На «5 каналі» відбулася прем’єра нового проекту Лариси Губіної
Власне, програма являє собою змінену у форматі та значно розширену у тематичному спектрі передачу «Енергонагляд», яка виходила на цьому ж каналі упродовж півтора року. «Паспорт реальної української промисловості» — як називає аналітично-підсумкову передачу сама ведуча — йтиме в прямому ефірі щочетверга, о 22.10. Про новий телевізійний проект та необхідність правильного інформування суспільства про ситуацію в економіці країни, «День» розмовляв з Ларисою ГУБІНОЮ.
— Працюючи над «Енергонаглядом», ми зосереджувалися на темах енергетики, але розуміли, що є багато супутніх профільних тем, які не охоплюємо, тому що обмежені «енергетичним» форматом, — зауважила в коментарі Лариса Губіна. — Хімічна промисловість, металургія, машинобудування — все це перетинається з енергетикою, і оминати ці теми не хотілося, тим більше, що вони нині особливо актуальні. Було прийнято редакційне рішення каналу зробити програму про реальну економіку. Завдання не легке: про складні речі говорити простими словами для того, щоб люди розуміли взагалі, як ми рухаємося, куди ми рухаємося, чи є ми у світовому тренді, чи впливає на нас економічна криза (як впливає? Більше чи менше?), які галузі економіки найближчим часом будуть розвиватися, які будуть переживати період стагнації. Власне кажучи, саме тому «Енергонагляд» переродився в «Реальний сектор». Не можу сказати, що проект «Енергонагляд» закрився. Відбувся, так би мовити, «ребрендинг». Один бренд розвинули, втілили в життя і зрозуміли, що нам потрібно розширювати кут зору. Фактично, над програмою працює та сама команда, що й працювала, але тепер у них більш складна робота.
— На яку аудиторію, насамперед, спрямовано проект?
— «Реальний сектор» спрямовано як на постійну глядацьку аудиторію «5 каналу», так і на аудиторію експертну. Передусім ми збираємося подавати фахову, аналітичну інформацію. Ми задаватимемо певний інформаційний тонус, інформаційну планку, будемо ньюзмейкером, висвітлюючи різноманітні процеси в економіці, промисловості, енергетиці. В «Реальному секторі» ми опиратимемося не лише на думку фахових аналітиків-експертів, а, звичайно, також звертатимемося до людей, які приймають рішення у країні — це урядовці, серйозні підприємці, адже показати реальну картину економічної ситуації без них неможливо. Такий продукт наразі важливий, адже, як на мене, політична балаканина, політичні теми, які не змінюються з року в рік, перетікають з одного ефіру в інший, які замусолені спікерами так, що їх неможливо слухати, вже набридли. «Реальний сектор» — це інший погляд на життя країни, інший погляд на прийняття політичних рішень. Як реально живеться країні, що реально у ній відбувається, хто реально приймає рішення? Ми хочемо показати дійсний стан речей в Україні, проаналізувати, якою наразі є країна, а якою вона може бути.
— Анонсувалося, що «Реальний сектор» висвітлюватиме стан справ у металургії, нафтопереробній та хімічній галузях, енергетиці, машино- та авіабудуванні. Чи не заширокий тематичний спектр?
— Так, ми дійсно замахнулися на дуже широкий спектр тем. Я думаю, що зробили це не дарма, тому що ми будемо обирати найактуальніші, найяскравіші, найважливіші теми для того, щоб показати, як розвивається українська промисловість: що вона продукує і чого поки не робить; чи можливо розвивати внутрішній ринок, чи реально зробити імпортозаміщення, чи все-таки варто звертати увагу на експортоорієнтовані галузі. Ми залучаємо не лише редакцію, яка колись робила «Енергонагляд», але й співпрацюємо з новинними журналістами, авторами інших проектів, також у нас велика мережа регіональних кореспондентів, ми покриваємо всю країну, говоримо про різні регіони, висвітлюємо ситуацію на місцях. Поділюся таємницею щодо фаховості журналістів. Зараз ведемо переговори з однією міжнародною телевізійною агенцією. Сподіваємося отримувати відеоматеріали з-за кордону. Ми будемо її анонсувати як спеціальну частину нашої програми. Плануємо розказувати про розвиток реального сектору промисловості в різних країнах світу, порівнювати європейський ринок із нашим, показувати, якими шляхами різні країни виходитимуть з однієї і тієї самої ситуації.
Тема енергетики вже стала для мене рідною, тому не відмовляюся від неї, навпаки, бачу однією зі складових у новій програмі. Енергетика — це те, без чого ми, фактично, не можемо говорити про промисловість. Ціна газу важлива для розвитку нових напрямків енергозбереження, газозаміщення, введення нових технологій. Наприклад, зараз ми опрацьовуємо тему імпортозаміщення. І виявляється, що більше 30% імпорту в Україну – з Росії, і це переважно енергоносії.
Проект виходить у прямому ефірі. Ми зробили нову студію, додаємо різні режисерські ходи, плануємо активне включення різноманітних експертів. А це серйозна переговорна робота, тобто, проект у напрацюванні. Є ідея — зробити цикл програм про те, що кожна область в царині промисловості дає Україні. Так би мовити, певний телевізійний аналітичний паспорт цієї області: які там є підприємства, що й у якій кількості виробляють; скільки у зв’язку з цим йде надходжень у бюджет, яка кількість робочих місць тощо. Або навпаки, чому регіон депресивний, які напрямки можна розвивати, які починання цих напрямків? Зізнаюся: роботи багато. Принаймні, кожен рік має 50 з гаком тижнів, тому зможемо розкрити щонайменше 50 потужних тем.
