То був ще не фінал...
Китаєць Лю Баоген продав будинок за вигідну ціну, а українській молоді... пригрозили кримінальною відповідальністю
Повідомляючи про кількатисячний мирний мітинг футбольних фанів клубу «Динамо», на якому вони 25 листопада вимагали справедливого розслідування справи засуджених за вбивство судді Дмитра та Сергія Павличенків, «День» (№216 від 27 листопада) розповів читачам дві історії про право на приватну власність із різними фіналами. Одну — українську, а іншу — китайську. Українська історія стосувалася звичайної столичної родини Павличенків, яких рішенням суду практично було позбавлено власного помешкання в центрі міста в угоду однієї нідерландської компанії. Нагадаємо, що ще в грудні 2010 року рішенням судді Шевченківського районного суду міста Києва Сергія Зубкова будинок Павличенків частково було зруйновано й у ньому стало неможливо жити. Тоді Дмитро Павличенко збирав прес-конференції й публічно звинувачував суддю Зубкова в прийнятті неправомірного рішення. У березні минулого року згаданого суддю було жорстоко вбито в ліфті власного будинку. Слідство встановило, що головні підозрювані в справі — Павличенки, в яких був беззаперечний мотив — помста. Невдовзі їх засудили: батька — на довічне ув’язнення, а його сина — на 13 років позбавлення волі.
Інша — китайська — історія також стосувалася недоторканності приватної власності. У провінції Чжецзян власник п’ятиповерхового будинку Лю Баоген відмовився продавати своє житло, навіть незважаючи на те, що, за проектом, воно потрапило в зону будівництва швидкісного шосе. Зважаючи на позицію Баогена, влада провінції почала будувати дорогу державного значення... в обхід його помешкання.
Як нещодавно стало відомо, на цьому історії не завершуються. Їхнє продовження наочно демонструє глибину «прірви» між Китаєм (навіть за умови їхньої офіційної комуністичної риторики) та «цивілізованою» Україною щодо цінності права на приватну власність. Першого грудня Лю Баоген, як повідомляє сайт «Журнал Другого», після чергових переговорів із державними чиновниками таки погодився на знесення будинку (на фото). Звісно, отримавши за це запропоновану владою компенсацію в 260 000 юанів (41 782 дол.). Будинок Лю Баогена та його дружини було знесено, а шосе добудовано. Це — цивілізоване рішення в розв’язанні проблемної ситуації.
Чим закінчиться українська історія? За повідомленням каналу СТБ, апеляційний розгляд у справі Павличенків заплановано на 14 грудня. Утім, певно, з метою унеможливлення в столиці організації кількатисячних мітингів радикально налаштованих людей, які прагнуть захистити не так Павличенків, як себе, своє право на чесне правосуддя та приватну власність, Рада суддів України в офіційному зверненні НАГАДАЛА учасникам акції «Волю Павличенкам», що вони «тиснуть на суд». А за це в Україні передбачено... кримінальну відповідальність.
«...Проведення масових акцій із метою схилити суд до ухвалення бажаного судового рішення є не що інше, як спроба тиску на суд, — ідеться в заяві Ради суддів, оприлюдненої на офіційному сайті «Судова влада України». — «Відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою юридичну відповідальність». Утім, владнати справу довкола ситуації із Павличенками в нашій країні, схоже, вирішили не лише прямою вказівкою більше не протестувати. Днями в ефірі «5 каналу» один із організаторів мітингу протесту «Волю Павличенкам» Тарас Кузьменко заявив, що українські правоохоронці... почали збирати інформацію на учасників акції. «Наша акція проводилась офіційно. Було подано відповідну заяву, акція узгоджувалася з правоохоронними органами. Це не була спонтанна акція, — розповів він. — Сьогодні ми знаємо, що певні силові структури збирають інформацію про учасників. Поки що подальших дій не було».
Справа Павличенків швидко набула міжнародного розголосу, ставши символом беззаконня в Україні. Правозахисники все частіше причину шаленого сплеску суспільного обурення називають не можливим незаконним засудженням Дмитра та Сергія Павличенків, як бажанням молодих українців захистити себе. Адже Павличенки, по суті, — лише ілюстрація, один із прикладів того, які в Україні «збої» в системі правосуддя, та наскільки незахищене в нас право на приватну власність.
Вітаючи в листопаді Сі Цзіньпіна з обранням Генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, лідер українських комуністів Петро Симоненко сказав: «Комуністична партія Китаю під мудрим керівництвом Сі Цзіньпіна виведе дружній нашій країні Китай на ще більш вищій соціально-економічний рубіж і знову продемонструє всьому світові, якого прогресу та розвитку можна досягнути на шляху соціалістичного розвитку». Говорячи про «соціалістичний розвиток» Китаю, український «вождь», та й інші впливові політики нашої країни часто забувають про головне: «святість» у Піднебесній права на приватну власність і законів капіталізму.
