П’ятий вимір

Катарина СІНЧИЛЛО, керівник департаменту ТБ-проектів Зороастрійського астрологічного інституту Павла Глоби, ведуча програми «Глобальні поради» (ТРК «Київ»):

— Передусім, давайте визначимо, що таке містика. Грецькою — це таємничі обряди, таїнства. У нас під цим розуміють віру в надприродне, божественне, таємниче, віру в можливість безпосереднього спілкування з потойбічним світом. Щось загадкове, незрозуміле, нез’ясовне. Тобто що не має нічого спільного з астрологією, чим я, власне, і займаюся, тому що вона базується на розрахунках. І вже тим більше нічого спільного не має з магією. Сьогодні весь цивілізований світ визнав астрологію наукою, на неї посилаються геліобіологія, космобіологія, біоритмологія, математика, астрономія, радіофізика, психологія, медицина.

Причиною помилок стосовно цього питання є незнання, а точніше — дефіцит інформації. Це вже проблема тотального лікнепу, яка стосується, звичайно ж, і ТБ, й інших ЗМІ.

Хтось плутає астрологію з магією та містикою, хтось — із релігією, хтось — із ворожінням. Тому обговорення цієї теми в таких передачах, як «Подвійний доказ», «Я так думаю» («1+1»), «Телепресклуб» (ТРК «Київ»), вважаю дуже корисним.

На жаль, астрологію дискредитують ті, хто не має до неї жодного відношення. Важко переконати людей не читати ніким не підписані прогнози, а газети й журнали — не публікувати їх. І наша щоденна п’ятихвилинна передача на ТРК «Київ» «Глобальні поради» також не в змозі вирішити цiєї проблеми. Хоч мені приємно, що її рейтинг зумовлено не тільки інтригуючою подачею, але й змістом. Тому що це не прогнози, і я — не віщунка, оскільки передача включає прогноз від Павла Глоби, побудований на місячному і сонячному календарях, плюс копітку щоденну працю цілої групи астрологів, його учнів.

В ідеалі астрологію слід ввести як предмет у загальноосвітніх школах. Але оскільки ця ідея має вельми віддалені перспективи, наша команда працює сьогодні над проектом телепередачі «Глобальні уроки». Глоба вже написав і схвалив сценарій астрологічного ток-шоу. Складність у тому, що це повинне бути науково, але в жодному разі не нудно. Якщо такими передачами цікавитимуться тільки професійні астрологи, це не матиме сенсу. Тому що їхня мета — це астрологічний лікнеп для всіх.

Вважаю, що скептично ставляться до астрології ті, хто має про неї поверхневі знання і думає, що її суть зводиться до розподілу всіх людей на 12 груп за знаками Зодіаку, залежно від дня народження. А насправді — це наука, яка дає відповіді на всі життєво важливі запитання, знання якої може запобігти непоправним помилкам, дає можливість грамотно виховувати своїх дітей, попереджуючи появу психологічних комплексів, робити правильний вибір.

Лев КУЧИН, професор Харківського технічного університету сільського господарства, доктор технічних наук:

— Із нещодавнього резонансного випуску передачі «Подвійний доказ» («1+1») на цю тему важко зробити висновок — потрібна астрологія чи ні? Ніхто не сказав, чи впливають зірки та їхні траєкторії на Землю та її мешканців. А якщо цих даних нема, то важко говорити про її вплив на людину. Переплутали астрологію з астрономією, хоч саму передачу дивитися було цікаво.

А щоб це не було профанацією, потрібна не одна передача, а цикл. Можливо, це завдання передач на наукову тематику. На сьогодні науку, в тому числі медичну, насамперед цікавить запитання: що саме треба дослідити та лікувати? Польове тіло чи ньютонівське фізичне тіло. Нині знаходять наукове підтвердження вчення буддистів про енергії, чакри тощо. І кому, як не телебаченню, впроваджувати ці знання в суспільну свідомість?

Наталія БАТЮК, редактор «Интересной газеты» (випуск «Магія, містика», «Оракул»):

— Протягом останніх десятиріч у всьому світі прокинувся значний інтерес до магії. Цьому сприяли нові досягнення біології, медицини та інших наук. Людину нарешті почали вивчати не тільки зсередини. Нові космічні енергії, епоха Водолія дають нове бажання осягнути магію. І важливо ці стародавні знання прикласти до сьогоднішнього аспекту нашого буття.

