Під знаком Мюнхена

Останні заяви повноважних представників США, Франції, Німеччини на адресу України, стилістика розв’язання питань російсько-української війни, яка проявилася в цьому, все більш виразно нагадують Мюнхенську змову 1938 року, коли західні демократи Чемберлен і Даладьє здали пов'язану по руках і ногах демократичну Чехословаччину фюреру Адольфу Гітлеру. Сьогодні їхні політичні спадкоємці здають Україну російському фюреру Путіну, користуючись, зокрема, слабкістю і безпринципністю чинної в України влади, як точно висловився відомий волонтер Юрій Касьянов, «жадібних бізнесменів». Жадібних настільки ж, наскільки і не здатних бачити далі швидкого прибутку. Це не державні діячі, не полководці, а дійсно бариги...

Втім, західні політики в цьому сенсі далеко не пішли. Із завзятістю, гідною кращого застосування, вони вимагають змінити Конституцію України в інтересах реалізації плану Путіна зі створення в тілі Української держави збройних і керованих із Кремля антиукраїнських «бантустанів». Вимагають виконання умов і зовсім абсурдних, як то: проведення виборів на окупованій території, де Україна не володіє суверенітетом і нічого не контролює. Їм підіграють на горі України представники «кадрової гвардії» пана Порошенка, наприклад, заступник міністра Клімкіна, який вже виступив із капітулянтською промовою. Судячи з усього, не порятунок України турбує цю публіку, а перебування при владі за будь-яку ціну, в тому числі і найбільш ганебну. Насильство наших союзників над Україною - це Мюнхен-2, який дуже ймовірно може спровокувати у нас повномасштабну громадянську війну. Янукович провалився, коли спробував ламати українське суспільство через коліно. Нині йдуть таким же шляхом. На жаль, загрозливих реалій не розуміють не тільки Обама, Олланд і Меркель, а й той же Порошенко, який абсолютно нездатний тримати удар, коли треба захищати Україну, натомість виявляє разючу стійкість і рідкісну впертість, коли йдеться про власні інтереси (згадаємо, як він чинив опір і Заходу, і української громадськості, коли йому потрібно було зберегти генпрокурора Шокіна).

МИ НЕ КОЛОНІЯ РОСІЇ

На каналі «112 Україна» нардеп від «Батьківщини» пан Рябчин назвав сумнівні тексти, де поставив свій підпис Кучма - «мінським тупиком».

На думку депутата, будь-які вибори на територіях Донбасу можна проводити на раніше ніж через 2-3 роки. Як сказав Рябчин: «Я втратив свій дім на Донбасі, я не хочу втратити країну в результаті цих виборів». Рябчин торкнувся і якості роботи контори пана Клімкіна. Дійсно, успіхами МЗС під його керівництвом явно не блищить. Поки тільки провали: антиукраїнський референдум у Нідерландах, а тепер ще й голосування в нижній палаті французького парламенту про скасування санкцій проти Росії. Посла України в Нідерландах пана Горіна призначав ще Янукович...

Зрозуміло, якщо наша влада погодиться на проведення виборів на окупованих територіях, це означатиме остаточну капітуляцію і тріумф плану Путіна, бо буде включений процес керованого з Москви розколу і розпаду Української держави.

Якби наша влада була чесною і чистою, вона могла б говорити з союзниками твердо, рішуче і з гідністю, так, як не спроможна говорити влада корумпована. Ніхто не може диктувати нашій нації, що робити на своїй землі, і ніхто не може нав'язувати нам іншу Конституцію. Ми не колонія Росії, але ми й не колонія США, Франції і Німеччини.

Поведінка західних партнерів змушує глибоко замислитися про справжню природу так званих європейських цінностей...

ПОТРІБНО МОБІЛІЗУВАТИ УКРАЇНУ

На телеканалі Савіка Шустера екс-генпрокурор України і екс-суддя Конституційного Суду Віктор Шишкін дав блискучий правовий аналіз «Мінського договорняка» Леоніда Кучми, який юрист назвав «туалетним папером» від самого початку юридично нікчемним. На думку Шишкіна, це не юридичний документ, а якийсь нонсенс, з якого робляться вельми небезпечні висновки для України.

