Цінуймо...

На 20 та 21 червня припадає три важливі міжнародні дні: 20 червня відзначають Всесвітній день біженців, а 21-го — Всесвітній день гуманіста та День особистих роздумів. Ці дні, на мою думку, невипадково саме так згруповано у календарі — адже вони взаємопов’язані та, на жаль, тепер мають особливе значення для України...

Думаю, ніхто з нас не міг уявити, що проблема внутрішніх біженців торкнеться нашої країни. У моїй уяві біженці завжди були здебільшого мешканцями далеких бідних країн, які тікали з рідних домівок у пошуках кращого життя. Ще траплялися в моїй уяві політичні біженці... Але не тепер. Моя двоюрідна бабуся живе у Луганську — і я, як ніколи, замислююся над питаннями, які колись були лише абстракцією...

Власне, такі роздуми підводять нас до Дня гуманіста — міжнародного свята, у основі ідеології якого лежить ідея Людини як найвищої цінності. А найважливішим для гуманістів є право людини на щастя, свободу, розвиток, рідну домівку врешті-решт... Рідний дім є у кожного з нас. Навіть живучи в різних місцях, ми знаємо — нам є куди повернутися. А як це, коли повернутися нема куди?!

І в цей момент підходить черга Дня особистих роздумів. Цей  день засновано у пам’ять про жертви етнополітичного конфлікту у Північній Ірландії. Формально цей конфлікт було припинено ще 1993 року підписанням Белфастської угоди, але насправді триває й досі... Головний месидж цього дня — люди мають пам’ятати про тяжке минуле, щоб забезпечити мирне майбутнє.

Тож, друзі, хоч як би складалися обставини, — залишаймося гуманістами, цінуймо рідні домівки та свою Батьківщину. Заради мирного майбутнього!