Що ми знаємо про Косачів?

Він має назву «Лелія для України» і розповідає про життя та долю сестри Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк. «Лелією», «Лілеєю золото-рожевою», «Лільчиком золотим і рожевим, й іскристим» сестру ласкаво називала саме Леся. Між ними були особливі стосунки, вони були рідними не тільки по крові, а й по духу. Леся навчила Ольгу грати на фортепіано, навчала німецької мови, саме для неї написала свій підручник «З історії стародавніх народів світу». Саме їй передала свої твори, книжки, великий архів. І коли Ольга змушена була виїхати з України, то вивезла, зберігши для нас, шедеври інтимної лірики Лесі, її жалібні вірші, написані у зв’язку із хворобою та смертю Сергія Менжинського, Лесині листи, родинні речі...

Усі фільми про Косачів знімає один колектив: це перший заступник генерального директора Волинської державної телерадіокомпанії, автор сценарію і режисер Марія Андрушко, оператори-постановники Руслан Мазурок і Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, диктор Юлія Дудик, запис звуку у студії Андрій Жирнов. Марія Андрушко каже, що починалося з банального відрядження на відкриття пам’ятника на могилі молодшого брата Лесі Українки — Миколи. Його встановив за власний кошт тодішній голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук. Його дідусь і бабуся після Другої світової війни придбали родинний будинок Косачів у Колодяжному і догледіли Миколу...

«Я задумалася: а що ми знаємо взагалі про Косачів, крім самої Лесі Українки, та й вона, треба розуміти, надто вже «заретушована» — каже Марія Андрушко. — Переворот у розумінні зробили також листи Олени Пчілки до Петра Косача, які дав почитати наш земляк, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка Микола Жулинський. Кожен із Косачів був живою, як кажуть, людиною. Власне, історія їхньої родини надзвичайно цікава, часто драматична і навіть трагічна».

У доробку творчої групи — фільми: «Олена Пчілка: «Я не йду в слід чийсь...», «Лесина тінь. Петро Косач», «Микола Косач: «Де пахнув сніг...», «Самітник із роду Косачів» (Юрій Косач), «Ізидора Косач: «Побачиш Україну — привітай...», «Луцьк і Косачі»: «Зібрались ми на віче...» Марія Андрушко каже, що нині працює над фільмом про ще одного брата Лесі — Михайла Косача, і знову — цікава доля. До речі, Михайло також був творцем відомого всім рентгенівського апарату, тільки не встиг його зареєструвати вчасно. Відомий рентгенівський знімок Лесиної руки на своєму апараті зробив саме Михайло...