Черномирдін повертається. Кінець епохи Єльцина?

Спостерігачі в російській столиці говорять про те, що саме цими днями вирішується інше питання — питання про спадкоємність влади в Росії; що одержання Черномирдіним портфеля прем’єр-міністра — це ще й аванс на майбутнє, реальна можливість стати новим президентом Росії, єдиним кандидатом від «партії влади». Минулої п’ятниці, під час своєї появи в нижній палаті російського парламенту, Черномирдін уже виглядав як вождь «великої опозиції» уряду Кирієнка — опозиції, що об’єднала практично всю політичну й підприємницьку еліту Росії, — від комуністів — до «Нашого дому...», від Бориса Березовського — до королів паливно-енергетичного комплексу.

Очевидно, що одностайне думське неприйняття урядових заходів було також ретельно підготовленою, розрахованою на президента демонстрацією: уряд Кирієнка не має ніякої підтримки. Ніде. У Кремлі те ж саме стверджував близький приятель Березовського — глава президентської адміністрації Валентин Юмашев. У неділю ввечері Єльцин ухвалив карколомне рішення.

Прихильники Черномирдіна святкують перемогу, вважаючи, що вже тепер «новий старий» прем’єр близький до реальної влади, як ніколи. Черномирдін ішов зі свого кабінету політичним банкрутом: Єльцин одним указом продемонстрував, що прем’єр, якого вже вважали реальним претендентом на президентську посаду, може миттєво зникнути з політичної арени. За п’ять місяців відставки Віктор Степанович так і не став справжнім публічним політиком: отож про нього потроху перестали згадувати, і журналісти відверто нудьгували на його нечастих прес-конференціях. Невміння висловити думку, яке давалося взнаки ще під час прем’єрства, але вважалося цікавою особистістю керівника уряду, за місяці відставки стало тим бар’єром, який китайською стіною відділив Черномирдіна не тільки від мас-медіа, а й від суспільства. І от тепер — яке повернення! У ролі рятівника Вітчизни, в ролі реального єльцинського спадкоємця, якого благословив на це сам президент, у ролі політика великої ваги, до послуг якого не можна не звернутися у кризові часи! Не дивно, що в черномирдінському штабі святкують перемогу і керівник парламентської фракції НДР Олександр Шохін каже про неможливість повернення до минулого стану речей, коли в уряді існували віце-прем’єри для противаги його керівникові. Не дивно також, що від влади усуваються всі нечерномирдінські постаті: Борис Нємцов уже пішов, доля Анатолія Чубайса також виглядає непевною, принаймні Шохін уже виступив із пропозицією усунення Чубайса з політичної арени взагалі. У «Білий дім» приходить нібито сильний прем’єр, якому не потрібні конкуренти.

Однак пити шампанське черномирдінцям іще рано. Так, Єльцин очевидно поступився владою на користь прем’єр-міністра. Президент сьогодні виглядає постаттю, яка припинила боротьбу за власне майбутнє, хоча я не став би «ховати» Єльцина аж до тієї хвилини, як він розпрощається із президентською посадою. Адже в дуже близькій російській історії буде ще чимало криз, і хто знає, може, вже через кілька місяців президентові знову доведеться виступати в ролі рятівника держави вже від дій черномирдінського уряду. Проте навіть якщо уявити, що Єльцин просто хоче досидіти свій термін у ролі британської королеви і що його епоха закінчилася, то це може означати кінець епохи Єльцина, однак зовсім не початок епохи Черномирдіна.

Досить показовим є те, що прихильники Черномирдіна перебувають в ейфорії із приводу повернення до влади, але чомусь зовсім не говорять про те жалюгідне економічне становище, в якому опинилася Росія сьогодні. Це становище зовсім не результат п’яти місяців правління Кирієнкової команди, а реальний підсумок п’ятирічних черномирдінських напівреформ, створення лише формально ринкової економіки, яка насправді завжди керувалася клановими та лобістськими інтересами. Кабінет Кирієнка і справді не виявився здатним виправити ситуацію, тому що був досить нерішучим і постійно запізнювався з непопулярними, однак, необхідними заходами. Поява при владі команди паливно-енергетичних лобістів, на яку не може не перетворитися кабінет Черномирдіна, навряд чи виправить ситуацію. До того ж для того, щоб виглядати керівником об’єднаної опозиції й людиною консенсусу, Віктор Степанович багато чого наобіцяв лідерам думських фракцій: аж до того, що уряд буде коаліційним і керуватиметься програмою протикризових заходів, яку напрацюють у Думі. Можна собі уявити, яка це буде програма! Тим часом економічний крах у Росії — сувора реальність, і може бути і так, що для врятування ситуації Черномирдіну доведеться піти на такі заходи, які поховають його надії не тільки стати президентом, але й узагалі залишитись у політичному житті країни; або доведеться відмовлятися від таких заходів, іти на напіврішення — і прийти до ситуації, в якій не буде ніяких виборів і президентів, бо система федеральної влади просто помре, як колись померла аналогічна їй система федеральної влади Радянського Союзу.

Є і не така глобальна обставина. Черномирдін зобов’язаний своєму призначенню не тільки власному авторитетові та неприйняттю Кирієнкового уряду Думою, але й блискучому плану одного з головних стратегів підкилимової політики Кремля — Бориса Березовського. Більше того, Єльцину новий уряд уявлявся саме як уряд Черномирдіна — Березовського, і тепер виконавчий секретар СНД розраховує на посаду ключового віце-прем’єра в новому кабінеті. Тому Шохін явно поквапився, коли сказав, що віце-прем’єрів для противаги більше не буде. Так, у Черномирдіна і Березовського гарні стосунки, і в цьому нещодавно міг переконатися Президент України, на день народження якого Віктор Степанович і Борис Абрамович прилетіли одним літаком, однак разом із цим Березовський — цілком самостійна особистість, із власними політичними та підприємницькими інтересами, які можуть бути відмінними від інтересів Черномирдіна. Отож коаліційний уряд Черномирдіна — Березовського під час гострої фінансової й економічної кризи в Росії, катастрофи рубля і розвалу банківської системи може стати для Черномирдіна трампліном для стрибка у президентське крісло. А може стати політичною могилою.

Москва

До речі

«Старий новий» російський прем’єр Віктор Черномирдін обговорив під час телефонної розмови з українським колегою Валерієм Пустовойтенком можливість свого візиту до Києва на початку вересня, повідомила Інтерфаксу прес-секретар українського прем’єра Олена ГУБІНА. «Старий новий» російський прем’єр Віктор Черномирдін обговорив під час телефонної розмови з українським колегою Валерієм Пустовойтенком можливість свого візиту до Києва на початку вересня, повідомила Інтерфаксу прес-секретар українського прем’єра Олена ГУБІНА.