Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Усі, хто хоче покритикувати Президента, — в ефір до Княжицького

06 жовтня, 00:00
Враженням про передачу «Факти докладно» (ICTV) з Миколою Княжицьким та Наталією Лігачовою діляться колеги-телевізійники. На жаль, нам не вдалося знайти колег (на ICTV ми не телефонували — це правда), які б захотіли висловити кардинально протилежну точку зору. Так що чекаємо ваших листів, шановні читачі — і з найбільшою цікавістю ми б прочитали в них вашу думку про те, якими мають бути політдискусії на нашому ТБ? Це мають бути шоу чи суто дебати? У чому, на ваш погляд, основні проблеми ведучих наших політдебатів і їхніх учасників? Наша адреса для листів: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2л, відділ ЗМІ та громадської думки.

Дійство з Наталією Лігачовою викликало в мене змішане почуття. Не бажаючи давати оцінку спілкуванню телеведучого і телекритика, залишаючи кожному право на власну точку зору, скажу, що все-таки метою будь-якої дискусії є вияснення істини, а не жонглювання формами. Я по-різному, в залежності від багатьох обставин, ставлюся до різних текстів, що належать перу Наталії. Мені не подобається, що у неї є телепрограми, табуйовані від критики, що на неї інколи, як я припускаю, впливають люди, чию життєву позицію отруює саме існування ТСН та «Студії 1+1» взагалі. Та все ж просте порівняння з творчістю її колег по цеху показує, що Н.Лігачова працює пристрасно. Це приваблює, не дивлячись на інколи великі прорахунки фактичного характеру. Однак я і багато моїх колег свідомі того, що критикувати телекритика слід роботою, а її критика — це її хліб. І нехай інколи буде несправедлива критика, це краще, аніж відсутність критики взагалі. Зростає країна, зростають новинники, зростають телекритики. І я поділяю точку зору Наталії щодо свободи слова, висловлену в досить несприятливих умовах… А щодо програми... Це — урок для тих, хто її робить, для Н.Лігачової, для всіх нас... Урок того, як відбуваються трансформації перехідного періоду. Із висновком: куди, можливо, ми переходимо.

Тетяна ТРОЩИНСЬКА,
заступник керівника ТСН

Поведінка Миколи Княжицького під час бесіди з Наталією Лігачовою не могла не викликати здивування. Щоправда, неповагою до співрозмовника (навіть якщо це жінка) українське телебачення здивувати вже не може. Дивно інше. Пан Княжицький запропонував Наталії покритикувати Президента у прямому ефірі, причому без будь- якого обгрунтованого приводу (не можна ж таким вважати слова про те, що, мовляв, «якщо ми говоримо про свободу слова, то кожен із нас має висловити цю свободу слова» — цитата з Княжицького). Тут виникає маса запитань. Чи всім своїм гостям Микола пропонує щось подібне? Чи повинні вони до цього ретельно готуватися? Чи не політика це Нацради з питань ТБ і РМ, членом якої пан Княжицький і є? Чи не буде згадка про Президента використовуватися як червона ганчірка у подальших політичних технологіях Княжицького? Окрім цього Микола заявив, що за ситуацію у прямому ефірі він відповідальності не нестиме. Адже сам Микола провокував ситуацію, поставивши некоректне запитання і запропонувавши некоректну критику глави держави. І при цьому ніякої відповідальності нести не збирається? Ось вам і член Нацради, ось вам і державний чиновник у прямому ефірі.

Що ж могло спричинити таку ведмедячу послугу влади? Мені здається, відповідь проста. Незадовго до цього Лігачова покритикувала новини «Факти» (при цьому вельми коректно!). Ось тоді в ідейного керівника «нового телемовлення» й виникла думка сховатися від цієї крихкої жінки за спину Президента. «Ось якщо ви нас критикуєте, значить, ви проти Президента, значить, ви його критикуєте!» — якщо припустити, що саме це й було приводом для провокації, то все стане на свої місця.

Пане Княжицький! Ви поки ще не всенародно обраний Президент, а просто чиновник, і повчати український народ вас ніхто ще не просив.

Денис ЖАРКИХ, СТБ

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати