Півроку у стані війни

Військові дії стають буденністю для журналістів сходу України. У звільнених містах робота продовжується, як і рік тому. Деякі медійники кажуть, що працювати тепер навіть легше, бо немає тиску Партії регіонів. Звичайно, змінилися теми — півроку тому журналісти і не думали, що щодня писатимуть про бої, артобстріли, зруйновані будинки і загиблих. Розширилася аудиторія регіональних ЗМІ: Донбас у центрі уваги іноземців, матеріали місцевих сайтів читає вся Україна, Росія, країни Європи. Крім цього, оскільки частина територій контролюється найманцями з «ДНР», міняється схема роботи регіональних медіа: редакції переїздять, змінюють типографії тощо. Росте інформаційний вакуум в окупованих містах: бойовики намагаються контролювати не лише телебачення і друковані ЗМІ, а й інтернет-простір.

Журналісти з Донбасу розповіли «Дню» про свою роботу в умовах військового конфлікту.

«ЛЮДИ НА СХОДІ ІНФОРМАЦІЮ ВСЕ ЧАСТІШЕ ОТРИМУЮТЬ ІЗ ІНТЕРНЕТУ»

Сергій ГАРМАШ, головний редактор інтернет-видання «ОстроВ»:

— Працювати складно. Через втрату донецьких джерел фінансування довелося оптимізувати наш штат, та незважаючи на падіння курсу гривні й зростання цін витрати на зарплату все одно зросли. Важкими були останні чотири місяці. Зараз ситуація покращується завдяки грантовій підтримці наших партнерів.

Проте у нас не поменшало матеріалів. Навпаки, їхня кількість збільшилася за рахунок активних людей на Донбасі, журналістів, які дають нам інформацію безкоштовно або пишуть матеріали на гонорарній основі.

Взагалі у зв’язку з війною на Донбасі роль громадянської журналістики сильно виросла, більше того, вона стала серйозною опорою для професійних медіа. Наприклад, спільними зусиллями журналістів на Донбасі й просто активних, патріотичних громадян «ОстроВа» вдалося промоніторити ситуацію практично на всіх округах Донецької області, де проходили вибори.

Ще одна складність, окрім згаданих, це — гарантування безпеки наших людей на захоплених територіях, там їм неможливо займатися журналістикою легально. Також із Макіївки та Донецька надходять повідомлення про блокування «ОстроВа» деякими провайдерами. Існує вимога «міністерства правди ДНР» відключити низку сайтів, серед яких і наш.

Утім, статистика показує, що відвідуваність сайта з Донецької області не зменшилася. Тобто в умовах дефіциту українських джерел інформації люди на сході все більше даних отримують з Інтернету. Це радує, оскільки Інтернет, на відміну від «зомбоящика», створює більше умов для обмірковування інформації, а не її тупого споживання. Також наша аудиторія — донбасівці, які виїхали з регіону, але продовжують жити його проблемами, сподіваються повернутися, тому цікавляться ситуацією на сході.

З негативних тенденцій — зниження відвідуваності сайта в останні два місяці. І це стосується всіх східних інтернет-ресурсів. Я пояснюю це згубною політикою центральної влади, спрямованою на демобілізацію суспільства. Люди втомилися від війни, тому перед виборами купилися на «мирну» риторику політиків. Вважаю це вкрай небезпечним і необґрунтованим трендом. Загроза з боку Росії не відпала, терористи господарюють у наших містах і вбивають патріотів, як і раніше, але суспільство розслабилося.

На вільних територіях Донбасу зараз працюють українські телеканали, є Інтернет. З огляду на результати виборів, основним джерелом інформації там є телевізор. На захоплених територіях працюють виключно російські канали, є мовлення терористів. Відповідно, вони й формують громадську думку основної маси населення. Я вважаю, що головними об’єктами для знищення у Донецьку мають стати телевежа й обласна телерадіокомпанія. Це — джерело отрути, якою годують наших співгромадян, а ми нічого не робимо, щоб зупинити це смертовбивство.

Для мешканців окупованих територій, які шукають інформації з України, основні джерела новин —  інтернет-видання та соціальні мережі. Але це стає небезпечним, бо терористи створили підрозділи з моніторингу мереж для пошуку патріотів. Також мережі використовуються бойовиками як механізм впровадження дезінформації. Оскільки українські сайти не вигідні «ДНР», останні будуть поступово їх відключати. Коли це відбудеться, захоплені території опиняться в повному інформаційному вакуумі.

