«Надання ефіру злочинцям – безвідповідально і злочинно»
Андрій КУЛАКОВ, медіа-експерт, директор із програмної діяльності громадської організації «Iнтерньюс-Україна»:
— Українські журналісти обов’язково повинні дотримуватися стандартів у своїй роботі, зокрема стандарту балансу думок. Але за нинішніх умов медійникам треба розуміти, що головне в їхній професії — відповідальність. А відтак далеко не всім можна давати слово. Медіа-сфера — це засіб породження й тиражування певних месиджів у суспільній свідомості. Якщо ЗМІ дає ефір певній ідеї — то це починає жити у свідомості людей. Тому деякі речі, які сьогодні видно в сітці мовлення, абсолютно неприпустимі. Особливо в передвоєнних умовах. Найперше маю на увазі спікерів в ефірах ток-шоу, які своїми гаслами не несуть практично жодної суспільно важливої інформації. Вони лише нагнітають ситуацію. Уже давно час робити селекцію спікерів. Та людина, яку запрошують в ефір, повинна виражати певну суспільну думку, адекватно, з історичною тяглістю та авторитетом. Її думки можуть бути непопулярними, але — не протизаконними.
Наші журналісти повинні розуміти, що, крім кількісних стандартів (дали одну точку зору, то зобов’язані дати й другу), мають бути ще якісні стандарти, зокрема щодо вибору авторитетного представника певної думки. У нас про це часто забувають. Далеко не кожна думка має бути проголошена в суспільному просторі, тим паче, якщо вона спонукає до повалення конституційного ладу в країні. Не обов’язково надавати ефір кожному бандитові чи засланцю іншої держави, які виконують тут спецоперацію. Або давати, але супроводжувати їхні вислови глибокими поясненнями та передісторією.
Ми сьогодні, по суті, перебуваємо у стані війни. І зараз маємо бути в десять раз пильнішими: від того, що подаємо в інформаційний простір, який формує суспільну думку, багато в чому залежить безпека держави. Я не закликаю до тотальної цензури, але треба розуміти, що бездумне надання ефіру тотальним злочинцям — це безвідповідально і злочинно. Революція так і не змінила сітки мовлення ТБ, а в ефіри й надалі запрошують маргінальних політиків і звичайних маріонеток. Або — одіозних особистостей, щоб заговорити важливу тему. Нічого нового — це старий пропагандистський медіа-маніпулятивний хід.
Журналістам треба ще раз замислитися над своєю відповідальністю щодо того, в якому стані сьогодні перебуває країна. Переконаний, що ніхто не буде звинувачувати українські ЗМІ в тому, що непрофесійно і неліберально відмовляти в ефірі сепаратистам та іншим злочинцям.
