Бюджет і пустота
Учорашній парламентський день для бюджетної епопеї виявився невдалим: після тригодинних дебатів Верховна Рада доручила комітету з питань бюджету спільно з Кабміном й авторами поправок доопрацювати проект держбюджету на 2005 рік і винести його на розгляд парламенту 3 листопада. За це рішення проголосували в середу всі 247 депутатів, які зареєструвалися в сесійному залі. На голосування ставили пропозицію проголосувати за поправки фракцій і груп та подати їх до Кабміну для доопрацювання та повернення до парламенту на подальший розгляд. Звучала також пропозиція про повернення проекту держбюджету на повторне перше читання. Проте вони не здобули підтримки залу. Підтримати постанову про схвалення висновків і пропозицій бюджетного комітету відмовилася фракція Компартії, мотивуючи свою позицію небажанням підтримувати урядовий варіант держбюджету.
Процес затвердження кошторису державних витрат і доходів у спокійному режимі не відбувався ніколи, але цього разу каменем спотикання стали не ті чи інші його параграфи, а… елементарний брак голосів. На ранковому засіданні зареєструвалися лише 248 народних обранців. Крісла представників шести фракцій більшості, які раніше заявили про свою неучасть у законодавчій роботі, були порожні. Була порожня й урядова ложа. Тобто раніше озвучений намір зняти «блокаду» до 20 жовтня «страйкарі» так і не реалізували. Представники шести «страйкуючих» фракцій продовжують акцію протесту проти перетворення парламентської трибуни на, зі слів Степана Гавриша, «майданчик для полювання на політичних опонентів». Ілюстрацією даної позиції можуть, імовірно, слугувати висловлювання на кшталт (цитується за стенограмою парламентських засідань): «Чудово розумію, що українська культура в разі перемоги Януковича розвиватиметься на рівні «Володимирського централу» (з виступу «нашоукраїнця» Яворівського), «в обстановці небаченого розгулу адмінресурсу, незаконного формування виборчих комісій, антиконституційного залучення силових структур держави до виборчої кампанії правлячий режим прагне забезпечити на президентських виборах перемогу кандидата від Кучми. Коронним номером президентських перегонів провладного кандидата стало підвищення зарплат і доплати до пенсій...» (член фракції СПУ Мельничук), «... розпалюється міжнаціональна ворожнеча, пропагується громадянська війна з боку вашого кандидата, тому що вихідні дані Януковича і всіх брудних листівок одні й ті самі...» (член «НУ» Соболєв) тощо. Водночас члени фракції БЮТ, не чекаючи результатів виборів, уже називають Віктора Ющенка «народним президентом», а представники інших політичних сил, чиї лідери також балотуються у президенти, не втрачають щонайменшої нагоди прорекламувати своїх кандидатів: «наш моральний авторитет Олександр Олександрович Мороз», «глибоко політичний діяч Петро Миколайович Симоненко» etc. Можна не сумніватися, що обговорення проекту бюджету-2005 в повнiй сесійнiй залі супроводжувалося б не менш «крутою» риторикою.
Передбачаючи подібні складнощі, спікер Володимир Литвин, спілкуючись напередодні з журналістами на плановій прес-конференції, окреслив чотири можливі варіанти розвитку подій. Варіант перший, «проопозиційний»: перенесення розгляду бюджету «до кращих часів». Аргумент «за» навів голова бюджетного комітету Петро Порошенко, наголосивши, що «за будь-якого результату виборів нинішній уряд бюджет не виконуватиме». Проте реалізація такого сценарію вельми складна: для цього треба прийняти не лише зміни до тематичного кодексу, а й закон, який, до того ж, потребує схвалення Президента країни. Другий, ще утопічніший варіант: уряд відкликає власний законопроект. На думку Литвина та більшої частини сесійної зали, підстав для цього немає жодних, проте фракція комуністів наполягала на тому, що Кабмін просто зобов’язаний це зробити в зв’язку з величезною кількістю поправок, поданих до документа.
Їх від фракцій, депутатів, Нацбанку й інших уповноважених надійшло майже три тисячі. До речі, як повідомив пан Порошенко, вчора Державна Дума Росії також розглядала проект бюджету, але вже в другому читанні. Наші північні сусіди виявилися менш ініціативні та внесли до головного фінансового документа РФ усього дві сотні пропозицій, із яких врахують не більше 70.
Третім варіантом, окресленим В. Литвином, була перспектива всі три тисячі поправок розглядати та голосувати по черзі. І, нарешті, четвертим — затвердження постанови про схвалення висновків профільного комітету та подання проекту бюджету до уряду на доопрацювання з урахуванням поправок. Інша справа — чи візьмуть їх до уваги, адже з Кабміну документ може повернутися в своєму первинному вигляді. За запевненнями спікера, на засіданні погоджувальної ради в понеділок останню з ініціатив підтримали одностайно. Саме за неї Володимир Михайлович і рекомендував голосувати, пояснюючи, що «це фактично новий, парламентський, а не урядовий проект, оскільки всі пропозиції грунтуються на зауваженнях депутатського корпусу».
Проте схвалити документ власного авторства, попри енну кількість спроб, зал так і не спромігся. Пропозиція зустріла рішучу відсіч комуністів, твердо переконаних у тому, що таким шляхом їх намагаються перехитрити, змушуючи голосувати за «антинародний бюджет». Ні докладні роз’яснення — мовляв, йдеться про «депутатський», а не «міністерський» (раніше відкинутий фракцією КПУ) варіант, ні навіть особисті вмовляння Петра Порошенка не подіяли. Альтернативні проекти рішення не набирали навіть двох сотень голосів, пошуки компромісу закінчилися нічим. На сороковій хвилині сперечань спікер не витримав: «Якщо позитивне голосування не відбудеться, на вітчизняному парламентаризмі можна ставити хрест. Увечері всі телеканали повідомлять, що Верховна Рада гальмує економічний розвиток і перешкоджає роботі Кабміну». Але його відчайдушні заклики, адресовані колегам, проявити свідомість, бо «цей м’яч не повинен залишитися на парламентському полі», так і не почули.
Рішення про повторне перше читання, схвалене 247-ма голосами, дещо порушило графік, визначений Бюджетним кодексом. Але простір для маневру все ще залишається: остаточний варіант фінансового документа слід затвердити до 4 грудня, тобто вже після виборів. «Підстав говорити про бюджетну кризу немає», — вважає, зокрема, член бюджетного комітету Людмила Супрун.
Підстав говорити про парламентську кризу — вистачає.
