Уявні сузір’я

Соромно зізнаватись, але я жодного разу не була в планетарії. Річ у тім, що в моєму рідному місті такого закладу немає. У дитинстві, коли мене найбільше цікавило зоряне небо, я дуже шкодувала, що не можу дізнатися більше про зорі та планети. І мріяла зазирнути хоч раз у вічко потужного телескопа. Але брак інформації компенсувався фантазією. Щовечора, сидячи з бабусею на балконі, я роздивлялася небо. Як же чудово було знаходити знайомі сузір’я! А ще цікавіше було вигадувати свої власні. Просто проводячи уявні лінії між зірками, я створювала у своїй уяві сузір’я для всього, що мені подобалося: для квітів, дерев, тварин та улюблених іграшок...

Тепер я дуже рідко бачу зорі, адже у великому місті це не так просто. Тож усім, хто скучив за зоряним небом дитинства, раджу відвідати планетарій. Особисто я так і зроблю!