ТЕЛЕГІД

29 травня, субота, о 23.10 та 30 травня, неділя, о 7.35 на каналі «Інтер» — фільм про найсильніших братів на планеті.

Брати Клички найсильніші боксери планети. У 2010 році ця фраза звучить як аксіома. Наскільки давно ситуація в надважкому дивізіоні професійного боксу стала саме такою? 10 років тому, коли брати почали вигравати свої перші пояси чемпіонів світу? Чи сім років тому, коли Леннокс Льюїс після бою з Віталієм остаточно пішов із боксу? А може лише півтора роки тому, відтоді, як Віталій повернувся в професійний бокс після тривалої перерви, пов’язаної з його травмою? Адже саме тоді брати Клички втілили свою мрію — одночасно стали чемпіонами світу!

Сьогодні багато скептиків говорять про те, що, мовляв, суперники у братів Кличків не найкращі. Але саме за останні два роки Володимир і Віталій здобули переконливі перемоги над найсильнішими боксерами: Росії (Ібрагімов і Чагаєв), Африки (Сем Пітер), Латинської Америки (Кріс Арреола) та США (Хасим Рахман і Едді Чемберс).

Жоден боксер не викликає такої бурхливої хвилі обговорення у мережі інтернет і реальному житті. Братів Кличків або обожнюють, або звинувачують у всіх гріхах. Усі прихильники боксу з нетерпінням чекають чергового поєдинку Кличка.

Автор та режисер фільму — Сергій Долбілов.

31 травня, понеділок, о 19.15 та 1 червня, вівторок, о 19.15 на каналі «Культура» кандидат мистецтвознавства Валентина Заболотна розповість про Амвросія Бучму.

Коли видатний російський актор Москвін побачив у далекому 41-му році Амвросія Бучму в ролі Миколи Задорожного, він сказав: можливо, зіграти інакше цю роль можна, але краще — ні, і відмовився від постановки драми І.Франка.

Коли згадують Бучму, в уяві постає старий, битий життям селянин Микола Задорожний. Це єдина роль, зафіксована на кіноплівці, і то в повоєнні роки. Отже, судити про мистецтво актора ми можемо з фотографій та спогадів. Його сценічне життя починалося бурхливо, на злеті новітнього театрального мистецтва. Бучма належав до тих, хто втілював сценічні, інтелектуальні ідеї Курбаса.

Синтетичний актор, актор-клоун, що доносив до глядача філософські пошуки свого вчителя — таким був Бучма. Він вмів усе. Співав, танцював, володів словом, жестом. До того ж — прекрасна зовнішність! Усе це розкрилось у період роботи в театрі «Березіль». Після знищення курбасівського дітища А.Бучма працює в Києві в театрі ім. І.Франка.

Про непросту акторську долю Амвросія Бучми розповідає кандидат мистецтвознавства Валентина Заболотна.

29 травня, субота, та 30 травня, неділя, о 14.40 на «5 каналі» — фільм про Катерину Білокур.

У цієї жінки, мабуть, була душа бджоли. Звичайна людина не змогла б побачити світ таким, яким бачила його Катерина Білокур.

На чорноброву красуню Катерину заглядався не один хлопець. Але дівчина мріяла тільки про одне — стати художником! Катерина Білокур увійшла в наш світ непомітно, а покинула його, залишивши квіти на полотнах.

Про самотність у житті та одержимість у творчості Катерини Білокур — в документальному серіалі студії «ВІАТЕЛ» «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.

 Нащадки Примаченко проти НТКУ

Відбулося попереднє судове засідання у справі «нащадки художниці Марії Примаченко проти НТКУ». Про це повідомляє «Телекритика» з посиланням на адвоката позивачів.

Як ідеться в позовній заяві, при проведенні Міжнародного конкурсу дитячої пісні «Євробачення-2009» (зокрема, при оформленні рекламних матеріалів, на квитках, на планшетах, які використовували ведучі шоу, блокнотах, візитівках тощо, на телевізійних заставках під час самого шоу, в якості зображень на екранах при оформленні сцени), а також при проведенні національного відбору на Міжнародний конкурс дитячої пісні «Євробачення-2009» під час самого шоу було неправомірно використано та пристосовано (адаптовано) для цілей НТКУ фрагменти конкретних творів Марії Примаченко.

Тим часом, за словами позивачів, єдиними та повноправними правовласниками авторських прав на твори Марії Примаченко є невістка художниці, а також двоє онуків. Позивачі вимагають компенсацію за порушення авторських прав в розмірі більше восьми з половиною мільйонів гривень та відшкодування моральної шкоди на суму в один мільйон триста тисяч гривень кожному.

НТКУ наразі від коментарів відмовляється, оскільки справа тільки почала розглядатися у суді, та обіцяє висловитися вже після оголошення рішення Шевченківського районного суду міста Києва.

 Київ без каштанів?

28 травня, п’ятниця, о 22:15 на Першому національному — програма «Знайдемо вихід».

Білі київські каштани, які оспівані в багатьох піснях, є однією з візитівок міста. Каштани з’явилися після повоєнної реконструкції Хрещатика. Десь у 1952 році кияни вийшли на Хрещатик і висадили там 300 дерев. Тобто це вже пам’ятка історії. Прогулюючись містом, усе частіше можна зустріти не білосніжні, а рожеві «свічки» дерев. Чи зможуть в майбутньому милуватися цвітінням дерев наші діти? Яким взагалі буде архітектурне обличчя столиці завтра? — адже незабаром на головній площі міста виросте новий хмарочос. Побудувавши декілька сумнівних за дизайном будівель, ми можемо втратити історичний шарм міста назавжди. Чи зможемо ми зберегти історичну спадщину?

2 червня, в середу, на Першому національному перед’ювілейний 99-й випуск програми «Книга.UA».

До уваги глядачів — інтерв’ю з Юрієм Позаяком (справжнє ім’я — Юрій Лисенко). Юрко Позаяк — доволі різнобічна особистість. У ньому поєднуються державний службовець, поет та науковець: керівник Служби підготовки виступів Президента України Адміністрації Президента України, учасник поетичної групи «Пропала грамота», кандидат філологічних наук, доцент. Автор поетичної збірки «Шедеври» (1997), «Пропала грамота» (1991) (разом із Семеном Либонь (Олекса Семенченко) та Віктором Недоступ (Лапкін), а також лімериків (короткі, переважно гумористичні вірші), опублікованих у збірнику «Молода Україна».