«Більшість» спробує стати конституційною
Для здійснення політичної реформи в Україні необхідно скликати Конституційну асамблею. Такий основний сигнал Форуму народної демократії, що відбувся наприкінці минулого тижня у Києві. Захід організовано Народно- демократичною партією і анонсовано як своєрідне суспільно- політичне «віче» з обговорення політичних реформ у країні. Організатори зробили все, щоб надати Форуму максимум солідності і суспільного резонансу: запросили кілька десятків народних депутатів, у тому числі й опозиційних, дуже активно запрошували представників преси. Як і слід було чекати, збори виявилися політично вельми різношерстими. За «круглими столами», у формі яких відбувався форум, як і на заключному засіданні, учасники дискусії раз у раз висловлювали протилежні ідеї. Проте Форум підтримав резолюцію, а також звернення до Президента, парламенту, політичних партій і громадських організацій про скликання Конституційної асамблеї. При цьому учасники форуму висловилися проти ідеї внесення змін до Основного Закону за допомогою всенародного референдуму. Основними фігурантами Конституційної Асамблеї, як йдеться у звертанні, повинні стати Президент України, народні депутати, політичні партії і громадські організації, а також представники місцевого самоврядування. При цьому в документі міститься прохання до Президента і парламенту надати цій Асамблеї «відповідний статус». Скликати Конституційну асамблею пропонують восени нинішнього року.
Таким чином, в Україні з’явилася ще одна більш-менш оформлена ідея щодо способів проведення політичної реформи, суть якої в тому, щоб винести процес розробки законопроекту про конституційні поправки за стіни Верховної Ради. Наскільки вона виявиться корисною, поки що судити зарано. Багато залежатиме від того, чи зуміють парламент із Президентом протягом найближчих місяця-півтора узгодити єдиний законопроект з політичної реформи. Якщо зуміють, необхідність в ініціативі ендепістів автоматично відпадає. Якщо ні — вона може бути одним із варіантів продовження реформи. Хоч, як уже неодноразово писали, на думку багатьох як політиків, так і політологів, якщо політична реформа не зрушить із місця до кінця нинішньої парламентської сесії, про неї можна буде взагалі забути. Принаймні на найближчі роки. Ще одне запитання — чи захочуть інші політичні сили приєднуватися до дійства, ініційованого лідером НДП Валерієм Пустовойтенком? Особливо на тлі майбутніх президентських виборів, які примушують усіх потенційних кандидатів працювати передусім на свій власний імідж, а не на імідж конкурента.
Про політреформу, «приріст» більшості та його інтерес до посад екс-держсекретарів — в інтерв’ю з одним із лідерів НДП, координатором парламентської більшості Анатолієм ТОЛСТОУХОВИМ.
— Приймати ті чи інші зміни до Конституції в будь-якому разі доведеться парламенту. А його можливості напряму залежать від наявності впливової більшості. Нещодавно ви сказали, що є плани збільшити більшість до 250 депутатів. За рахунок представників яких опозиційних фракцій це планується зробити?
— Поки що ані прізвищ, ані ще чогось конкретного про кандидатів на вступ до більшості сказати не можу. Робота в цьому напрямку йде. Сьогодні в більшості 241 депутат, є заяви та прохання людей в певний час заявити про вступ. Отже, більшість зростатиме.
— Скільки вже є охочих?
— Як мінімум, п’ятеро.
— Чи не призведе робота на збільшення більшості до загострення конфлікту між більшістю й, умовно кажучи, опозицією?
— А чому може виникнути конфлікт? Раніше кожен перехід до складу більшості супроводжувався коментарями щодо того, що людину кудись викликають, правоохоронні структури чи податкова адміністрація тисне тощо. Останнім часом всі переходи відбувалися без будь-яких коментарів. Тому що змінюється політична ситуація, з’являється певна стабільність у виконавчій владі — програма діяльності Кабінету Міністрів затверджена. Люди все розуміють і свідомо вибирають, на якому боці їм бути.
— І все-таки, як ви переконуєте депутатів вступити у більшість?
— Я безпосередньо не веду переговорів і нікого не переконую. Думаю, моє головне завдання — виконувати функції координатора більшості так, щоб не стояло питання — чи є більшість, чи її немає. Останнім часом такого питання не існує.
— Дехто з політологів висловлює версію, що збільшення більшості — одне з передвиборчих приготувань прем’єра Віктора Януковича, якому потрібен ресурс для майбутньої кампанії. Як ви можете це прокоментувати?
— Як одну з версій. Я можу запропонувати іншу — більшість має зростати і прагнути до того, щоб стати конституційною. Тому що Україні потрібна така більшість, яка б забезпечила політичну стабільність.
— Днями ви сказали, що на засіданні координаційної ради більшості розглядатиметься проблема призначення заступників міністрів, які прийдуть на зміну держсекретарям. Як ви бачите цю процедуру — кандидати мають бути висунутими від більшості?
— Я не думаю, що ми влаштуємо тотальний перерозподіл і будемо боротися за місця. Але фактом є те, що окремі групи і фракції не використали повною мірою свої квоти, коли ми формували коаліційний уряд. Можливо, саме в цій частині ми й попрацюємо.
ДО РЕЧІ
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович закликає не політизувати питання про скасування посад держсекретарів і заступників секретарів міністерств і призначення перших заступників і заступників міністрів — передає «Інтерфакс-Україна». Говорячи про можливу участь у процесі призначення на посади заступників міністрів парламентської більшості, прем’єр відзначив, що угода між урядом та більшістю, яка передбачала, зокрема, узгодження кандидатур на посади в уряді, виконана. «Ті посади, які були визначені в цій угоді, будуть і надалі узгоджуватися з парламентською більшістю», — сказав прем’єр-міністр, висловивши впевненість, що рішення про кандидатуру заступника міністра насамперед «буде приймати міністр, оскільки це його команда, за яку він несе відповідальність». Говорячи про долю посади державного секретаря Кабінету Міністрів України (зараз цю посаду займає Володимир Яцуба), Віктор Янукович повідомив, що цю посаду буде трансформовано в посаду міністра Кабінету Міністрів України.
