Суспільне ТБ існуватиме як акціонерне товариство — це потребуватиме внесенню змін до законодавства

Кабінет Міністрів України визначив організаційно-правову форму майбутнього суспільного мовника як публічне акціонерне товариство (ПАТ). Таке рішення було прийняте на засіданні уряду 7 листопада. Як повідомляє «Телекритика» уряд доручив Держкомтелерадіо підготувати всі необхідні документи і зареєструвати Національну суспільну телекомпанію України як Публічне акціонерне товариство (100% акцій держави). Нагадаємо, напередодні прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на засідання уряду розкритикував запропоновану відповідно діючого законодавства організаційно-правову форму «державна установа». На його думку, якщо НСТУ буде державною установою, то матиме мало фінансової незалежності.

«Вважаю, що форма публічного акціонерного товариства – більш прийнятна, оскільки тоді суспільний мовник матиме більше свободи в управлінні своїми коштами, – розповідає медіа-експерт Світлана Остапа. – Тут я згодна з Арсенієм Яценюком. Варіант з ПАТ, 100% акцій якого перебуватиме у власності держави, – найбільш оптимальний для суспільного мовника сьогодні. Однак нинішнє законодавство передбачає, що НСТУ може отримувати державне фінансування лише у організаційно-правовій формі «державна установа». Відповідно сьогоднішнє рішення Кабміну потребує внесення змін до кількох законів. Найважливіше, що тепер НСТУ отримає свою юридичну особу – без цього неможливо було планувати бюджет мовника на наступний рік й вирішувати багато інших насущних питань».

Попри те, що з часу ухвалення рішення про створення суспільного телебачення в Україні та прийняття відповідного закону пройшло вже більше, ніж півроку, ми й досі навіть приблизно не знаємо, яким буде новий мовник (див. статтю «Суспільне ТБ: ні форми, ні змісту»). Як відомо, творці суспільного телебачення в Україні відмовились від радикальних методів й замість того, щоб розігнати НТКУ і працювати над новим проектом «з нуля» (вчинити саме так пропонував свого часу нинішній голова Національної телекомпанії України Зураб Аласанія), було прийнято створити суспільне телебачення на базі існуючого державного мовника. Зрозуміло, що це – справа непроста, й навряд чи всі нинішні працівники НТКУ готові до роботи у новому форматі. Ще одна проблема – фінансування. Закон передбачає на фінансування нового мовника 0,2% державного бюджету – цих коштів може виявитися замало для настільки масштабних трансформацій.

Зауважимо, що до 26 грудня ц.р.  мала завершитись підготовка до проведення конференції із обрання членів Наглядової ради майбутньої Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Однак належного інтересу від громадськості цей захід не зустрів – у зв’язку з малою кількістю заяв від учасників термін їх подачі було подовжено на два тижні. Таким чином, обрання членів Наглядової ради відбудеться лише наприкінці січня. Отже, з 1 січня, коли згідно закону новий мовник розпочне роботу, Наглядова рада ще не буде сформована.

«Зрозуміло, що з 1 січня повноцінного суспільного мовлення ми не побачимо – зміниться лише назва, – вважає Світлана Остапа. – Головне, що процес розпочнеться. Вже зараз ми бачимо, що контент «Першого національного» поступово змінюється. В результаті на базі НТКУ, НРКУ та ОДТРК має постати два суспільних канали – культурний і загальнополітичний. Вважаю, що зберігати весь штат цих організацій не має сенсу – слід провести професійний конкурс й відібрати з його допомогою найкращих. Решту ж доведеться скорочувати в рамках діючого законодавства. Сьогодні колектив НТКУ – це більше 1,5 тисячі чоловік й, на жаль, значна його частина займається обслуговуванням будівлі… За нинішніх умов ми не можемо витрачати на це гроші».

Водночас поза увагою більшості політиків та експертів залишається питання сітки мовлення суспільного телебачення, про що неодноразово писав «День» (див. стаття «Ідеальний день суспільного ТБ». Щоб стати як йому і належить важливим інструментом розвитку громадянського суспільства новому мовнику не досить просто змінити вивіску – потрібний якісний і цікавий контент, який відповідатиме справжнім запитам глядачів. Якщо суспільне телебачення зможе стати якісною альтернативою комерційним каналам й дасть глядачем те, що не спроможні дати вони, можливо, з часом суспільство погодиться саме фінансувати його – адже власне в цьому й полягає ідея суспільного ТБ.

Об’єктивні й змістовні інформаційні та аналітичні програми, до участі в яких запрошуватимуть й тих експертів, які залишаються поза обмеженим колом гостей на нинішніх національних каналах; передачі про географію та історію України, які дозволять українцям краще пізнати себе; якісні культурно-мистецькі програми, документалістика, контент для дітей — все це має стати основою майбутнього суспільного ТБ. Нинішній український телепростір виявився неспроможним задовольнити ці потреби вітчизняного глядача. Суспільне ТБ має шанс заповнити цю «прогалину». Чи впорається із завданням?