дисципліною несподівано набувають плоті й значення такі речі, як доблесть, благородство, достоїнство, відвага й — давно покалічене й зневажене поняття — патріотизм. «Кадети» примушують пригадати, що з стін подібних учбових закладів виходили люди, на яких тримався захист країни, цвіт армії — офіцери. Що навчання молодшого командного складу в кадетських корпусах вважалося почесним, складним, елітним. Через сучасний сюжет, через історії дуже різних хлопчаків, які опинилися в суворовському з різних причин, автори змогли повернути глядачам давно забуте відчуття відповідальності не лише за свою долю, але й за долю своєї країни. І це — у фільмі про 14-річних хлопців.
Навіть зйомки «Кадетів» відбувалися не в звичайному училищі, а в Тверському суворовському, яке зберегло багато давніх традицій кадетства. Сам автор ідеї й продюсер проекту В’ячеслав Муругов — колишній курсант цього училища й екс-капітан артилерії, який потім пішов на телебачення. «У мене мурашки по шкірі, коли я дивлюся на наших юних акторів: настільки добре вони грають, — розповідає він. — Що й казати: я сам уже став їхнім шанувальником. Серіал вийшов таким, яким ми його й задумували. Нам хотілося, щоб у ньому все було пізнаваним, щоб подобалося людям. Для мене найвища оцінка, коли подобається не лише професіоналам. Адже буває, що професіонали хвалять, а рейтинги погані, або навпаки. Що ж до цього випадку, то проект дійсно вийшов хороший. Позитивні думки звідусіль, у тому числі — від колишніх суворовців».
Усі головні ролі виконали молоді актори, з яких глядачу знайомі лише кілька — Олександр Головін за своїми роботами в «Єралаші» й картині «Сволота», герой фільму «Повернення» Іван Добронравов і єдиний «дорослий» кадет — телеведучий Борис Корчевников. Зате в «Кадетах» досвідчений педколектив — Олександр Пороховщиков, Володимир Стеклов, Вадим Андреєв і Валерій Баринов.
Валерій БАРИНОВ: «У «Кадетах» зображені різні люди, з різними долями та характерами. Тут і син мера, й хлопчик з дитбудинку, й звичайний сільський хлопчисько... Усі вони опиняються в одному училищі, живуть разом під одним дахом. Людині в юному віці буває важко визначитися, їй потрібні приклади, орієнтири. У серіалі «Кадети» є герої, які можуть стати такими орієнтирами. Тому я покладаю певні надії на цю картину».
Олександр ПОРОХОВЩИКОВ: «Кадети» — добрий серіал про красиве: про кохання, про дружбу. Я граю начальника суворовського училища. Мені часто доводилося грати військових. Але, так вийшло, в армії я не служив, пройшов лише військову кафедру в Челябінському медінституті. Але я завжди любив військову форму, завжди захоплювався тими, хто захищає батьківщину. Мені подобаються молоді актори. Вони забавні хлопчаки. Щоправда, шибайголови трохи. Але хлопці серйозно ставляться до своєї роботи в «Кадетах».
Віталій АБДУЛОВ: «Це наше нове покоління. Мене як громадянина хвилює ця тема. Серіал показує, чим живуть хлопці-суворовці, що вони думають про життя, які в них цінності. «Кадети» — картина про юнаків, які в майбутньому стануть захисниками батьківщини. Я вважаю, цей серіал допоможе підвищити престиж військової професії, армії. Адже сьогодні часто й дорослі люди зауважують: «Навіщо нам армія?» А молодь слухає це й всмоктує, як губка. Але так не має бути. І я радий, що ситуація міняється, тому що триває боротьба за теперішній час. Для мене робота в «Кадетах» — це також боротьба».
