Аукціон подій п.Хвостіва

А ВИСНОВОК ПРАВИЛЬНИЙ... (85 у.о.)

Потужно вирішила заявити про себе голова Всеукраїнської партії жіночих ініціатив Валентина Даценко. Після того, як парламент не затвердив на посаді прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка, вона надiслала Леоніду Кучмі термінову телеграму: «Призначайте мене прем'єром!».

Ніякої реакції від Президента не було. Напевно, тому що до цього Даценко стверджувала, що «будь-який чоловік, чи то депутат, чи то бізнесмен, коли бачить, що йому доводиться працювати на рівних із жінкою, нерідко намагається їй перешкодити...». Мабуть, Леонід Данилович злякався, що йому доведеться «трудитися» нарівні iз самою Даценко. Тим більше, у Валентини Юхимівни великі матріархально-феміністичні схильності. «Уряд я б сформувала дуже просто, — сказала вона, — 50% його б становили жінки». А політичне майбутнє Валентина Даценко окреслила таким чином: «Даценко стане президентом, Тимошенко — прем'єр-міністром, Вітренко — головою Верховної Ради». Щоправда, відразу ж вона зробила з чисто жіночою логікою бентежний висновок: «Це буде кінець, усім буде мало місця».

От-от. Абсолютний, повний і безповоротний кінець! Якщо логіка дам часто підводить, то інтуїція — ніколи. Пані і панове! Вразили своїми рекламними досягненнями ді-джеї з «Гала-радіо». Мiж ними відбулася допіру така розмова: — Ігоре, як здоров'я твоєї дружини? — Та нічого, тільки оглухла майже зовсім. — А в чім справа? — Та глухне, розумієш, від прання. — А що, пранням часто займається? — Доводиться. — Є вихід. — Який? — Пральна машина «Ардо». Працює тихо. Хлопці, у вас одне непорозуміннячко — дружині Ігоря вже абсолютно однаковісінько, якою пральною машиною користуватися. Вони зараз всі для неї працюють тихо, оскільки вона «майже зовсім оглухла»... Виставляємо нові лоти.

ПОЛІТИЧНА ЕПІДЕМІЯ (64 у.о.)

Якимось поголовним «нездоров'ям» нашпигована зараз велика політика.

Єльцин минулого тижня поїхав до Китаю, де полякав Америку, мовляв, нехай пам'ятає Клінтон, що Росія — ядерна держава, мовляв, ми самі разом iз Китаєм покажемо, куди йти. Щоправда, як завжди, у російського лідера були проблеми з текстом. Одного разу Єльцин не зрозумів, до кінця дочитав він папірець, чи там іще щось є, потім з'ясував, що, виявляється — це фінал і прочитав його, з належною iнтонацiєю. Клінтон відповів стисло, але лаконічно, мовляв, він пам'ятає, що Росія володіє повним ядерним арсеналом. Така вийшла перевірка пам'яті Білла Клінтона.

Загалом, усі світові ЗМІ обговорювали нездоров'я Єльцина (колишній генсек НАТО Хав'єр Солана навіть висловився таким чином: «Єльцин не володіє своїми фізичними і розумовими здібностями»), а Клінтон, значить, хорошу пам'ять має, що він підтвердив, пригадавши, що у Росії є ядерні ракети.

Та недовго тривала ейфорія здоров'я для Білла, підлі віруси захопили його носоглотку. Мало того, закапуючи собі ліки від алергії, Клінтон пошкодив праве око. Нічого особливого, але воно стало червоним. Чомусь iз приводу цієї незначної події піднявся великий шум.

Може, це якась епідемія напастей пішла до 2000 року у великій політиці? Цікаво, якщо всі президенти водночас зляжуть від грипу, чи стане всьому світу легше чи навпаки — настане анархія?

КУДИ ТАМ КЛАВІ ШИФЕР ДО НАШОЇ ВІРИ (40 у.о.) Виступаючи у Києві зі своєю магічною виставою, Девід Копперфільд вразив своєю філологічною підготовкою до зустрічі з українським глядачем. Мало того, що він засвоїв такі прості слова, як «спасібо» і «дякую», він ще й видав довгу фразу на місцевому дiалектi. А саме: «Метаморфози і пристрасть між чоловіком і... Вєркою Сердючкою».

Можна тільки поздоровити Андрія Данилка з тим, що чарівним чином він зміг втілити у своєму пародійному образі всю країну соняшників (аналогічно до Голландії — країни тюльпанів).

Тепер, напевно, кумиром Копперфільда і «магом у своїй справі» він вважатиме не тільки Френка Сінатру але й «фокусницю» Віру. Далося взнаки одеське коріння Девіда, що криється у його справжньому прізвищі — Коткін.

РОЗБІЙНИК-ГЕРОЙ (27 у.о.)

В Угорщині з'явився відважний грабіжник банків Аттила Амбруш. Він здійснив понад тридцять озброєних нападів і стибрив грошей на загальну суму $800 тис. Однак жертв під час його нападів немає. Хіба що, він мало не відірвав косу одній банківській працівниці. Попри те, що гроші він не роздавав бідним, як робив це Робін Гуд, несподівано популярність Аттили в Угорщині зросла настільки, що він досяг статусу національного героя. Мало того, народна любов до нього виразилася в тому, що 15% опитаних угорців вважають, що його не можна ув'язнювати. Очевидно, він поділяє думку цих 15%, оскільки двічі вже тікав звідти. Плодовитий грабіжник породив ще й мемуари, чим особливо допік поліцію, оскільки багато пунктів у цій книзі схожі на інструкцію для грабунку банку в дусі «ніколи не озирайся, коли за тобою ще женуться — можеш злякатися, і втратиш дорогоцінний час».

Через те, що нальотчик мав пристрасть перед кожною «справою» хильнути віскі, його прозвали «Віскі-грабіжник». Мало того, його популярність досягла такої позначки, що одна австрійська фірма викупила права на використання імені «Віскі- грабіжника» на своїх пляшках. Його портрети замайоріли на майках і значках співвітчизників. Побоюючись, що Аттила почне залучати до грабежів так добре до нього налаштованих перехожих, поставлено на вуха практично всю угорську поліцію. Тепер він «відпочиває» на нарах, очікуючи суду і, кажуть, знову пописує щось корисне. На зразок інструкцій щодо втечі з в'язниці.