СВIТ У СТАНI економiчного спаду

Постає запитання: чого нам чекати в майбутньому, що це — просте зниження ділової активності або ж передвістя різкого спаду? Фактично, чи може сьогоднішня ситуація у світовій економіці перерости у щось таке ж погане, як на початку 80-х років? І що ще гірше, чи існує небезпека депресії? Якщо стан речей тільки гіршає, причому повсюдно, чому ми повинні вірити в те, що з плином часу все стабілізується? Чому не побоюватися гіршого?

Прогнозований сценарій розвитку подій відносно позитивний. Основним його елементом є покращання економічного становища в США і Європі, що прогнозується на середину наступного року. Монетарний стимул, який походить більшою мірою від Федеральної резервної системи США і меншою мірою від Європейського центрального банку, послужить основою для розширення попиту. Немає жодних підстав вважати, що монетарне стимулювання за його достатнього обсягу не спрацює.

У той же самий час є докази того, що для виявлення результатів послаблення грошово-кредитних обмежень завжди потрібен певний час, і сьогоднішня ситуація не є винятком. У США відбувається значна фіскальна експансія, чого не можна сказати про Європу, пов’язану по руках Маастріхтською угодою. Зниження податків у розмірі, що дорівнює половині відсотка валового внутрішнього продукту, очікується в найближчому майбутньому; виділення ще одного відсотка валового внутрішнього продукту на бюджетні витрати і зниження податків уже частково схвалено, і шанси на його повне схвалення постійно зростають.

У минулому експансіоністська фіскальна і кредитно-грошова політика виводила економіки країн світу, а особливо економіку США, з будь-якої економічної кризи. Так буде й у цьому випадку. Досить одного погляду на США, щоб пересвідчитися в наявності сприятливих чинників: тут немає ні банківської кризи, ні кризи у сфері нерухомості. Розпродажі акцій на фондовому ринку, де спостерігалося таке значне підвищення, досягли такого рівня, коли, навіть за довгостроковими оцінками спостерігачів, подальших розпродажів більше бути не може. Отже, ми маємо підстави для оптимізму.

Певна річ, слабких в економічному аспекті місць на земній кулі більше ніж досить. Японія перебуває у стані економічного спаду, закінчення якого в найближчому майбутньому не передбачається. В арсеналі економічної політики практично не залишилося жодного засобу, спроможного витягнути економіку Японії з трясовини. Пропозиції стимулювати інфляцію, що начебто повинне привести до швидкого економічного підйому, тільки розкриває явну відсутність у Японії ефективних коштів і засобів, які могли б бути використані для відновлення економіки, а також відсутність тверезого мислення. Сьогодні Японія становить найбільшу небезпеку для світової економіки, позаяк, пішовши до дна, вона потягне за собою всю Азію. Якщо це станеться, глибокий економічний спад або ще гірше буде неминуче. І все ж, хоч ситуація в Японії і залишається дуже небезпечною, швидкий економічний підйом у США може дати можливість зберегти наявний стан речей протягом ще кількох років.

На другому місці щодо серйозності ситуації, хоч становище тут і краще, ніж у Японії, стоїть Європа. Європейський центральний банк бариться зі зниженням ставок відсотка з остраху перед інфляцією, хоч на даний момент це повинне викликати найменше побоювань. Державні фінанси Європи заблоковано умовами Маастріхтської угоди, а відтак не можуть допомогти у стимулюванні економічного розвитку. Якщо відновлення економічної активності в США не виявиться швидким і суттєвим, Європі доведеться пошкодувати про підписання Маастріхтської угоди, що унеможливлює проведення контрциклічної економічної політики. Обмеження бюджетних витрат, як це передбачається Маастріхтською угодою, було запроваджене для заспокоєння німецьких власників облігацій перед обличчям Економічного і Валютного союзу. Але воно може виявитися справжнім і великим лихом для Європи. Судячи з економічних показників, Європа сьогодні знаходиться лише дещо вище за межу, за якою починається спад. Проте навіть ці оцінки можуть виявитися занадто оптимістичними, і по мірі поглиблення економічної кризи в США прогресуюче зниження темпів зростання може захлеснути й Європу.

Третьою слабкою ланкою є країни з економікою, що розвивається. Економічний спад спостерігається по всій території Латинської Америки. В Аргентині очікується дефолт; Бразилія переживає спад, пов’язаний з президентськими виборами наступного року, а також проблеми з борговими зобов’язаннями, подібні до аргентинських. Економічний спад починається і в Мексиці. Що стосується допомоги з боку світової економіки, то чекати на неї не доводиться. Скоріше, навпаки, провідні в економічному плані країни Латинської Америки нагадують пересохлу ріку, рівень води в якій упав настільки, що стало видно сміття на дні. Таке порівняння є слушним і для Азії, де скорочення експорту та відсутність відповідних реформ призвели до зниження економічного зростання наполовину.

То чому ж тоді за існуючих проблем необхідно залишатися оптимістом? Чому треба вірити в помірний спад і швидкий підйом? Найважливіша з причин полягає в тому, що найголовнішим для США сьогодні є впевненість у відновленні темпів економічного розвитку, і, можливо, американцям скоро вдасться повернути цю упевненість. Коли це станеться, успіх кредитно-грошової та фіскальної політики приведе до економічного підйому в усьому світі. Так було під час десяти минулих економічних криз і так буде й цього разу, за винятком того, що підйом може виявитися не таким значним.

Як тільки США вийдуть зі стану економічного спаду, і намітиться підйом у Європі, світова економіка також стане на шлях відновлення. Однак не варто чекати нового буму, позаяк світове економічне зростання досягне рівня 3,0- 3,5%, тобто буде нижчим, порівняно із середніми показниками минулих років. Отже, в майбутньому нас чекає розчарування, викликане не відсутністю економічного піднесення, а його повільним темпом.

Проте події можуть розвиватися й зовсім по-іншому. Якщо впевненість у відновленні економічного зростання так і не з’явиться, станеться різке падіння продуктивності, як це було 1982 року, коли показники світового економічного зростання опустилися до 0,6%. І хоч навіть з такими показниками до всесвітньої депресії все ж таки ще далеко, постануть величезні проблеми з безробіттям і банкрутствами по всьому світу. В такій ситуації ставки повинні робитися на економічне піднесення не пізніше, ніж до середини наступного року. А поки що треба уважно стежити за збереженням упевненості в можливості економічного підйому і за ситуацією в Японії, позаяк це і є два основні чинники ризику, здатні розладнати весь сценарій відновлення світової економіки.