Всесвітня мережа – «під ковпаком»

З'явилися перші «жертви» антипіратського закону, який у Росії набрав чинності 1 серпня. Московський міський суд задовольнив два позови правовласника ЗАТ «Сейчас» з вимогою заблокувати перегляд серіалів «Інтерни», «Саша, Таня», «Універ. Нова общага» та «Комп'ютерники» на сайтах rutor.org і turbofilm.tv. Нагадаємо, що новий закон має захистити інтелектуальну працю, що поширюється недобросовісними користувачами через неконтрольований інтернет. Для цього правовласник може навіть без суду вимагати видалення або блокування сайту, на якому розміщується піратський контент.

Позов компанії ЗАТ «Сейчас», що належить «Газпрому», не перший. Минулого тижня на популярну мережу «ВКонтакте» надійшла скарга від компанії «Кино без границ». Проте той же Мосміськсуд не задовольнив її, оскільки позов був складений англійською мовою.

Утім самі користувачі інтернету також не гають часу. На сайті «Блоку нет» закінчується збір підписів на підтримку петиції проти нового закону. «Цей закон дає широкі можливості для зловживань і недобросовісної конкурентної боротьби, коли зловмисник може на будь-якому сайті залишити коментар з посиланням на піратський контент, що призведе до закриття такого інтернет-ресурсу. Таким чином, під загрозою блокування опиняються блоги, пошукові системи, принцип роботи яких не дозволяє влаштувати попередню модерацію видачі, публічні торрент-трекери, файлові сховища, відеохостинги, соціальні мережі, ЗМІ», – говориться на сайті «Блоку нет». На момент написання матеріалу петицію підписали 93 тис. 878 користувачів з необхідних 100 тис. Як повідомила Бі-Бі-Сі, російські інтернет-компанії, у свою чергу, також опублікували відкрите звернення проти антипіратського закону. Серед авторів звернення – Mail.ru Group, «Яндекс», «АФИША-РАМБЛЕР-СУП», Google Россия, OZON.RU. У той же час, восени Державна дума Росії планує розширити дію антипіратського закону – на фотографії, музику та книжки.

«День» попросив прокоментувати неоднозначний закон незалежного журналіста Семена НОВОПРУДСЬКОГО (Москва):

– Проблема цієї ініціативи полягає в тому, що вона виявилася незрозумілою, невчасною й абсолютно спонтанною. Сам собою закон називають спірним. У Росії він наклався на серію заборонних законів узагалі й спроби регулювання інтернету зокрема – останнього щодо вільного простору поширення інформації в країні. У цьому сенсі закон дуже невчасний саме політично. Раніше був ухвалений  скандальний закон про «чорний список» сайтів, що дає право закривати  сайти за звинуваченням у ЗМІ й без рішення суду. Хоча в сучасних умовах на будь-якому сайті можуть з'явитися будь-які екстремістські матеріали без відома господарів цього сайту.

На цьому тлі антипіратський закон – чергова спроба держави штучно контролювати інтернет і забороняти те, що ще не заборонено у сфері інформаційного обміну.

Найчудовіша сторона в цьому законі, з погляду його концепції, в тому,  що не зрозуміло, як він виконуватиметься й поєднуватиметься з так званим антипіратським збором, який отримав завдяки своїм тісним зв'язкам з владною верхівкою Фонд кіно під фактичним керівництвом Нікіти Міхалкова?

У Росії можна очікувати не стільки публічних протестних жестів проти цього закону у вигляді хакерських атак, скільки того, що інтернет-співтовариство виробить способи обходити закон, а держава не стане радикально наполягати на його виконанні.

Сам же закон не змінює ситуацію в російському кіновиробництві, що є досить плачевною. Коли у нас у прокаті все одно лідирують американські блокбастери, а не російські фільми, з цим нічого не зробиш за допомогою антипіратського закону. Я думаю, що це  один з тих законів, що буде якщо не знищений правозастосовною практикою, то, принаймні, пом'якшений.