«Архітектурний» комунізм

Минулої суботи Президент України Леонід Кучма припинив дію деяких нормативно- правових актів, прийнятих Верховною Радою Криму. Зокрема йдеться про постанови кримського парламенту з деяких питань кадрової роботи, про Рахункову палату Верховної Ради, про регламент, про управління майном автономії. Характерно, що свого часу практично всі кримські журналісти писали про те, що саме ці нормативно- правові акти суперечать або Конституції України, або іншим українським законам.

Глава адміністрації Президента Володимир Литвин спеціальним листом пропонував кримському парламенту своєчасно усунути протиріччя, однак голова Верховної Ради Леонід Грач не прислухався до його рекомендацій. Варто зазначити, що згадані в цьому указі Президента нормативно-правові акти — лише невелика частина рішень кримського парламенту, прийнятих некоректно з точки зору законодавства. Насправді їх набагато більше.

Відібрати все і поділити — це, як відомо, не тільки девіз популярного останнім часом літературного героя, а й метод побудови загального щастя, вироблений свого часу комуністами.

Як видно, глава кримського парламенту Леонід Грач добре знає і переваги, і вади цього методу. Ще у травні нинішнього року ним і депутатом Миколою Багровим, нині ректором університету, ініційовано постанову «Про надання допомоги Таврійському національному університету ім. В.І.Вернадського у вирішенні питань зміцнення матеріально-технічної бази». Ну, хто б був проти, якби проблема в ній вирішувалася розумно, законно і відповідно до можливостей? Однак, виявляється, коли своя рука владика, цей принцип можна і зігнорувати. Передати університетові пансіонат в Алушті, майновий комплекс Виконавчої дирекції Єдиного республіканського цифрового територіального кадастру, створити при ньому Кримський центр синхронного перекладу, створити управління університету, створити при університеті Кримський інститут геоінформаційних систем, заснувати іменні стипендії — це тільки мала частина того, чим парламент облагодіяв кримський столичний університет...

Все б нічого, та після прийняття парламентом цієї постанови в уряді Криму (і не тільки в ньому!) схопилися за голову: всі пункти супроводяться вказівкою уряду виділити (причому обов’язково «окремим рядком із бюджету») кошти, які до того ніяк у дохідній частині не були передбачені. Підрахуємо. По-перше, 500 тис. грн. «для проведення ремонтно-реставраційних робіт головного корпусу університету» — це при тому, що недавно тільки корпус відремонтували на ще більшу суму, тим більше, що реставрувати нічого: корпус — це звичайна радянська прямокутна коробка. По-друге, «не менше 300 тис. грн. на проведення заходів, пов’язаних із діяльністю Малої академії наук школярів «Шукач» (академія, нагадаємо, загальнокримська, і виникає питання — чому гроші виділяються саме університетові?), по- третє, «виділення окремим рядком коштів на утримання і фінансування програм Кримського інституту геоінформаційних систем (це, крім коштів на утримання самого інституту!) і управління Таврійського національного університету (чому звичайного ректорату стало раптом мало?) — навіть не вказано, скільки, але, як видно, знадобиться багато. По-четверте, з 2001 по 2005 рік — передбачити знову «окремим рядком щорічне виділення 100 тис. грн. на підготовку видання енциклопедії «Кримська енциклопедія» (перепрошую за тавтологію, так у тексті) — це ще 500 тис. По-шосте, виділити кошти на закупівлю комплексу синхронного перекладу на 50 чоловік, підготовку фахівців для нього у кількості 15 чоловік, на щорічне фінансування 5 штатних одиниць цього центру. Загальна цифра коштів, що зненацька вимагаються з бюджету, якщо підрахувати все, перевищує 2 млн. грн. Такі «великі грошища» з бюджету у Криму навіть не снилися ні медичному університету ім. С.І.Георгієвського, ні аграрному університету, ні академії курортного та природоохоронного будівництва, вузам не менш заслуженим. Ректора зрозуміти можна — своя кафедра, як відомо, ближча до тіла, але як зрозуміти Леоніда Грача, для якого всі «кафедри» мають бути однаковими?

