Усі, хто хоче покритикувати Президента, — в ефір до Княжицького
Дійство з Наталією Лігачовою викликало в мене змішане почуття. Не бажаючи давати оцінку спілкуванню телеведучого і телекритика, залишаючи кожному право на власну точку зору, скажу, що все-таки метою будь-якої дискусії є вияснення істини, а не жонглювання формами. Я по-різному, в залежності від багатьох обставин, ставлюся до різних текстів, що належать перу Наталії. Мені не подобається, що у неї є телепрограми, табуйовані від критики, що на неї інколи, як я припускаю, впливають люди, чию життєву позицію отруює саме існування ТСН та «Студії 1+1» взагалі. Та все ж просте порівняння з творчістю її колег по цеху показує, що Н.Лігачова працює пристрасно. Це приваблює, не дивлячись на інколи великі прорахунки фактичного характеру. Однак я і багато моїх колег свідомі того, що критикувати телекритика слід роботою, а її критика — це її хліб. І нехай інколи буде несправедлива критика, це краще, аніж відсутність критики взагалі. Зростає країна, зростають новинники, зростають телекритики. І я поділяю точку зору Наталії щодо свободи слова, висловлену в досить несприятливих умовах… А щодо програми... Це — урок для тих, хто її робить, для Н.Лігачової, для всіх нас... Урок того, як відбуваються трансформації перехідного періоду. Із висновком: куди, можливо, ми переходимо.
Тетяна ТРОЩИНСЬКА,
заступник керівника ТСН
Поведінка Миколи Княжицького під час бесіди з Наталією Лігачовою не могла не викликати здивування. Щоправда, неповагою до співрозмовника (навіть якщо це жінка) українське телебачення здивувати вже не може. Дивно інше. Пан Княжицький запропонував Наталії покритикувати Президента у прямому ефірі, причому без будь- якого обгрунтованого приводу (не можна ж таким вважати слова про те, що, мовляв, «якщо ми говоримо про свободу слова, то кожен із нас має висловити цю свободу слова» — цитата з Княжицького). Тут виникає маса запитань. Чи всім своїм гостям Микола пропонує щось подібне? Чи повинні вони до цього ретельно готуватися? Чи не політика це Нацради з питань ТБ і РМ, членом якої пан Княжицький і є? Чи не буде згадка про Президента використовуватися як червона ганчірка у подальших політичних технологіях Княжицького? Окрім цього Микола заявив, що за ситуацію у прямому ефірі він відповідальності не нестиме. Адже сам Микола провокував ситуацію, поставивши некоректне запитання і запропонувавши некоректну критику глави держави. І при цьому ніякої відповідальності нести не збирається? Ось вам і член Нацради, ось вам і державний чиновник у прямому ефірі.
Що ж могло спричинити таку ведмедячу послугу влади? Мені здається, відповідь проста. Незадовго до цього Лігачова покритикувала новини «Факти» (при цьому вельми коректно!). Ось тоді в ідейного керівника «нового телемовлення» й виникла думка сховатися від цієї крихкої жінки за спину Президента. «Ось якщо ви нас критикуєте, значить, ви проти Президента, значить, ви його критикуєте!» — якщо припустити, що саме це й було приводом для провокації, то все стане на свої місця.
Пане Княжицький! Ви поки ще не всенародно обраний Президент, а просто чиновник, і повчати український народ вас ніхто ще не просив.
Денис ЖАРКИХ, СТБ
Випуск газети №:
№181, (2000)Рубрика
Медіа