Армія. Рік шостий...

Сьогодні наша армія - вже неядерна, профінансована лише на третину від необхідного, обмежено боєздатна - відзначає професійне свято. За шість років вона, мов шагренева шкіра, скоротилася рівно вдвічі. Нині під зброєю в нашому війську - близько 370 тисяч. Міністр оборони, який, здається незабаром поставить рекорд перебування на цій посаді після трьох своїх недовгочасних попередників, каже, що про професійне військо в країні можна буде вести мову в кращому разі хіба що після 2005 року. А нині Олександр Кузьмук мріє про "цивілізовані Збройні Сили демократичної держави". Щоправда, нині в житті армії ще чимало речей, з цивілізованістю не сумісних. Коли днями керівництво Міноборони зорганізувало "гарячу" телефонну лінію, підлеглі запитували у своїх генералів головним чином тільки про дві речі - про затриману за декілька місяців платню та про житло. Нині в черзі на власний дах над головою - майже 70 тисяч выйськовослужбовців. Цього року бюджетних грошей вистачило лише на 800 квартир в усій Україні. Відчуття незахищеності не налаштовує захисників на серйозне ставлення як до проголошених реформ у армії, так і на сумлінне виконання своїх обов`язків. Відбувається розшарування офіцерського корпусу. Втрачається відчуття ліктя.

Віднедавна в Збройних Силах запровадили зміни до одностроїв. На сіро-зелені погони офіцерів вирішили додати золотисті смуги. Люди в погонах тепер жартують, що за останній час це єдині світлі смуги в їхньому житті.

Нехай їм почне щастити по-справжньому...