«Єдина Україна»: творчі рефлексії
Національний музей Тараса Шевченка відзначає своє 65-річчя знаковою для країни виставкою
На честь ювілею Т. Шевченка, музей його імені не лише відремонтували, а ще й істотно розширили — тепер до будівлі примикає внутрішній двір-атріум, вкритий скляним дахом: тут проводяться музичні вечори, експонуються документальні фотографії, що розповідають про весь довгий шлях розвитку музею. У новій прибудові розмістилися фонди музею, науковий відділ і прес-центр.
24 квітня науковий колектив і запрошені гості урочисто відзначили 65-ту річницю з дня заснування музею. Нагадаємо читачеві, що упродовж всіх минулих років фонди формувалися і поповнювалися з різних джерел: особливо варто згадати про приватне зібрання Василя Тарновського, Музей української старовини в Чернігові, Галерею картин Шевченка в Харкові, Республіканську ювілейну шевченківську виставку, і, звичайно, — про Центральний державний музей Т. Шевченка у Києві.
Шлях створення музею був тривалим і непростим. Сьогоднішній глядач бачить реконструкцію творчого життя Кобзаря, не замислюючись над тим, як ці документи, картини, малюнки і книжки збиралися воєдино по крихтах, зусиллями тих людей, хто безкорисливо прагнув залишити для нащадків спадщину видатного поета. Процесу організації колекції сприяли відомі українські культурні діячі: П. Тичина (нарком освіти УРСР), М. Бажан (голова урядової комісії), академік О. Білецький, шевченкознавець Є. Кирилюк, художники В. Кричевський, М. Бурачек і багато інших, кому небайдужа доля шевченківської спадщини.
ЄВГЕН ЛЕЩЕНКО. «ПОМАХ КРИЛАМИ»
Постанову про відкриття Державного музею Т. Г. Шевченка у Києві було ухвалено 22 червня 1948 року, на початку березня 1949 відбувся огляд експозиції спеціальною комісією, а вже 23 квітня РНК УССР винесла постанову про відкриття музею, першим директором призначили Миколу Івановича Мацапуру.
1989 року до 175-річного ювілею Т. Шевченка після капітального ремонту і наукової реставрації приміщення, було відкрито другий вхід в експозицію, оновлення якої відбулося 2006 року. Наприкінці березня 2001 року музей здобув статус Національного.
2014 року до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка у музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, підготовлено і відкрито нову експозицію, де створено умови для постійної експозиції спадщини Тараса Шевченка, його живопису і графіки. Дуже важливим є те, як музейники показали глядачам вічне значення особистості Тараса Шевченка: вони розвернули в залах захопливу історію-розповідь про важливе місце поета у світовій культурі: про те, як і чому представник петербурзької богеми, якого чекало блискуче майбутнє, обрав інший шлях — заради конструювання словом гідного майбутнього своєї рідної країни. Сьогодні ми можемо дізнатися про всі віхи Шевченкової біографії, відвідавши його музей, який для кожного українця завжди залишиться найактуальнішим.
На честь 65-річчя в кількох залах музею глядачі зможуть побачити виставку живопису «Єдина Україна» — своєрідний живописний маніфест музею, звернений до найгострішої для всіх нас сьогодні теми: цілісності нашої країни.
СЕРГІЙ ШАПОВАЛОВ. «ОЗЕРО В ЛІСІ»
Усе найпрекрасніше і найцінніше в природі і людях нашої країни, справді український достаток і щедрість, відображували художники в пейзажах і натюрмортах, сюжетах і абстракціях. «Єдина Україна» об’єднала фантастичний яскравий рай Євгена Лещенка і строго реалістичний пейзаж Бориса Рапоппорта, круті карпатські гори Антона Кашшая і київську бузок, що квітне, Сергія Шаповалова.
«Ми відкрили експозицію «Єдина Україна» у форматі щорічного виставкового проекту «Наш час, наш простір», започаткованого музеєм Т. Шевченка ще 2008 року. Велику частину картин, показаних на першій виставці, можна бачити і зараз: ці твори належать Максиму Мельнику, колекціонерові і генеральному директорові видавництва «Софія А» — розповідає куратор виставки «Єдина Україна» Людмила ДАВИДОВСЬКА. — Глядачеві має бути цікаво побачити близько ста картин, що зображують Західну і Східну, Північну і Південну Україну як єдину і неподільну країну, і ми зовсім не випадково підписали під картинами той регіон чи місто, звідки художник родом. У сьогоднішній ситуації ця виставка — дуже актуальна, я процитую відомого діяча української культури Миколу Маричевського, який сказав про обличчя України XXI століття: «Простір має бути нашим, і Україна має бути українською, мистецтво є і буде національним. Час, в який зараз живемо, — наш час, іншого не буде, і ми повинні наповнити його високоетичною духовністю».
Фото картин надано куратором і прес-центром музею
