«Україна у світовому контексті»

Володимир ОСЕЛЕДЧИК, генеральний продюсер «1+1»:

— Давайте порівнювати порівнянне: «ТВЦ» — це нішевий канал у Росії, це канал, який належить Москві, тому цілком логічним для них форматом став проект «Дотик», присвячений туристичним ресурсам регіонів Росії. Якщо все ж спробувати провести пряму аналогію з наведеним прикладом, можу сказати, що на «1+1» також цього літа був великий проект у рамках «ТСН». Нам це просто цікаво: відкрити Україну — цю дивовижну, мальовничу і гостинну країну з величезним потенціалом, у тому числі туристичним, — для її власних громадян.

Але, на мій погляд, запитання щодо просування українського бренду, передусім, передбачає відповідь на запитання: «А що таке «український бренд»? Це відповідь на запитання про такий собі образ країни, про місце України в європейському та світовому контексті.

З цього погляду, ми, як і раніше, бачимо невід’ємною складовою нашого контенту змістовне українське телебачення. Програми власного виробництва «1+1» відзначені активною соціальною спрямованістю, дискусійністю, інформаційною насиченістю, що передбачає залучення наших глядачів до обговорення широкого кола проблем і питань, актуальних для України й українців. Чи не це є просуванням «українського бренду»? Наявність у нашому ефірі смислових і дискусійних програм — «Документ», «Подвійний доказ», «Без Табу», «Я так думаю», «Найрозумніший» — це, безумовно, реклама самих українців. Адже ми демонструємо дивовижних людей, громадян цієї країни — розумних, інтелігентних, здатних дискутувати на сучасному рівні. Чи це не реклама Україні? Як і «ТСН», адресована нашим глядачам, яка завжди знаходиться у контексті подій, важливих, насамперед, для України й українців.

Крім того, хіба сам бренд України не складається з імен та брендів, які існують у цій країні і відомі у всьому світі? Хіба брати Клички, «Динамо-Київ», Руслан Пономарьов або оперна прима Вікторія Лук’янець — не становлять бренд «Україна»? Успішний бренд телеканалу «1+1» — це також певною мірою частина «українського бренду».

Олександр ЗОРКА, віце-президент Національної телекомпанії України:

— Для того, щоб просувати «український бренд», потрібно мати об’єкт просування. Хіба Андрій Шевченко, брати Клички — це не український бренд? А Чорнобиль, «кольчуги»?.. Вибір тут не має бути випадковим. Але для того, щоб зробити його цілеспрямованим, треба, щоб посадовці, які відповідають, наприклад, за туристичну галузь, припинили діяти відповідно до закляття «Купуй українське», а успішно вирішували проблеми, пов’язані з формуванням позитивного іміджу України та створенням благополучної туристичної інфраструктури. Телебачення, в свою чергу, може і повинне сприяти їм у цьому. Принаймні, не заважати. На Першому Національному успішно «живе» проект «Шляхами України», створений за підтримки Міністерства транспорту. В наших планах — 150 документально-видових фільми з циклу «Енциклопедія міст і сіл України». Причому ці фільми не мають бути малобюджетними, що стане можливим тільки за певних умов, про які я вже сказав.