Балканська перспектива

Брюссель досить позитивно оцінює поступ нинішніх і потенційних країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Більше того, європосадовці окреслюють перспективу майбутнього членства балканських країн у Євросоюзі. Про це зокрема йдеться в доповіді «Стратегія розширення ЄС та його основні виклики у 2007—2008 роках», яка була днями підготовлена Європейською Комісією. Після її оприлюднення європейський комісар у справах розширення Оллі Рен зазначив: «2007 року поступ країн Західнобалканського регіону був стабільним, але недостатньо збалансованим. Актуальними залишаються основні виклики регіону: процес визначення статусу краю Косово, демократичний розвиток Сербії та державотворення у Боснії та Герцеговині». Єврокомісар висловив сподівання, що 2008 року ці держави виконають необхідні умови, і тоді ЄС зможе укласти угоди про стабілізацію та асоціацію з усіма країнами регіону.

Нагадаємо, що сьогодні країнами- кандидатами на вступ до ЄС є Хорватія, Туреччина та колишня Югославська Республіка Македонія. Потенційними кандидатами на приєднання до ЄС є Албанія, Сербія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина.

Здійснюючи огляд ситуації в Хорватії, з якою вже тривають переговори щодо вступу країни до ЄС, Комісія закликала країну звернути особливу увагу на реформи судової системи, державного управління, на боротьбу з корупцією та захист прав меншин.

Що ж до ситуації в Сербії, Комісія привітала відновлення у червні цього року переговорів щодо Угоди про стабілізацію й асоціацію з ЄС, яка має стати першим кроком до вступу країни до Союзу. Комісія нагадала, що перемовини було зупинено у травні 2006 року через недостатню співпрацю Белграда із Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії. Попри те, що нині сторони практично завершили переговорний процес, умовою підписання Угоди ЄС називає арешт усіх підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів під час подій 90-х.

Комісія нагадала про заснування у січні цього року «Інструменту передвступної допомоги», що має допомогти нинішнім та потенційним країнам-кандидатам реалізувати весь спектр реформ, потрібних для входження до Союзу. У рамках «Інструменту...» на найближчі п’ять років (2007—2011) Комісія виділить країнам-кандидатам понад 4 млрд. євро, а потенційним країнам- кандидатам — понад 2,3 млрд. Зокрема, лише 2007 року Туреччина отримає від Європейської Комісії майже 500 млн. євро, Сербія — 189 млн., Хорватія — 141 млн., Косово — 68,3 млн., Боснія та Герцеговина — 62,1 млн., колишня Югославська Республіка Македонія — 58,5 млн.

КОМЕНТАР

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Євросоюз сигналить, щоб Сербія прийняла пропозиції щодо Косово в обмін на більш-менш пряму дорогу до членства в ЄС. Саме зараз — ключові тижні переговорів щодо Косово. Сербія, Албанія та Боснія до сьогодні не підписали угоду про стабілізацію та асоціацію. Першою її підписала Хорватія. Словенія ж одразу перебувала поза цим процесом, бо на той час вона вже була кандидатом. Враховуючи зміст політики ЄС щодо Західних Балкан, підписання угоди передбачає перспективу членства. Хорватія, підписавши цю угоду, відразу подала заявку на членство, від чого її дуже відмовляли. Але заявку все ж було прийнято. Однак цей шлях для Сербії, Албанії чи тим більше Боснії навряд чи підійде: вони значно меншою мірою підготовані до членства. Україна, звісно, не може приєднатися до подібного процесу. Свого часу Молдова, яка є членом деяких програм, призначених для Південної Європи, намагалася приєднатися до західнобалканського процесу, але їй відмовили. Йдеться про ретельне вивчення змістовної частини запропонованих угод, щоб угода, яку ми плануємо підписати, не була дискримінаційною за змістом порівняно з цими угодами. На Західних Балканах створюється новий тип європейської асоціативної угоди, але він має суто регіональний вимір для Албанії та країн колишньої Югославії. Тому прямого впливу на Україну він не матиме, однак слід, безумовно, враховувати його змістовну частину.