«Маємо навчитися поважати інтелектуальну власність»

Згідно зі щорічним звітом Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (МАІВ), Україна стала найбільш «піратською» державою світу. Так, за інформацією МАІВ, в Україні продовжують працювати сайти, на яких розміщений «піратський» контент, зокрема великі торрент-трекери. Понад те, згідно з дослідженням МАІВ, за останні кілька років іноземні сайти з незаконно розміщеним контентом спеціально перенесли свої сервери до України.

Якщо торік Україні вдалося позбутися статусу найбільш «піратської» країни у світі, тепер ми випередили Росію, Китай, Чилі та Індію, яким раніше поступалися у цьому антирейтингу.

— Глобальних причин чотири, — розповів «Дню» про піратство, показник якого в Україні вдвічі більший середньосвітового рівня, медіа-юрист Інституту Медіа Права Ігор РОЗКЛАДАЙ. — Перша — поширення піратства корелює з економічним станом суспільства, тобто його спроможності купити, а не вкрасти контент. Друга — відсутність культури покупки інтелектуальної власності, що є системним і важким для виправлення недоліком. Третя — процедури купівлі авторських прав в Україні здебільшого є незручними, і це недоопрацювання правовласників, які мають удосконалити цей процес. Наприклад, один із варіантів — включати в абонентську плату користувача Інтернету кошти за використаний авторський контент. І четвертий пункт — проблема, яку зараз намагаються вирішити, — відсутність законодавчо врегульованих процедур, які б дозволяли прибирати із сайту піратський контент. У жовтні 2015 року Кабмін схвалив проекту закону, підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі, щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет, але він був жорстко розкритикований українськими і міжнародними правозахисниками через можливість зловживання і фактичного введення цензури. Зараз законопроект допрацьовується, ми готуємо правки до нього. Піратство має бути усунене стимулюючими способами, вихованням нової парадигми ставлення до авторського права. У цьому допоможуть інформаційні пояснювальні компанії, зокрема як добросовісна плата впливає на економіку і розвиток інтелектуальної галузі. Чужий досвід іноземних країн, які мають високий рівень захищеності, копіювати важко, адже велику роль у моделі грають традиції, судова і економічна система. Так, американські експерти пропонують нам свою модель, але вона не підходить для нас, адже в них зовсім інша і система права — прецедентна. Головне, що маємо взяти, — правовий контроль і невідворотність покарання.

Разом із законодавчою регуляцією, насамперед, потрібні комплексні перетворення — створення ефективних і незалежних судів та прокуратури, просвітницькі компанії. А останнє — відповідальність Міністерства культури і Мінінформполітики. Я вірю у можливість достатньо швидких змін, адже якщо всі гравці сфери візьмуться за реформування — через рік-два ми перестанемо бути «піратською» країною, якщо процес відбуватиметься абияк — на це підуть десятиліття.