Присмак осені

Серпень іноді називають «вечір літа»... Мені дуже до душі таке порівняння. Адже при надвечірньому сонці всі кольори ніби світяться зсередини бурштиновим світлом. А потім усе повільно наповнюється сизуватими відтінками та стає спочатку тепло-синім, а потім вистигає в холодну синяву, яка все ж продовжує пашіти теплом.

Уособленням цих кольорово-температурних перетворень для мене є виноград. Солодкий, кислий та терпкий, дикий або любовно вирощений — будь-який із його сортів має присмак осені. Думаю, такі асоціації маю не лише я, а й безліч шанувальників цієї ягоди та  вина, які наприкінці серпня з’їжджаються з усіх усюд на відомий фестиваль вина у Лімассолі. Де ж, як не у хорошій компанії за келихом вина варто проводжати літо?..

Грандіозне свято у кіпрському Лімассолі проводиться ще з 1961 року та збирає безліч туристів. Літня спека спадає, а в повітрі відчувається легкий аромат винограду всіх мислимих сортів. Протягом десяти днів із восьмої ранку і аж до пізнього вечора всі охочі можуть безкоштовно ласувати «соком виноградної лози», слухаючи вуличних музикантів та дивлячись вистави. А за бажання, можна взяти участь у приготуванні вина особисто. Нікого в ці дні не дивує така картина: веселі люди із закоченими штанами та підібраними спідницями активно топчуть у чанах виноград під народні пісні та заохочуючий галас натовпу.

Пам’ятаю, як мене в дитинстві причарувала ця картина, побачена в якомусь кіно. Тоді це здалося забавкою та веселою грою, а тепер приваблює не лише настроєм, а й поєднанням усіх відтінків виноградних кольорів та ароматів. Такий сплеск позитивних емоцій може стати запасом «душевних вітамінів» на весь рік! І як  же приємно буде потім згадувати останнє оксамитове тепло літа, куштуючи молоде вино і поглядаючи у вікно на зимові краєвиди, які до наступного року приховали літнє буяння фарб...