Прокуратура Криму: за «злоякісну рекламу» доведеться відповісти

Поширене днями користувачем мережі Facebook Grigory Semenchuk фото сімферопольського рекламного агентства викликало широкий резонанс у суспільстві. Відвідувачі, що зайшли на сайт www.vnimanie.net.ua (зараз цього фото на сайті вже немає), могли побачити та скачати світлину, на якій відзнятий процес виготовлення плакатів з образливим для українців змістом.

Директор Сімферопольського підприємства Рекламне агентство «Внимание», який відрекомендувався Олександром, не називаючи прізвища, повідомив кореспонденту «Дня», що цей знімок розміщений на сайті агентства вже декілька місяців, поки його не помітили завсідники Фейсбуку, і тоді він «порвав інтернет» масовою увагою та протестами. Керівник агентства заперечував, що скандальний знімок є специфічним рекламним трюком, психологічним прийомом для привертання уваги замовників і зростання популярності агентства серед споживачів поліграфічних послуг.

Директор повідомив «Дню», що регіональні рекламні агентства цього підприємства не мають поліграфічних виробництв, а всі роботи за їхніми замовленнями виконуються друкарнею в Києві. Так і даний знімок зроблений у цеху поліграфічної фірми «Турбопринт», що знаходиться у столиці, наклад цього плаката давно «замовили наші київські депутати». За його даними, наклад був віддрукований і виданий замовникові, вірогідно в ході парламентських виборів, які відбулися восени. Конкретних прізвищ і фірм замовників він не знає. У той же час, за словами Олександра, на звисаючому плакаті видно лише частину слогана, горизонтальною рейкою машини на ньому закритий середній рядок, зміст якого, за його словами, «перекреслює» значення фраз «Убей в себе украинца» і «хватит мычать на мове», проте повідомити точний зміст цього середнього рядка він відмовився, сказав, що підприємство готує спеціальне повідомлення, в якому розкриє повний текст плаката і пояснить походження скандальної світлини. Проте, на думку кримських експертів, це твердження непереконливе. Скоріш за все, ці слогани є окремими банерами, які для зручності друку були розташовані на одній друкарській формі, а потім аркуші розрізали на окремі частини. А середній, закритий слоган може бути таким же самостійним і нетолерантним висловлюванням, не пов’язаним із верхнім і нижнім.

«День» зателефонував у «Турбопринт». Зв’язатися з керівниками підприємства не вдалося. Як розповів нам менеджер фірми Марат, вони «з’ясовували, хто друкувався, але це було дуже давно, місяців вісім тому. В нас уже не залишилося ні макету, ні контактів. Віддрукували, ніхто про це і не згадував вісім місяців. За цей час у нас дещо помінялося управління і люди, які займаються наповненням сайту. Особисто я його у нас на сайті взагалі не помічав». А з приводу оцінки самого змісту замовлення менеджер говорить: «Це ж не ми розробляли макет. Це дуже тонке питання. Особисто я, звичайно, проти такого. Навіщо це взагалі розміщували, я теж не розумію. Певна річ, це не норма. Після такого «чорного піару» серйозна фільтрація замовлень проходить однозначно. Ми хочемо працювати на всю Україну, а зараз у нас коло замовників звужується».

Проте два дні потому директор Сімферопольського агентства «Внимание» Олександр зізнався «Дню», що «популярність агентства все ж зросла, нам дзвонять і дзвонять, вважаю, будуть і нові замовлення». Він зізнається «звичайно, недобре вийшло, негарно, і в цілому ми ставимося до цього негативно». Він розповів, що «посиленій увазі» до агентства вони тепер не завжди раді. Так, його особисто запрошували на розмову до Кримського головного управління МВС, і окремо в Управління по боротьбі з економічними злочинами, там призначили дослідчу перевірку, і розмова була для нього досить неприємною. За даними Олександра, який або насправді не знає, або темнить, до одного із судів Києва одна з національно-культурних громадських організацій столиці подала позов проти агентства, йому нібито повідомили про це із суду. Проте, він стверджує: «Суд ми однозначно виграємо, адже ми не відповідаємо за текстовий зміст тієї продукції, яку нам замовляють». На питання, а якщо доведеться відповідати за фактом умисної публікації світлини на сайті агентства, Олександр не зміг нічого сказати. «Ну, там уже юристи дивитимуться» — сказав він.

Керівник прес-служби Кримської республіканської прокуратури Наталія Бояркіна повідомила «Дню», що про цей факт там знають, керівництво доручило відділу з питань міжнаціональних відносин організувати перевірку за даним фактом. Причому, Наталія Бояркіна підкреслила, що наглядове відомство вбачає в цій справі, як мінімум, дві лінії, за якими здійснюватиметься перевірка. По-перше, це лінія замовника — з якою метою він замовив цю продукцію і як вона реально була використана? По-друге, це діяльність і позиція самого агентства «Внимание» — яка мета масової публікації даної світлини з образливими написами, який ефект вона мала, і до яких наслідків призвела? «День» має намір стежити за ситуацією, і про підсумки цієї прокурорської перевірки ми розповімо читачам.