Однак всекримський скандал, власне, викликав зовсім інший пункт постанови, а саме: «передати університетові будівлю на вулиці Гоголя, 14... для організації навчального процесу». Нині у цьому приміщенні знаходиться Кримський республіканський краєзнавчий музей, і для перенесення його експозиції, за підрахунками його дирекції, було потрібно б від 3 до 4 млн. грн., але в постанові дана вказівка Радміну — виділити. Справа, однак, не в грошах. Життя Кримського республіканського музею тепер різко дезорганізоване: у його фойє стоїть стенд із зошитом, до якого заносяться підписи на захист колективу — у ньому вже понад 4,5 тис. підписів. Його співробітники (71 чоловік), над якими нависла фактично перспектива звільнення, замість екскурсійної та виставкової діяльності, не говорячи вже про наукову роботу, організовують пікети і бомбардують телеграмами всі київські інстанції — від Президента країни до міністра культури. В.о. директора музею Олена Вишневська, яка періодично отримує з фонду майна і міністерства культури наполегливі вимоги якомога швидше виконати рішення парламенту і звільнити будівлю, старанно пише відповіді, у яких обгрунтовує, чому вона не може виконати це рішення: воно порушує Закон України «Про музеї і музейну справу в Україні», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку музеїв в Україні», постанову КМ України «Про затвердження переліку музеїв, у яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, які є державною власністю і відносяться до державної частини Музейного фонду України». І переполох музейників продиктований навіть не боязню за свої долі. Річ у тому, що внаслідок цієї постанови парламенту весь музей може просто загинути. Один із найвідоміших в Україні Кримський республіканський краєзнавчий музей, котрий веде свою історію з 1887 року, це — 130 тис. рідкісних експонатів, зокрема «Золота комора» — колекція унікальних археологічних експонатів із золота та коштовних металів, колекція предметів мистецтва, це 70 тис. відвідувачів на рік, це унікальна бібліотека «Таврика», якій уже 175 років. Куди все це дівати?

Навіть якщо передбачити, що ці експонати, що складають фонди світової популярності, над якими нависла загроза розпилення по запасниках та сховищах, які не охороняються, а в результаті і розграбування, не мали б культурно-історичної цінності, то не можна не врахувати факту їхньої величезної грошової вартості: тільки 720 археологічних експонатів (0,55% всього фонду музею!), які минулого року вивозили на виставки за кордон України, мають страхову вартість понад $2,5 млн.!

Можливо, парламент надав музеєві рівноцінну будівлю? Фонд майна Криму запропонував музею зайняти... будівлю колишнього кінотеатру на віддаленій околиці Сімферополя, яка має практично єдине приміщення — невеликий зал для глядачів і до того ж знаходиться в аварійному стані. Два десятки найвідоміших діячів культури і мистецтва Криму, в тому числі й усесвітньо відомий композитор, автор кримського гімну Алемдар Караманов, підписали «Відкритий лист на захист музею» з вимогою до парламенту відмінити незаконне рішення. З цього приводу виникла дискусія у пресі, у громадських організаціях, у національно-культурних товариствах. У відповідь на звернення працівників музею глава адміністрації Президента України Володимир Литвин написав, що прийняте Верховною Радою рішення може привести не тільки до порушення чинного законодавства про музеї, а й «негативно вплинути на суспільно-політичну ситуацію в Криму». «У зв’язку з цим звертаю Вашу увагу, — пише він Леоніду Грачу, — на неприпустимість порушення чинного законодавства щодо діяльності Кримського краєзнавчого музею і необхідність визначитися з іншими варіантами зміцнення матеріально-технічної бази університету».

Чи прислухається до цієї поради Леонід Грач? Зрештою, як зрозуміти міністра культури Криму Михайла Голубєва (депутат Верховної Ради від фракції комуністів), котрий вимагає від колективу музею покинути будівлю і виселитися практично на вулицю. Як зрозуміти депутатів Верховної Ради, які відмовляють музею у виділенні жалюгідних 150 тис. грн. для організації експозиції «Золотої комори Криму» і не жаліють мільйонів на заміну в місцевому університеті ректорату на управління? Внаслідок чого музей вимушений 12% площі будівлі віддати в оренду, щоб заробити хоч якісь гроші для організації своєї діяльності. Проте депутати побачили в цьому нераціональне використання площ. Коментарі, як кажуть зайві...

Про те, що переділ будівель у Криму вже став тенденцією, свідчить і той факт, що республіканський музей — не єдине приміщення, що його уподобав парламент. Нещодавно Леонід Грач звернувся з проханням до уряду України віддати Криму будівлю Українського державного інституту мінеральних ресурсів, розташовану в центрі Сімферополя, під розміщення... Арбітражного суду. Це знову викликало бурхливі протести у колективі інституту і різке несхвалення дій представницької влади.

Виходить, за логікою парламенту, що Академія Наук України повинна втратити найважливіший інститут, який приносить величезні прибутки своїми дослідженнями заради того тільки, щоб депутати, виселивши зі своєї будівлі суддів (Арбітраж розміщений у приміщенні Верховної Ради Криму) і витративши на це знову дефіцитні гроші з бюджету, отримали у своє розпорядження ще більше кабінетів, яких у їхньому приміщенні і так надмір, бо частина його також здається в оренду.

До речі, будівля Інституту мінеральних ресурсів є власністю геологічного відомства, передача його іншому власнику, на думку вчених, суперечитиме статтям 13, 19, 41, 43 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про власність», положенням Законів України «Про наукову і науково- технічну діяльність», «Про державну геологічну службу України». Крім того, втрата інституту приведе до втрати роботи понад 200 найдосвідченіших вчених геологів, яким за рівнем їхньої кваліфікації іншого застосування в Криму просто не знайдеться...

Тож переможе здоровий глузд чи амбіції?