У компанії Мамаїв
23 березня — Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
Народне мистецтво — це те, що надихнуло мене обрати професію. Полтавщина, мій рідний край, усім відомий як осередок народного мистецтва. Опішнянська кераміка та решетилівські рушники й гобелени — все це невід’ємна частина мого дитинства. Роздивляючись вигадливі й водночас прості орнаменти на вазонах з квітами, я мріяла про гончарство. Саме це бажання й підштовхнуло мене вступити в інститут і вивчитись на художника-кераміста. Але кераміка — це лише невеличка частинка неохопного багатобарв’я народних творів. Бажання людини закарбовувати красу, природу, сакральність життя породило стихійне, наївне й необтяжене зайвим «концептуалізмом» мистецтво. Тепер, живучи в Києві, багатому на музеї та пам’ятки, з-поміж безлічі виставок я обираю Музей народного мистецтва. І з радістю проводжу час у компанії Мамаїв з народних картин і різноманітних «гуль» з рушників...
Уточнення
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва відзначався 23 березня, починаючи з 2000 року, згідно з Указом Президента № 484/2000. Відповідно до Указу Президента України від 30.12.2011 року №1209/2011 його було перенесено на 20 травня.
