«Батіг» чи «пряник»?

Один відомий підприємець і, до речі, добросовісний платник податків, вельми дивувався, слухаючи повідомлення про досягнення податкової служби з наповнення бюджету. «А що ж у цьому випадку роблю я?» — запитував він. Проте бюджетний внесок фіскальних органів важко не помітити. Рапортуючи громадськості про підсумки півріччя, перший заступник глави ДПАУ — начальник податкової міліції Віктор Жвалюк учора доповів про два мільярди гривень, повернені до бюджету податковими міліціонерами шляхом розкриття 6,4 тисячі злочинів. Причому 90% відкритих кримінальних справ значаться у графі особливо великих.

В активі силового крила податківців також викриття 170 «конвертаційних» центрів (останнім довелося «поділитися» з бюджетом 40 мільйонами гривень). Виявили також 3,5 тисячі фіктивних фірм, за допомогою яких віртуальні експортери подавали необгрунтовані заявки на відшкодування ПДВ. У цьому випадку попереджено бюджетний збиток на 823 мільйони гривень. 353 правопорушення кваліфікують як легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом. За цією статтею до судів уже подали 128 справ. «Злочини не дрібні, обчислюються сотнями тисяч і мільйонами гривень», — сказав Жвалюк. Він вважає, що Україна вже має всі підстави, щоб бути викресленою з «чорного списку» FATF.

Непогане використання своїх сил податківці знайшли у боротьбі з новомодним тіньовим бізнесом — підпільною перегонкою нафтопродуктів. Відповідні мініНПЗ влаштовуються не тільки при промислових підприємствах, а й у житлових приміщеннях. А ще вони зробили акцент на роботу в агросекторі, де поставили за мету не допустити осідання зерна у фіктивних засіках (понад 700 злочинів). Цифри вражають. У зв’язку з цим «День» запитав, чи не змінився раніше декларований курс податкової на співпрацю з великим бізнесом? Відповідаючи, Жвалюк послався на те, що голова ДПАУ Юрій Кравченко дуже жорстко реагує на «ці силові випадки». «Я сам військовий. У міліції пропрацював багато десятків років, — сказав Жвалюк, — і також негативно ставлюся до застосування силових методів». З його слів, податкова міліція нині майже не використовує силових методів, їх застосовують тільки під час затримання злочинців, які чинять опір, під час ліквідації конвертаційних центрів чи підпільних міні-заводів, де є озброєна охорона та де у податківців стріляють. «Але у мирній структурі, яка не платить податків, — ніколи», — стверджував Жвалюк.

І все ж статистика податкового криміналу дає підстави для припущень: чи то бізнес — суцільний кримінал, чи то податкова захоплюється силовим підходом. Тому ми запитали підприємців:

Як ви оцінюєте рівень партнерства бізнесу і податкової?

Андрій НАЙДЕК, директор компанії «Динай»:

— Така співпраця — невід’ємний елемент існування будь-якого бізнесу, але хочу відзначити, що це має бути цивілізована співпраця. Проблема лише у тому, щоб знайти ту саму «золоту середину», коли контролюючі органи не чинитимуть зайвого тиску на бізнес, представники якого, у свою чергу, повинні розуміти, що держава немислима без фінансової підтримки з їхнього боку. Саме у визначенні оптимального розміру таких фінансових відрахувань і полягає проблема взаємовідносин податкової служби і підприємництва.

Анатолій КОГАН, керівник торгівельно-промислової корпорації «Алеф» (Дніпропетровськ):

— Для держави і для всіх наших громадян, безумовно, є корисною співпраця між податковою і бізнесом. Але тут слід визначити поняття. Малі форми бізнесу — сімейний, дрібний (як говорили за часів непу, бізнес в один мотор), — їм узагалі слід дати спокій. Тут податкова перегинає палицю. Ніде у світі такого немає. Гроші до бюджету від дрібних підприємців отримують раз на рік під час реєстрації — видачі дозволу. А ось середній бізнес справді потрібно жорстко контролювати. Тому що там можливі всілякі зловживання з обох сторін — і підприємця, і податкової, яка завжди має до чого причепитися. А ось із великим бізнесом треба тільки домовлятися. Так робиться у всьому світі. Тому що це курка, яка несе золоті яйця. Якщо дозволити їй працювати, то всім буде добре, і податкова виконає план. Адже великий бізнес — це бюджетоутворюючий чинник, робочі місця, інфраструктура міст. Силовий підхід до великих платників податків може дати гроші на виборчу кампанію, але вiн заріже не одну «золоту курку».