Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Азарт мене полонить...

20 листопада, 00:00

Три перемоги при двох нічиїх з різницею м’ячів 15 — 5 у товариських зустрічах, а головне — дві переконливі перемоги над росіянами (1:0) та вірменами (8:0) у відбірковому циклі європейського чемпіонату — таким є мажорний підсумок виступів молодіжної збірної України. Прокоментувати його кореспондент «Дня» попросив старшого тренера «молодіжки» Віктора Колотова.

— Досягнуто максимального результату. Особливо важлива перемога над російською молодіжною збірною. Для нас проблема була в тому, що ми мали обмаль інформації про можливості цієї команди, адже в ній змінилися й тренер, і половина складу. А тут ще й розгром росіянами у гостях шведів — 6:1 у товариському матчі, відеозапис якого нам не вдалося переглянути.

— За якими критеріями ви запрошуєте гравців до молодіжної збірної?

— Нагадаю, що нині не діє правило можливості залучення до команди трьох гравців старших за віком. Тобто всі футболісти мають бути 1977 року народження, або ж, зрозуміло, молодші.

— Ваша думка з цього приводу?

— Це нормальне рішення. Не завжди введення досвідчених гравців у команду, яка певний час награвалася без них приносить користь. Наприклад, в минулому циклі італійці посіли в нашій відбірковій групі перше місце. На Олімпіаді ж, підсилені кількома старшими гравцями, виступили вкрай невдало.

— Однак організатори футбольних турнірів на олімпіадах, піклуючись про престиж матчів, навряд чи відмоляться від права використання командами кількох «дорослих» гравців.

— Саме так. І ми вже знаємо, що ті молодіжні збірні, які проб’ються до фінального турніру Олімпіади в Сіднеї, зможуть заявити по п’ять гравців 1975 року народження. Це щодо вікового цензу. Серед головних критеріїв я б назвав участь молодих футболістів у юнацьких збірних у матчах проти сильних суперників. Попереднє набуття досвіду в іграх підвищеного рангу — важливий фактор. Це ж стосується і клубів, в яких, проте, далеко не всі кандидати до нашої команди регулярно грали в основних складах.

— За подібної ситуації чи існує таке поняття, як резерв молодіжної збірної?

— Саме з цією метою, приміром, ми стежимо за виступами юнацьких збірних (гравці 1980, 1981 р.н.). На замітці у нас такі гравці, як Монарьов, Телятников, Шершун, Акопян, Луценко.

— Як підтримуєте зв’язки з легіонерами?

— На жаль, ми практично не бачимо їх у дії. Усі вони горять бажанням грати у нашій команді. «Бельгійці» Ящук і Омелянович на даний момент мають більше шансів на це порівняно з Вороніним, який частіше зараз перебуває на лаві запасних у мьонхенгладбахській «Борусії». Та й не дотягуючи два роки до згадуваного мною вікового цензу, він перебуває ще на підході до нашої збірної. У всякому разі, поки що йому важкувато конкурувати з такими нападаючими, як той же Ящук, Дранов, Андрій Головко.

— Як відбувалося повернення з національної збірної до молодіжної Геннадія Зубова, і як він сам це сприйняв?

— Нормально, бо, я в цьому переконаний, він зрозумів, що все залежить від нього самого. Погляньте, які овації йому влаштовують київські вболівальники за самовідданість і, звичайно ж, майстерність на полі. Щоправда, у грі з грузинами Зубов пробував взяти на себе зайві функції, і з цього приводу в нас потім відбулася розмова. Як згодом з’ясувалося — продуктивна, бо, починаючи з гри з росіянами, у мене зникли зайві запитання до нього. Причому ми внесли певні корективи до тактичної схеми, за якою Зубов почав діяти не на звичному для себе правому фланзі, а на протилежному. Тобто вони разом з Вороб’єм мали забезпечити команді мобільність і агресивність обох флангів. Нам це вдалося — і проти росіян, і проти вірменів.

— Якою була процедура обрання Зубова капітаном команди?

— На кожну товариську зустріч я призначав нового капітана, тобто кандидати проходили своєрідне тестування. Таким чином було окреслено список із п’яти гравців, з яким я познайомив команду напередодні гри з Росією. Так і відбулися вибори капітана, в яких взяли участь усі без винятку футболісти й тренери. Інші чотири гравці стали віце-капітанами — Платонов, Котов, Венглинський і Яксманицький.

— Охарактеризуйте тренерський штаб молодіжної збірної.

— Ще запланована вакансія для тренера футбольного клубу, приміром, який має найбільше представництво у збірній. Однак такі спеціалісти надто зайняті своєю роботою, і я зупинився на кандидатурі Віктора Догадайла, з яким ми працювали й раніше. Він виконує не лише тренерські функції, а й окрім даних динамівської лабораторії надає мені додаткові відомості з розшифровки матчів, допомагає розробляти тактичні схеми ведення гри з урахуванням конкретного суперника.

— З ним укладено контракт?

— Ні, він працює, як то кажуть, на громадських засадах.

— А Володимир Трошкін, здається, мав бути начальником команди?

— Саме так. Однак через певні неузгодження із затвердженням штабного списку він також виконує за необхідності тренерську роботу, відповідає за зв’язки з Федерацією, пресою. Ще в команді є адміністратор, лікар і масажист.

— Перед вами стоїть подвійне завдання — не лише потрапити до компанії учасників молодіжного європейського чемпіонату, а й завоювати почесне право представляти Україну на Олімпіаді-2000.

— Тому й є таке поняття, як координація ефективності виступів обох збірних. У разі ж залучення наших гравців до національної збірної ми знайдемо, ким їх замінити. Мусимо знайти — така специфіка нашої роботи.

— Як команда готуватиметься до наступного етапу відбіркового циклу?

— Керівництвом Федерації досягнута домовленість про двотижневий збір нашої команди в лютому в Ізраїлі разом із національною збірною та київським «Динамо». Проведемо там кілька тренувальних матчів, зокрема, орієнтовно 17 лютого з молодіжною збірною Ізраїлю. 18 березня, що теж уже обумовлено, зіграємо на виїзді з грузинськими ровесниками. А вже 26 березня на нас чекає один із ключових матчів у нашій відбірковій групі — у гостях, з французами.

— Зрозуміло, що боротьбу за лідерство у четвертій групі вестимуть три збірні — Україна, Франція та Росія. Хто ж на що найреальніше, на ваш погляд, претендуватиме?

— Гадаю, теоретично шанси трохи вищі у Франції. Чемпіони світу Трезеге, Анрі, Перес, а ще б я назвав Анельку, за своїм віком будь-коли в змозі підсилити молодіжну збірну. При необхідності французи можуть до цього вдатися — хто ж не хоче поїхати на Олімпіаду?

№223 20.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати