«Рішення «по Пореченкову» потребує адекватного юридичного обґрунтування»

Шість днів знадобилось державним органам влади України для того, щоб відреагувати на інцидент з російським актором Михайлом Пореченковим. Нагадаємо, минулого четверга російська кінозірка й актор МХАТу Пореченков, весело сміючись на камеру й одягнувши каску «преса», випустив кілька черг з кулемета в бік українських силовиків, які тримають оборону в Донецькому аеропорту. Наступного дня телеканал ICTV оголосив про зняття з ефіру серіалу за його участі й закликав інших мовників вчинити так само. До слова, інші російські серіали про силовиків («Прокурорская проверка», «Снайпер», «Литейный» тощо) продовжують транслюватись в ефірі ICTV (див. статтю «Серіал «Агент національної безпеки» знімають з ефіру»)

Сьогодні ж Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення  оголосила, що схвалює рішення ICTV й вкотре закликала телеканали відмовитись від антиукраїнської російської продукції й фільмів за участі акторів, які підтримали агресію проти України. Отже, Нацрада й далі продовжує уповати на саморегуляцію медіаринку. «Закликаємо керівників українських телеканалів не чекати рішень державних органів й терміново прибрати з ефіру кінопродукцію російського виробництва, яка пропагує антиукраїнські настрої», – йдеться у повідомленні. Водночас Державне агентство України з питань кіно знайшло більш дієві інструменти боротьби з культурною експансією агресора. Як повідомив на своїй сторінці у «Фейсбук» голова цього органу Пилип Іллєнко, 3 листопада відбулося засідання Експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів при Держкіно, яка рекомендувала заборонити для кіно-телепоказу на території України 69 стрічок за участю Михайла Пореченкова. З відповідним зверненням до Держкіно звернулись Міністерство культури, Служба безпеки України, а також Національна спілка Кінематографістів України. Вчора рішення було прийняте. «Вважаю, що російський актор Пореченков своїми діями вивів себе за межі контексту культури і мистецтва, – написав Іллєнко. – Демонстрація фільмів за його участі, після такого вчинку, була б моральною підтримкою та поширенням ідеології тероризму та екстремізму». Ще до інциденту в Донецькому аеропорту Держкіно заборонило три фільми за участі Пореченкова: «Поддубный», «Белая гвардия» і «Спецназ».

Коментуючи рішення Держкіно, Пилип Іллєнко послався на Закон України «Про кінематографію». Згідно з ним, підставою для відмови у видачі державного посвідчення  на право розповсюдження і демонстрування фільмів є, зокрема, присутність у картині пропаганди війну, насильства, жорстокості, фашизму і неофашизму, закликів до ліквідації незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповаги до національних і релігійних святинь тощо. Природно постає запитання – невже значна частина інших російських фільмів та серіалів, що продовжують демонструватися на українських телеканалах не «заробили» на аналогічне рішення? Водночас зазначимо, що юридичне обґрунтування свого рішення Держкіно поки що не опублікувало.

«Я цілком розумію, чому такі заборони мають місце, але тут також важливо не перегнути палицю, – коментує «Дню» юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай, – На мою думку, це питання лежить більше в морально-етичній сфері, ніж у юридичній. Тут я можу солідаризуватися з заявою Нацради – канали мали б зняти з ефіру продукцію з Пореченковим у відповідь на його агресивні дії щодо України. Не можна показувати фільми з людиною, що стріляє в твоїх співгромадян. Але з юридичної точки зору справа складніша – необхідно довести, що має місце пропаганда ворожнечі та насильства. Рішення, ухвалені державними органами, повинні мати адекватне юридичне обґрунтування. В іншому разі їх можна буде скасувати через суд. Очевидно, що аналогічне рішення можна було б прийняти й щодо багатьох інших російських фільмів, особливо щодо тих, які розповідають про силовиків – було б бажання! Адже дуже часто там можна зустріти т.зв. «мову ворожнечі» – коли українців показують як злочинців, вбивць тощо. Робота Держкіно – це окрема тема, адже цьому органу дуже часто бракує послідовності. Пам’ятаю, як вони забороняли фільми жахів, які можна було б показувати пізно ввечері, хоча антиукраїнські картини продовжували транслюватись. Сподіваюсь, що випадок з Пореченковим вплине на програмну політику вітчизняних каналів більше, ніж заклики регулятора. Реакція ICTV показує, що навіть для каналів, які раніше закривали на подібні речі очі є межа, через яку вони не готові переходити».