КОМУ НА ШКОДУ «РЕКЛАМНА ПАУЗА»?
Влад РЯШИН, голова правління телеканалу «Інтер»:
— Не так багато у світі країн, у яких заборонено переривати художні фільми рекламою. А в Україні така заборона існує.
«Інтер», «Студія «1+1», ICTV, «Новий канал» як недержавні канали існують, купують і виробляють свою продукцію за кошти, зароблені виключно рекламою. Тільки це є нашим єдиним джерелом прибутку. І від того, що заборонено переривати фільми рекламою, її на каналі не стане менше. Інша річ, рекламні блоки у такому випадку йтимуть між програмами, всередині них, і їхня тривалість збільшується, що негативно позначається на мережі каналу. Згоден, глядачевi, можливо, не зовсім комфортно дивитися картину, відволікаючись на рекламу або анонси. Але ситуація регулюється. У різних країнах по-різному. Скажімо, у деяких із них існують закони, згідно з якими тільки протягом години чи 45 хвилин можна один раз включити рекламу — і не частіше. Якщо ж сьогодні в Україні, крім усього іншого, заборонять переривати кінострічки анонсами фільмів, які з’являться в ефірі телеканалу найближчим часом, своє анонсування ми вимушені будемо перенести також у міжпрограмний простір. Від чого глядач також нічого не виграє: рекламні блоки ще збільшаться. Це не вихід.
Не розумію, хто готує такі поправки, чим керується. Глядачевi взагалі було б зручно дивитися 24 години на добу фільми: одному — детективи, іншому — еротику, третьому — комедії і так далі. Давайте тоді ухвалимо закон про створення подібного роду каналів. Ось тільки за рахунок чого вони функціонуватимуть? Не можна керуватися односторонніми чинниками, необхідно дивитися на ситуацію на телевізійному ринку загалом. Я вважаю, що більш правильним для ринку був би, навпаки, дозвіл каналам переривати рекламою художні фільми. Зросла б цінність реклами, відповідно зросли б прибутки каналів, які і були б реінвестовані в купівлю та створення нового, ще більш цікавого телепродукту. Схоже, про це не думає взагалі ніхто!
Також проводиться кампанія, спрямована проти реклами алкоголю і тютюнових виробів. Щоправда, на телебаченні її заборонили давно, хоч усе ще можна було рекламувати торгові марки, які нарівні з іншими товарами виробляють і алкоголь. Сьогодні ведуться розмови про те, що й це заборонять. А це також дуже великий удар по телевізійних компаніях. Люди, які НІБИ піклуються про глядачів, про якiсь моральні й соціальні аспекти, насправді навіть не уявляють економічних наслідків пропонованих ними популістських заходів. Тому не підтримую ідею заборони реклами в фільмах, розуміючи, звичайно, що не всі глядачі погодяться зі мною. Але така заборона, насправді, — підкреслюю! — їм же невигідна. Повторюся: чим більше у каналу грошей, тим більше виробництво і закупівля висококласного телепродукту. Ще одне. З нами — людьми, які «тримають руку на пульсі» розвитку телебачення, — не порадилися, не поцікавилися нашою думкою. Схоже, тих, хто пропонує даний законопроект, це не цікавить, як і не цікавлять наслідки його прийняття.
Євгеній КАЛЕНСЬКИЙ , директор дирекції комерційної і рекламної діяльності НТКУ:
— Кінцева мета будь-якої реклами — купiвля товарів чи послуг, що, у свою чергу, залежить від ступеня їхнього «розкручування». У цьому випадку сила впливу такого монстра як ТБ на уми споживачів ні з чим не зрівняється. Але примусити телеглядачів «смакувати» рекламний продукт (читай — дивитися рекламні ролики) — завдання не з простих. Як правило, глядач не витримує «тортур рекламою» і натискає іншу кнопку. Інша справа, коли реклама застане тебе зненацька, під час захоплюючого фільму або улюбленої передачі, на, як кажуть, найцікавішому місці. Щоб не загубити сюжетну нитку, глядач просто змушений додивитися рекламну «нарізку» до кінця. Природно, таке вторгнення в атмосферу художнього сприйняття телепродукту викликає роздратування. Отже, догоджаючи рекламодавцю, телеканал діє не в інтересах телеглядачів. Останнє взагалі суперечить метi діяльності будь-яких ЗМІ — задовольняти інформаційні потреби аудиторії.
Але сказати, що вітчизняні телеканали сьогодні можуть відмовитися від реклами — означає покривити душею. Адже саме вона їх утримує. Водночас український ТБ-ринок не страждає від надлишку реклами. Тому немає особливої потреби «лоскотати нерви» телеглядачів і «втискувати» рекламні блоки, передбачаючи пік глядацької уваги. Цілком вистачить зосередити їх на початку та наприкінці фільмів.
Для Національної телекомпанії України як структури державної, бюджетної, а отже, яка функціонує на благо і на гроші платників податків, пріоритет один — інтереси телеглядачів. Тому ми підтримуємо законодавчу ініціативу народних депутатів.
Володимир ОСЕЛЕДЧИК , виконавчий продюсер телеканалу «1+1»:
— Насправді, було б цікаво дізнатися, до якого, власне, закону внесуть ці поправки. Якщо до «Закону України про рекламу», то останній чітко регламентує, що анонсування і промоцiя власного продукту — самореклама — до реклами не належать. Якщо ж до «Закону України про телебачення» — то мені здається, що це вже занадто дріб’язкова опіка телеканалів стосовно програмування та особливостей мережі мовлення — тобто якраз те саме втручання до творчої і програмної політики, яке сам закон і забороняє. Навряд чи законодавцям потрібно займатися вирішенням питань: як і що ставити в мережу мовлення телеканалу. З погляду такої поправки, екстрені інформаційні випуски, які виходили в ефір на всіх каналах 11 вересня 2001 року, — якраз перериваючи фільми і серіали, — були б злісним порушенням. Так можна дійти до абсурду. Я, наприклад, без великих зусиль можу трактувати цю заборону — «кіно- і телефільми не можуть перериватися рекламою чи інформаційним авторським/редакційним матеріалом» — таким чином: серіал повинні показати від початку до кінця, безперервно, всю ту кількість серій, скільки у ньому є. Можливо, тому, хто ініціює подібні поправки, потрібно уявити себе в ролі глядача, який із задоволенням подивиться всі 120 годин серіалу, що не перериватиметься жодними іншими програмами?