Депутат Верховної Ради Криму Леонід Пілунський у коментарі «Дню» сказав, що таке явище викликає щонайбільше обурення. Наприклад, якби я десь у Москві написав, що «хватит мукать на русском языке», то через півгодини опинився б на Луб’янці, а тут ніякої реакції! Є у нас українська держава, і вона здатна захистити честь і гідність своїх громадян?»

«День» зв’язався з народним депутатом України від Криму Борисом Дейчем, недавній виступ якого з трибуни парламенту про роль мов у житті суспільства викликав загальне схвалення, і запитав — як можна оцінити замовлення і виготовлення в державі подібної продукції, направленої проти титульної нації держави? «Це обурливо! Замість того, щоб шукати консенсус і шляхи для примирення й об’єднання всього суспільства, у нас є сили, які працюють на розпалювання конфлікту, на протистояння націй. Правоохоронні органи повинні зробити все, щоб розібратися в цьому питанні та покарати винних».

Депутат Верховної Ради Криму Рефат Чубаров зауважив «Дню», що як виготовлення такої продукції, так і публікація світлини, а це був не один кадр — фото було розповсюджене, підкреслимо це, в декількох ракурсах, значить, зйомки робилися спеціально з метою краще показати саме тексти цього скандального плаката! — «без сумніву є розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, і сьогодні, коли Україна з такими труднощами шукає шляхів до єдності, поширення такого матеріалу є антидержавним, антиукраїнським актом. Це навмисне підривання позиції та політики українського президента, який заявляє, що домагається об’єднання країни. Слід розуміти, що рекламісти — це не діти нетямущі, а, як правило, люди, що мають спеціальну освіту в галузі суспільної психології й інформаційних технологій. Ми ж розуміємо, що у своїй роботі вони завжди прораховують наслідки й ефективність своїх рекламних кампаній. Тому не можна повірити в те, що «цей знімок з’явився на сайті агентства випадково». Звичайно, ті, хто це робив, усвідомлювали і мету, і наслідки, як і те, що саме замовлення не було випадковим. І те, і інше — це навмисні, антидержавні акти, і правоохоронні органи повинні це враховувати при перевірках. А вже про те, які висновки вони зроблять, — буде зрозумілою і позиція самих правоохоронних органів...», — вважає депутат.

У коментарі в мережі Facebook журналіст Олександр Прилипко зауважив: «Здається, в Україні є асоціація рекламістів, яка могла б виступити з ініціативою, щоб не розміщувати продукцію цієї компанії на носіях зовнішньої реклами. Здається, в Україні є чесна адвокатура, яка могла б підтримати позов людей проти образи їх особистої гідності. Здається, в українських ЗМІ є журналісти, здатні визначити поіменно замовників і виконавців цієї гидоти. Здається, в Україні немає влади, яка могла б не допускати такого неподобства. Інакше обуримося, але з’їмо».

«День» також направив відповідний запит до Служби безпеки України, про реагування на який ми повідомимо нашим читачам.

КОМЕНТАР

Ігор РОЗКЛАДАЙ, медіа-юрист Інституту Медіа Права:

— Ця ситуація досить специфічна. Фактично відповідальність за зміст реклами несе той, хто її замовив. Інші сторони мають обмежену відповідальність — той, хто виготовляє макет (дизайнер) відповідає здебільшого за дотримання авторських прав. За друк і розміщення реклами на носіях теоретично також можна було б притягнути до відповідальності, але в кожному конкретному випадку це залишиться на розсуд суду. Щодо самого твердження — треба дивитися комплексно. Хоч висловлена думка ображає українців та є неприємною, я сумніваюся, що хтось порушить справу за ст. 161 ККУ («Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності... — караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років. — Ред.). Для цього потрібні фактичні наслідки. Скажімо, з’явилися ці банери, а після цього неподалік було зафіксовані конфлікти на мовно-етнічному ґрунті. Тобто необхідно буде довести причинно-наслідковий зв’язок. В українських реаліях, на жаль, притягнути когось до відповідальності у цьому разі практично нереально.

Гадаю, поява таких листівок, зрозуміло, провокація. Мета — обурити суспільство й відволікти від нагальних проблем у державі.

— Отже, україномовний українець, побачивши цей банер, не зможе довести в суді, що зображення принизило його національну гідність?

— У наших реаліях це безперспективний суд. Якби на листівці чи банері було звернення конкретно до вас чи колективу, де ви працюєте, з вимогою «вбити в собі українця» — ви могли б захищатися в суді, бо є більш локалізована, чітко ідентифікована група. Звернення в такому форматі, в якому воно було оприлюднено, думаю, трактуватиметься як абстрактне. Словом, у цьому разі я не бачу перспектив захисту своєї національно гідності в Україні. Це неподобство хіба що вкотре підтвердило: в українському законодавстві й у країні загалом не все гаразд.