Але телевізійним журналістам складно створити передачу на цю тему, оскільки такі передачі не для всіх. Й у самого автора подібної передачі повинна бути підготовлена свідомість. Поки на телебаченні я не бачу людей із нестандартним баченням цього світу, магічним мисленням. А езотерики високого рівня не підуть виступати перед натовпом.

Очевидно тому на жодному з великої безлічі каналів не знайшлося місця для таких цілеспрямовано підібраних матеріалів. Реклама ворожок — це жахливо. Це слід заборонити. Коли неосвічена бабуся говорить: «Я допомагаю людям» (із наголосом на останньому складі), завдається величезна шкода наївним глядачам, які приходять до неї. Адже провидець, на відміну від ворожки, несе інший рівень кармічної відповідальності.

Але просвітницька передача потрібна. Людей потрібно вчити елементарній безпеці від астральних нападів, зомбування. Почати можна з психології та інших прикладних наук. Треба вчити радості, вмінню керувати своїми бажаннями, випромінювати добро і світло. Ми не посміхаємося може тому, що не знаємо, чому треба посміхатися.

Я би хотіла бачити таку передачу, яка зв’язує езотерику з історією і культурою України, на каналі «Культура» (УТ-1).

Ієродиякон ЛОНГІН (Чернуха), редактор сайту Святої Успенської Києво-Печерської Лаври (www.lavra.kiev.ua):

— Усе, що пов’язане з магією, окультизмом, екстрасенсорикою та іншими подібними спробами людини заглянути у світ надприродних явищ, а також спробами опанувати ними, є хибною містикою, що несе для людини небезпеку духовної і фізичної загибелі. Православна Церква має багатовіковий досвід духовного життя, яке є шляхом сходження людини до сил добра і світла, до Бога. Але на цьому шляху людину підстерігають сили зла, які перешкоджають духовному сходженню, які намагаються всілякими способами відвернути людину від Бога. Дияволу найлегше здійснювати це, якщо в людини дуже сильно розвинена гордість, тому що такий стан віддаляє нас від Бога, позбавляє благодаті. Всі, хто займається окультизмом, особливо схильні до такого духовного захворювання, і хоч деякі й стверджують, що вони вірять у Бога та борються зі злом, все ж їхнє ставлення до Бога дуже спотворене: для одних окультистів Бог є чимось абстрактним; інші до Бога ставляться як до службової сили, наказуючи Йому, або закликаючи лише остільки-оскільки. Одна із останніх хитрощiв диявола полягає в тому, що він навчив людей не вірити не тільки в існування Бога, але й в самого себе. А це означає, що люди втрачають пильність, стають безтурботними і недооцінюють небезпеку самовільного вторгнення у духовний світ. Сьогодні до храмів приходять багато людей, які після занять магією та відвідування екстрасенсів стали одержимі злими духами, від чого страждають вони та їхні близькі. Якщо телебачення зможе попередити людей про таку небезпеку, тоді є сенс підіймати на телеекранах дану тематику. Але якщо телебачення лише викликатиме нездорову цікавість людей до подібних явищ і таким чином вводитиме їх в оману, це лише посилить духовні хвороби як людей зокрема, так і всього нашого суспільства. У Святому Письмі ми знаходимо різні приклади засудження Богом тих, хто займався волхвуванням. Так, наприклад, у книзі пророка Ісаї ми бачимо, що Господь покинув Свого народу «...дому Іакова, бо вони багато перейняли від сходу: і чарівники у них , як у Филистимлян, і з синами чужих вони спілкуються» (Іс. 2, 6).

І на закінчення — слова з Об’явлення святого Івана Богослова: «Блаженні ті, хто виконує заповіді Його, щоб мати право на дерево життя, і увійти брамами в місто! А поза — пси, і чарівники , і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду» (Об.22, 14-15).

Олег БАХТІЯРОВ, генеральний директор Університету суспільного розвитку:

— Та езотерика, про яку розповідає телебачення, у кращому випадку руйнує смаки людей. У гіршому — привчає їх до всякої чортівні. Це спотворені, погано зрозумілі окультні уявлення. (Мабуть, єдине видання, яке пропонує серйозне сакральне знання, — це елітний журнал «Перехід — IV»). Адже ця тематика передбачає серйозний інтелектуальний рівень того, хто подає цей матеріал, і того, хто сприймає. Задіяти розум, інтуїцію, серце може не кожен.

За великим рахунком, езотерика — це корелят релігійного знання. Її повинні обговорювати священики, трактувати церковні закони, можливо, в релігійних телепередачах. Це допоможе краще зрозуміти обряди та звичаї.