Було б непогано, якби пан Шишкін дав розгорнуту оцінку цього псевдодокумента на сторінках преси. До речі, текст його складено настільки безграмотно і безглуздо, що навряд чи з ним можна сунутися в будь-який європейський суд нижчої інстанції.

Савік Шустер зазначив, що «Мінські домовленості укладалися потайки від українського суспільства (як і Харківські угоди Януковича)».

На думку нардепа Віктора Чумака, схід Донбасу - це така ж окупована територія, як і Крим, але в Криму окупант не приховується. А «ДНР»/«ЛНР» - це абсолютно ворожі Україні псевдодержави, прийняти їх до складу України - все одно що випити ціанистий калій, ми загинемо від цього.

Нардеп від «Батьківщини» Власенко сказав, що влада України не має стратегії виходу з війни, про Крим вже взагалі не говорять... Ну а на мою думку, з нинішньою владою ми не маємо навіть теоретичних шансів на гідне завершення війни. Але маємо всі перспективи поразки, капітуляції та краху.

Сестра полонянки Путіна Віра Савченко нагадала, що, поки ми обговорюємо «Мінськ», Росія готується воювати проти нас. Ну, вона вже воює на нашій території, а воюватиме ще масштабніше. Зупинити агресію можна лише народно-революційною війною і проти зовнішнього і проти внутрішнього ворога, і проти агресора і проти корупції, і проти гнилі у вітчизняному державному апараті. Тільки напругою всіх сил нації ми зможемо відвести від нашої країни страшну загрозу.

Потрібно максимально мобілізувати Україну, реформувати армію, створювати або відновлювати добровільне ополчення, озброюватися, переводити промисловість на військові рейки, а замість цього ми бачимо абсолютну неадекватність наших начальників.

На «112 Україна» відомий громадський діяч Бачо Корчілава і Валентин Наливайченко обговорювали поточний момент, зокрема говорили про можливість внутрішньої дестабілізації в Україні. Пан Корчілава, спираючись на досвід Грузії, заявив, що всі грузинські злодії в законі працювали в контакті з ФСБ РФ і, коли Росія починає діяти проти інших країн на просторах колишнього СРСР, кримінальні авторитети, як за сигналом, починають загострювати криміногенну ситуацію на території жертви агресії.

Зв'язок кримінальників зі спецслужбами тоталітарних держав - це окрема і погано вивчена тема. Принаймні в Криму місцеві банди «Сейлем» і «Башмаки» дуже легко і органічно влилися до складу так званої кримської самооборони і взяли активну участь у подіях лютого-березня 2014 року. Ось чому не слід недооцінювати небезпеку криміналітету, який стоїть за «бурштиновими республіками» на північному заході України... Виявляється, політизація кримінальних структур може відбуватися досить швидко.

Валентин Наливайченко закликав домагатися жорстких рішень ООН про деокупацію наших територій. А хто це робитиме? У наших лідерів постійно якийсь бунт на колінах, вони бояться на повний голос говорити зі світовим співтовариством, мабуть, пам'ятаючи про свою далеко не бездоганну «кредитну історію»...

Нікуди не подітися від докорінної зміни правлячої верстви, бо нинішня за 25 років незалежності продемонструвала свою повну неспроможність і цілковиту безперспективність. Сподіватися на її еволюцію, позитивну мутацію не доводиться. Якщо вона і здатна змінюватися, то тільки на гірше. Цей етап історії України треба закінчити і почати наступний. Але сьогодні головне - не стати жертвами чергового європейсько-демократичного Мюнхена, який стане трагедією не тільки для нас, а й для всього простору від Бреста до Лісабона. Після Мюнхена-1938 нацисти в європейських столицях радісно кричали про мир, а закінчилося все крахом Європи і найкривавішою війною в історії людства.