Запит на якість

Євромайдан сильно вплинув на розвиток українських медіа. За цей час слово «стрімер» (той, хто веде трансляцію онлайн) стало вживатися частіше, ніж «кореспондент» чи «журналіст». Революція спонукала традиційні ЗМІ, як центральні так і регіональні, зробити крок у сторону Інтернету, розпочавши онлайн-трансляції масових подій та акцій для своїх сайтів. Так, зокрема, регіональний телеканал «Донбасс» стрімив з акції «Донбас — це Україна». Десятитисячну жовто-блакитну площу Леніна у Донецьку подивилися 97 тисяч людей одночасно! Однак, на цьому у медіа-групі не зупиняються. Як зазначила на конференції представниця каналу Ксенія Філатова, колектив мовника збирається і далі практикувати подібні речі на своєму сайті. «Керівництво не має претензій до якості, а такий контент надає нам більшу аудиторію, — зазначила Філатова. — Події на місцях — ось що цікаво зараз читачам. Жодне центральне ЗМІ це не покаже так швидко та у контексті, як це робить місцеве медіа».

Разом з тим, Майдан та революція у рази збільшили аудиторію інтернет-медіа. Максим Саваневський, керівник проекту Watcher, зазначає, що загалом аудиторія новинних ЗМІ зросла на 45%. Він наголошує на тому, що якщо у вересні 2013 року аудиторія новинних сайтів складала 15%, то станом на лютий поточного року ця цифра дорівнювала вже 60%. Унікальна денна аудиторія новинного сайту на той час дорівнювала 2,5 мільйони глядачів, зараз ця цифра зросла до 8 мільйонів. До речі, не виключенням з цього правила став і сайт газети «День», а також наші сторінки в соціальних мережах. Так, кількість фолловерів у «Твіттері» нашого аканту зросла за останні місяці в чорити рази, а аудиторія сайту — у п’ять.

Однак, Саваневський вважає, що як тільки революційні події підуть на спад та ситуація в країні стабілізується, цікавість до суспільно-політичного контенту знову буде падати до своїх природних 15%, що, до речі, є аналогічним і в інших країнах світу. Відтак, завдання керівників сайтів, унікальним контентом втримати інтерес аудиторії, яка сьогодні сама в пошуках інформації буквально «атакує» інформагентства та новинні сайти.

Як зазначають експерти, важливою під час Євромайдану стала і візуальна інформація. Все більше видань зверталися до опублікування карт, інфографік, таблиць і інтегрували їх у текст. Однак не так часто. Анатолій Бондаренко (Teksty.org.ua) робить акцент на тому, що будь-яка новина, до якої додана картинка, буде читатись набагато легше, ніж текст із купою чисел. Справжніми шедеврами можуть похизуватись британські та американські ЗМІ. Бондаренко зазначає, що останнім часом у «цифровій» пресі з’явився цілий напрям — snowfallization — коли самі тексти стають інтерактивними

Ще один тренд, який виник останнім часом, з’явився в українському медіа — вимога якісного контенту. За нього люди готові сьогодні голосувати власним гаманцем. Це показує приклад «Громадського телебачення» і «Громадського радіо», які за допомогою «Спільнокошту» змогли «назбирати» свої перші бюджети. Чи надовго це? Чи «дозріло» українське суспільство до того, щоб оплачувати медіа-послуги? Директор цифрового маркетингу компанії LG Росія Деніс Дж. Адамович вважає, що медіа мають шукати різні платформи і вже під них підбирати окремих рекламодавців. Він констатує: що більше платформ — то більше рекламодавців різного підходу до продукту.