Борг вiдстрочено,

Переговори велися з весни, коли президенти Путін та Кучма домовилися про реструктуризацію заборгованості. Уряд Касьянова дуже неохоче виконував розпорядження свого шефа, й тягнув з підписанням стратегічно невигідного для себе договору з розрахунком на те, що майбутні морози примусять Київ бути максимально поступливим. Наприклад, Москва дуже сподівалася на те, що борг компанії «Нафтогаз України» буде визнано державним. У такому випадку росіяни змогли б поставити у залежність від погашення газового боргу надання кредитів МВФ, а також створити політичний тиск через інші міжнародні структури, той же Паризький клуб кредиторів. Але прем’єр-міністр Анатолій Кінах в переговорах iз Москвою вів досить ризиковану гру, і щоразу погоджувався її продовжити лише за умови визнання боргу корпоративним, тобто таким, що належить «Нафтогазу». Потрібно зазначити, що ця тактика виявилася виграшною.

Взагалі, людині, яка вигадала таку юридичну хитрість, як НАК «Нафтогаз України», варто б поставити пам’ятник. Компанія є відповідачем з боргів, але на балансі, грубо кажучи, не має нічого, крім столів та стільців. Всі транзитні трубопроводи та видобувні підприємства належать державі, й передані «Нафтогазу» тільки в оперативне управління. Поки росіяни розбиралися в юридичних премудростях відповідальності за затримки з розрахунків, Україна поквапилася та встигла набрати газу в борг майже на півтора мільярда доларів.

До речі, під час визначення суми заборгованості Кінаху все- таки довелося піти на умови Кремля. Спочатку Україна декларувала борг на рівні 1,342 млрд. доларів, а Росія пред’являє до оплати 1,4 млрд. Касьянов стверджував, що пені та штрафи складають близько 800 млн. доларів, а голова «Нафтогазу» Віктор Копилов оперував сумою 130—140 млн. доларів. У результаті, в офіційному документі будуть фігурувати російські цифри.

В останній момент Москва настояла, щоб у разі ліквідації «Нафтогазу України» його борги все ж переходили на баланс держави. Окремою перемогою Кінаха у переговорах по газу стала згода Москви на експорт українського газу. Ще недавно посол Черномирдін iз гнівом заявляв, що в цьому випадку йдеться про реекспорт російського палива, тобто банальну спекуляцію. Компромісом стало рішення про щорічне узгодження ставки експортного мита на міжурядовому рівні. Прем’єр Кінах повідомив, що експортне мито просто доведе ціну українського газу до рівня російського, щоб Москва не відчувала некоректної конкуренції. «Угода попереднього уряду про мито на експорт українського природного газу в розмірі $140 за 1 тис. куб. м газу є не тільки практично забороною експорту природного газу з території України, а й принизливим рішенням для України як країни», — заявив у Москві український прем’єр.

Проте домовленість про відстрочку газового боргу не означає, що Москва ослабить улюблений спосіб тиску на Київ — «через краник». Керівництво «Газпрому» вже оголосило, що у разі невчасних розрахунків буде просто скорочувати постачання газу. Про це офіційно попереджено і українського прем’єра. Як оплату за транзит газу в Західну Європу Україна щорічно отримує від Росії 30 мільярдів кубометрів блакитного палива. Саме ці об’єми Москва і планує поставити у залежність від своєчасності розрахунків. Крім того, напевно Росії під силу зробити проблематичним і транзит своєю територією більш дешевого туркменського газу в Україну.