ЛЕГКI ГРОШI <BR>Найбільш інтелектуальні злочини у приватизаційній та банківській сферах
Заступник начальника департаменту держслужби боротьби з економічною злочинністю Микола Потінко, який має (з його слів) десятирічний досвід боротьби із злочинами в банківській сфері, вважає, що взаємовідносини правоохоронних органів із банками не завжди «правдиво висвітлюють» обидві сторони. Водночас він упевнений, що примітивних злочинців сьогодні практично витіснено на узбіччя кримінального світу. Їхнє місце зайняли інтелектуальні шахраї, які набагато швидше орієнтуються в існуючих «лазівках» чинного законодавства і володіють витонченими формами і методами добування грошей.
Як сказав «Дню» начальник відділу цого ж департаменту Микола Мотрук, минулого року на 25% збільшилася кількість розкритих злочинів (2350) під час приватизації державних і комунальних підприємств, а всього у сфері приватизації тільки протягом 2002 року розкрито майже 4,5 тисячі злочинів. І тенденція зберігається: в січні порушено 18 кримінальних справ, за якими збитки держави перевищують 1 мільйон гривень. Серед тих, хто відповідав перед судом у зв’язку з цими злочинами, понад 10% становили директори і стільки ж — експерти, які давали фінансову оцінку приватизованим підприємствам. Проте більшість із них (майже 74%) ішли за статтею перевищення влади і службових повноважень. А скільки справ узагалі не дійшли до суду, про це не знає ніхто...
Але чому б людині «з головою» не заробляти гроші чесно? Відповідаючи на це запитання, Мотрук малює у своєму блокноті схеми «інтелектуального» шахрайства, розроблені з прицілом на незаконне (що, проте, не завжди вдається довести) придбання власності і пояснює: «При законній приватизації у директора може виявитися всього один відсоток акцій підприємства, а у випадку, якщо він його доводить до банкрутства і підприємство йде «з молотка», горе-керівник, найчастіше, отримує 50%». Причому, додає Мотрук, купують це підприємство часто за його ж гроші, передбачливо виведені до того на фірму-покупця.
Закрита міліцейська статистика свідчить також про те, що значну частину грошей, вкладених у приватизацію, становлять кошти, отримані злочинним шляхом. Зі слів Мотрука, найблаготворніші вкладення «такого капіталу» — в нерухомість. Якщо якісь бандитські угруповання заробили гроші, то він вважає, що «у панчохах їх не зберігають, а прокручують через іноземні компанії», а потім повертають «відмитими». Але відстежити цей ланцюжок від початку до кінця правоохоронці не в змозі. І жодні законодавчі заходи не можуть протистояти «інтелекту» нинішнього злочинного світу, який невпинно вдосконалює застосовувані схеми, знаходить прогалини і нестиковки у вітчизняному і міжнародному законодавстві.
Блискучим прикладом подібної операції може слугувати доля ВАТ «Донбасенерго». Три з п’яти належних йому електростанцій продали «з молотка» за позовами кредиторів за смішну суму 207 мільйонів гривень. Причому на погашення боргу «генераторів» пішло всього 159 мільйонів.
В українській енергетиці, як вважають у службі боротьби з економічними злочинами, взагалі домінують офшорні компанії. Інформація, отримана за каналами Інтерполу, свідчить про те, що жодної господарської діяльності за місцем своєї реєстрації ці компанії не проводять. А в Україні, не вкладаючи інвестицій, вони отримують значні прибутки, штучно завищують кредиторську і дебіторську заборгованість та аргументують цим підвищення тарифів і відключення від мережі споживачів.
Цікаво, що нерідко сліди економічних злочинів ведуть не тільки до кримінальних угруповань або за кордон, але й до українського парламенту. Так, за даними департаменту, в зв’язку з відсутністю державного контролю (Мінпромполітики) деякі посадові особи довели до банкрутства державне виробниче об’єднання «Луганський верстатобудівний завод», який отримав кредит 6 мільйонів гривень під заставу устаткування з виробництва боєприпасів. Надалі це майно придбало широко відоме за попередніми операціях та іменами деяких своїх «колишніх» керівників (які нині засідають у парламенті в рядах «Нашої України») ЗАТ «Брінкфорд» — підприємство з 100-відсотковим іноземним капіталом. Природно, саме воно було інвестором патронного заводу в процедурі санації. (Схожу схему застосовували і при тіньовій приватизації одеського підприємства «Ексімнафтопродукт», про що неодноразово писав «День», але тепер, зі слів борців з економічними злочинами, після серії перепродажів сліди власників цього підприємства «загубилися» за межами нашої країни).
Чи можна перемогти економічну злочинність? Природно, «День» не почув у МВС ствердної відповіді. У зв’язку з цим офіцери-оперативники говорять про те, що банки дотримуються подвійних стандартів у питаннях банківської таємниці, нехтуючи нею тоді, коли звертаються до правоохоронних органів, та аргументуючи нею ж свою відмову в наданні їм необхідних даних про рух грошей на «цікавих» органам рахунках. Один із ветеранів МВС розповів «Дню» смішну історію про те, як правоохоронці заблукали в одинадцятикімнатних апартаментах одного з колишніх діячів банку «Україна», який нині займає не останнє місце в банківській системі країни. Потінко, незважаючи на повагу до банкірів та їхньої важливої для країни справи, навіть вважає, що саме банки винні в тому, що у країні розплодилися конвертаційні центри. До речі, таку структуру виявили цього місяця в Донецькій області. Її члени створили одинадцять фіктивних фірм, на рахунках яких щомісяця відмивали близько 5 млн. грн. Серед клієнтів злочинців, за даними міліції, було понад 100 дрібних і великих підприємств.
Потінко стверджує, що його відомство робить усе для того, щоб захистити добросовісного підприємця, справного платника податків, але рамки, в які поставило борців з економічною злочинністю законодавство, не дають їм як слід розвернутися. І справді, щоб розкрити економічний злочин, на підприємстві слід провести ревізію. Це можливо тільки після порушення кримінальної справи. Але і в цьому випадку вона навряд чи відбудеться, оскільки КРУ працює тільки з бюджетними грошима, а аудиторській фірмі потрібно платити... Але й після цього вона не буде розкривати комерційні таємниці. Злочинцi-iнтелектуали можуть не хвилюватися...