«НАМАГАЄМОСЯ ТРИМАТИ ПРЯМИЙ КОНТАКТ ІЗ УСІМА»

Анна РОМАНЕНКО, головний редактор мережі міських сайтів City Sites, Маріуполь:

— Війна вплинула на зміст нашого ресурсу в Маріуполі. Зараз відмахуємося від тем, які раніше вважали цікавими. Писати про дорожньо-транспортну пригоду, коли обстрілюють селище Талаковку і руйнують будинки, недоречно.

Наші журналісти їздять на блокпости й обмінюються контактами із військовими, які там перебувають. Коли бачимо якесь офіційне повідомлення зі штабу АТО, намагаємося перевірити цю інформацію у хлопців на місці, бо дані часто неточні. Штаб АТО робить багато географічних помилок, іноді трапляються зовсім дивні випадки. Так, речник РНБО Андрій Лисенко в Києві заявляє, що представники «ДНР» затримали сільського голову Павлополя, а ми щойно розмовляли з цим чоловіком телефоном, із ним усе гаразд.

Ми намагаємося тримати прямий контакт з усіма. У нас була база номерів телефонів влади на місцях, зараз вона поповнилась контактами військових. У нас є джерела інформації в Маріуполі, селищах поруч і на окупованих територіях — тримаємо зв’язок із Новоазовськом, Тельмановим, Безіменним, Широкиним тощо.

Взагалі, як працювали, так і працюємо. Хіба що є проблеми у спілкуванні з прес-службою міської ради. Я представляю одне з небагатьох міських ЗМІ, яке можна вважати незалежним — нас не фінансують жодні партії чи підприємствами, ми є виключно комерційним проектом. Ймовірно, тому в нас давній конфлікт із мерією. Остання хвиля незадоволеності почалася близько трьох місяців тому, після звільнення міста від «ДНР». Прес-служба міськради перешкоджає нашій діяльності: не інформує про заходи, не дає коментарів тощо.

Відвідуваність нашого сайта в Маріуполі цього року різко виросла. До початку військових дій аудиторія була близько 40 — 50 тисяч відвідувачів щоденно, зараз стабільно — 100 тисяч. Маріуполь у центрі уваги, тож серед відвідувачів — жителі різних областей України, багато трафіку з Росії, Європи, зокрема Швеції. До недавнього часу наш ресурс був доступний на окупованих територіях сходу. У нашій мережі є міські сайти Донецька та Луганська, але рішенням «ДНР» вони були заблоковані, редакція з Донецька виїхала. Втім, гадаю, на територіях, підконтрольних бойовикам, люди все-таки можуть вільно користуватися Інтернетом.

«У ЗВІЛЬНЕНИХ МІСТАХ ВСЕ ДОБРЕ, ПОВЕРНУЛИСЯ ДО ЗВИЧАЙНОГО ФОРМАТУ РОБОТИ»

Андрій РОМАНЕНКО, редактор газети «Новости Краматорска»:

— Працюємо зараз так само, як журналісти по всій Україні. У звільнених містах все добре, повернулися до звичайного формату роботи із місцевою владою, підприємствами, громадськими організаціями. Єдине, змінилися теми, які цікавлять читачів, це — стан військових, сама війна, відновлення територій після бойових дій. Навіть вічна комуналка відійшла на другий план.

У порівнянні з 2012 роком працювати стало легше, бо раніше у Краматорську був моноліт Партії регіонів із кишеньковими судами, міліцією, прокуратурою. Сьогодні всі бояться порушити закон, перестали нахабно відмовляти в інформації. Проблем під час висвітлення позачергових парламентських виборів у нашій редакції не було, працювали згідно із законом. Цього року вибори у Краматорську вперше були нудними, бо не було жодних скарг. Але були й дуже цікавими: раніше у нас просто «легалізувалася» людина від ПР, а зараз змагалися декілька кандидатів, громадяни мали право вибору.

Із виданням газети проблем немає, хоча є певні зміни. Всі великі краматорські газети раніше друкували у Донецьку, бо там були типографії з якісним обладнанням. Коли Донецьк по суті окупували, почали друкувати у місцевій типографії. Це приватне підприємство з нормальним власником, тож усе добре, хіба що видання втратило зовнішньо. Усі газети в окрузі в такому становищі. Шукаємо великі типографії у Харкові та намагаємося стимулювати місцевих підприємців поліпшити якість друку.

У нас також є сайт, там був серйозний стрибок у кількості переглядів. Здійснюють заходи в інших областях, але ядро аудиторії — місцеві жителі.

На окупованих територіях усю інформацію беруть із російського телебачення. Українських газет та каналів там немає, будь-які наші сайти з явною проукраїнською позицією негайно блокують. На мою думку, поки на території, які контролюються «ДНР», не зайде українська влада, нічого у тамтешньому інформаційному полі та свідомості місцевих не зміниться. Якось росіянам вдається робити телебачення, що повністю зомбує.