«Промiнь» i «Культура» поза зоною досяжності?

Приватне акціонерне товариство «Укртелеком» у середині липня без попередження припинило трансляцію радіо «Промінь» (УР-2) та «Культура» (УР-3) мережею дротового мовлення у Києві. Пояснюючи це тим, що обладнання вже застаріле, а обслуговування подібної мережі — збиткове. З одного боку, медіа-експерти давно відзначають, що дротове радіо за формою і змістом дещо «архаїчне» й потребує модернізації. З іншого — чимало людей продовжують слухати і довіряти саме такому радіо. Більше того, воно для них стало чи не єдиною розумною альтернативою різним попсовим станціям. Примітно, що саме слухачі взялися виправляти ситуацію: активізувалися, швидко зреагували на раптову проблему зникнення сигналу, і вже за декілька дні представники «Укртелекому» самі вийшли на зв’язок з Українським радіо з метою... владнати конфлікт.

«Днями відбулася зустріч, на якій домовилися, що «Укртелеком» вмикає трансляцію «Променя» і «Культури» на три місяці, — розповідає в коментарі «Дню» Ярина Скуратівська, завідувач редакції соціальних програм радіо «Промінь». — За цей час делегують повноваження державі, і тоді відразу стане зрозуміло, наскільки держава зацікавлена в цій радіоточці як такій. Якщо це стратегічний об’єкт, тоді нехай держава займається модернізацією, відновленням радіоточок. Компанія «Укртелеком» до певного моменту забезпечуватиме це, а потім у будь-який момент вони можуть припинити трансляцію саме через те, що для них це комерційно не вигідний об’єкт».

До речі, у липні в Україні зросла абонентна плата на дротове радіо. Для державних організацій і населення з 12 грн/міс. підвищилася до 15 грн/міс., для недержавних юридичних осіб — із 18 грн/міс. до 27 грн/міс. Таке, нехай незначне, але підвищення вартості аргументоване тим, що останніми роками абонентів радіо значно поменшало. За даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, станом на кінець 2014 року загальна кількість радіоточок в Україні становила близько 1,5 млн одиниць, тоді як на кінець 2013 року вона налічувала майже 1,6 млн одиниць. Для порівняння: 1991 року в Україні було 19 млн радіоточок. Проблема з трансляцією сигналу Українського радіо існує вже близько 15 років. І з кожним роком можливостей доносити свій продукт до слухача стає дедалі менше. Звичайно, проводові мережа громіздка, застаріла і в плані обслуговування теж технологічно складна, але й ФМ-частот держава, на жаль, радіостанціям «Промінь» та «Культура» не надає. На останньому конкурсі з розподілу частот вони не змогли отримати навіть ті мінімальні пакети, на які претендували. Головне, що журналісти хочуть переходити на ФМ-частоти, але ж поки немає куди.

«З одного боку, маємо певний поворот обличчям до проблеми, бо ж на останньому конкурсі НРКУ отримала таки сім частот в обласних центрах. Що ж до «Променя» і «Культури», нам з року в рік втовкмачують: «пара частот вам мережі не сформує», і віз досі там. Нині я вкотре почув запевнення від першого заступника голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк, що Нацрада усвідомлює проблему і шукатиме шлях комплексного її вирішення. Але наразі жодних конкретних дій у цьому напрямку не видно, і ситуації виглядає так: є господар, у якого нестрижений газон у дворі, і є газонокосарка, яка стоїть у гаражі, більше того — вона постійно увімкнена і споживає пальне, але до неї не прикручені колеса, і тому косити вона не може. Господареві слід піти на базар і купити колеса, але у нього не доходять руки, газон заростає, косарка молотить і поступово застаріває. Так-от, сьогодні, подібно до тієї косарки, «Промінь» та «Культура» готові оновлюватися і поступово оновлюються, аби не виглядати анахронізмом, але самі собі купити «колеса» — частоти не можуть, бо їх нема у вільному продажу. Це може зробити тільки держава. І тоді у неї знову з’явиться потужний гравець у медіа-просторі, який готовий обстоювати державницьку ідею. Не обслуговувати владу, а служити українському суспільству», — підсумував у коментарі «Дню» Роман Коляда, директор радіо «Промінь».