Список брехунів

«За високий професіоналізм і об’єктивність у висвітленні подій в Республіці Крим» російська влада нагородили 300 працівників ЗМІ. Жоден серед них не представляє опозиційних видань або телерадіокомпаній.

Як повідомляється, відповідний указ було підписано ще 22 квітня, але без публічного розголосу. На сайті президента Росії цей документ і зовсім відсутній. Чим же викликана така секретність? Чи не тим, що саме нагородження номінантів викличе запитання у здоровій частині російського суспільства? А українське — у черговий раз переконається в злочинності того, що відбувається.

Газета «Ведомости» із посиланням на джерела пише, що найвище було оцінено заслуги гендиректора НТВ Володимира Кулістікова, який отримав орден «За заслуги перед Отечеством» II ступеню. Цей телеканал тенденційно висвітлював події Євромайдану, підтасовував факти і не гребував відвертою брехнею.

Керівник Роскомнагляду Олександр Жаров отримав того ж ордена, але IV ступеню. Роскомнагляд - це організація, яка фактично забороняє небажані Кремлю мас-медіа. Зокрема, у березні цього року організація Жарова заборонила три опозиційні сайти: «Ежедневный журнал», «Грани.ру», «Каспаров.ру», а також блог Олексія Навального. Ось що пише з цього приводу на своєму Фейсбуці Навальний: «Найбільш приголомшливе в нагородженні 300 «журналістів»... не те, що Кремль вирішив скласти формальний список головних політичних повій і брехунів. І навіть не те, що обидві сторони (і ті, що нагороджували, і нагороджені) трохи соромляться — указ секретний і не публікувався. А те, що серед нагороджених журналістів є глава Роскомнагляду... «Журналістика» громадянина Жарова має зрозумілу властивість — він займається блокуванням сайтів. У тому числі, абсолютно незаконним. Перешкоджає поширенню інформації. Тобто саме за здійснення актів цензури...».

Таких нагороджень співробітників ЗМІ в Росії ще не було. Навіть після грузино-російської війни тодішній президент Дмитро Медведєв нагородив 2008 року усього 11 журналістів-пропагандистів.

— Кремлівські ЗМІ вже назвали цей список «300 спартанців», а всі інші в Росії називають його «300 засранців», — розповідає «Дню» член політради «Партии 5 декабря» Роман ДОБРОХОТОВ. — Це список в основному складається з чиновників, держслужбовців з відділу пропаганди, які активно створювали альтернативну реальність, представляючи події, що відбуваються в Україні».

Пан Доброхотов говорить, що цензура в Росії існує ще з 2001 року, але щоб «пропаганда була настільки агресивною, а новини вигадувалися з «нуля», і нацьковувалися одні групи населення на інші — такого не було ніколи». За його словами, причиною цьому став Євромайдан. Тому зовсім не дивно, що режим вирішив віддячити цим «300 чоловікам і жінкам, які працювали не покладаючи рук, щоб досягти такого результату», додає Роман Доброхотов.

«Ці люди мають всі підстави соромитися, що вони перебувають в цьому списку. Незрозуміло, скільки Путін буде при владі. А як ми знаємо на прикладі Руанди, журналісти, які брали участь в закликах до громадянської війни, стали об’єктами судових переслідувань. Я не здивований, що не всі з так званих журналістів, щасливі, що вони там засвітилися», — вважає співбесідник «Дня».

КОМЕНТАРІ

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, Москва:

— Для більшості населення ця новина, на відміну від того, що розповідає наше телебачення про Україну, не викликає жодної бурхливої реакції. Росіяни не знають багатьох із нагороджених журналістів. Вони знають лише кількох знакових пропагандистів. Щодо журналістського співтовариства, то привертає увагу те, що це все було зроблено секретним указом — таким же секретним указом було нагороджено після виборів до Держдуми 2011 року главу Центрвиборчкому Росії Володимира Чурова. Деякий час він був символом брехні й фальсифікацій для російської опозиції.

Ця нагорода для журналістів — свідчення того, що Кремль має такий собі пул наближених спецпропагандистів, які перебувають на інформаційній війні й отримали щось на зразок бойової нагороди. Оскільки Росія рухається до тоталітарної держави, це — список «своїх» журналістів влади. Журналістика як професія мало цікавить російську владу, яка робить все можливе, щоб у країні взагалі не було цієї професії.

Я застав радянську журналістику, але навіть тоді пропаганда була «тоншою» (хоча там теж було багато брехні і «передержок»), ніж зараз. Дуже показово, що ці нагороди засекретили, оскільки цей указ підписувався практично на хвилі ейфорії, яка вже відходить, з приводу анексії Криму. Це теж спецпропагандистська форма.

Ігор ЯКОВЕНКО, російський журналіст:

— Указ таємний, оскільки він має №269, а на сайті президента указу з таким номером немає. За указом №268 відразу йде указ №270. Такими указами нагороджують героїв-розвідників і розробників таємних видів зброї. Ну а тепер і журналістів. За даними «Ведомостей», лідером за кількістю нагороджених став холдинг ВДТРК, який отримав 100 нагород, на другому місці Перший канал, 60 нагород. Далі йдуть НТВ, Russia Tuday і LifeNews. Персонально вищу нагороду в цьому списку отримав Володимир Кулістіков, удостоєний ордена «За заслуги перед Отечеством» другого ступеня. Ордени на рівень нижче отримали Маргарита Симоньян і Володимир Сунгоркін. Араму Габрелянову дістався орден Пошани, Ернесту Мацкявічусу та Андрію Кондрашову — по ордену Дружби, а Ашоту Габрелянову, Іраді Зейналовій, Аркадію Мамонтову та Борисові Корчевникову — лише медалі.

Особливе місце в медійному полі Росії посідає Володимир Соловйов, якого знайшла особлива нагорода — орден Олександра Невського. Про державу можна судити, в числі інших проявів, з того, кого вона, держава, нагороджує. Орден Олександра Невського — це єдина державна нагорода, яка вручалася в Російській імперії, в СРСР і в пострадянській Росії. Статут змінювався, а назва, тобто якась смислова прив’язка, ядро смислове все ж таки зберігалося. Від нагород за полководницькі таланти і військову доблесть — до нагород за брехню й підлоту.

У цій історії з трьомастами нагородженими «журналістами» прекрасно все. І таємність указу, що ставить журналістів в одну шерегу з працівниками спецслужб. І цілком чітка «табель про ранги», яка проглядається і за числом нагород, котрі отримують окремі ЗМІ, і в персональних нагородах. І роль путінських телевізійних військ, яка неймовірно зросла, — про це говорить сам масштаб нагородження. Для порівняння: за «взяття Грузії» було нагороджено 11 «журналістів». (ej.ru)