Члени "Солідарносці" захопили у Варшаві кілька міністерств

У середу для підтримки протестаційних акцій гданських суднобудівників до польської столиці прибули члени "Солідарносці" - гірники з Силезії. Вони о 7 ранку виставили пікети й окупували будинки міністерств державного майна, праці, та економіки. Це повністю паралізувало роботу державних органів.

Для наведення порядку прибули поліцейські підрозділи. Перед будинком міністерства державного майна дійшло до гострих сутичок охоронців порядку з пікетниками. Поліція силою випровадила представників "Солідарносці" з міністерства державного майна. Решту будинків шахтарі залишили добровільно.

Голова загальнопольської профспілки "Солідарносць" Мар`ян Ашаклевський заявив засобом масової інформації, що "Солідарносць" проводить мирний протест на захист верфі, а уряд свідомо спровокував загострення ситуації. Він наголосив, що керівництво "Солідарносці" планує проведення в зв'язку з цими подіями загальнонаціонального страйку.

Декілька тисяч працівників гданської верфі, їхні колеги по профспілці "Солідарносць" з різних регіонів Польщі не погоджуються з рішенням уряду про закриття цього збиткового підприємства. Вони вимагають державної підтримки або надання банкам гарантій для виділення суднобудівникам кредиту на завершення будівництва вже закладених кораблів.

Не можна сказати, що уряд не допомагав гданьчанам. Для виправлення економічної ситуації з державного бюджету підприємству було надано 400 млн. злотих ($133 млн.). Це фінансове вливання на деякий час заспокоїло пристрасті, але не призвело до якихось кардинальних змін у стратегії діяльності суднобудівників. Не дали бажаних наслідків і розмови керівництва верфі з закордонними та польськими банками про надання кредитів. Банки зробили докладний аналіз ситуації на підприємстві й вирішили своїми грішми не ризикувати. Один із мотивів відмови зарубіжних банкірів - надзвичайна політизація колективу суднобудівників, що може в будь-який момент призвести до страйку та зірвати терміни виконання замовлення.

Такий розвиток подій призвів до того, що уряд був змушений оголосити гданську верф банкрутом. Це означало, що підприємство в цілому або по частинах буде продано з молотка, а більшість трьохтисячного колективу поповнить армію безробітних. Люди, які стояли у витоків "Солідарносці", працювали разом з профспілковим лідером - а згодом президентом Польщі - Лехом Валенсою: сприйняли таке рішення уряду лівої коаліції як спробу звести політичні рахунки і, скориставшись ситуацією, ліквідувати "колиску профспілки "Солідарносць". Вони вивели суднобудівників для акцій протесту на вулиці Гданська.

Декілька днів тому корабели перекрили центральну вулицю й паралізували нормальне життя міста. У середу тисячна колона працівників верфі маршем пройшла до офісу депутата сейму від Союзу лівої демократії (SLD) Кшиштофа Бжезинського. У мітинговому запалі кораблебудівники підпалили на проїжджій частині вулиці автомобільні покришки і спалили опудала прем`єра Влодзімежа Цімошевича та колишнього міністра фінансів Гжегожа Колодки, замурували вхідні двері до офісу, вимазали червоною фарбою будинок. Органи правопорядку не втручалися, щоб не ускладнювати конфлікт.

Проте політична ситуація навколо гданської верфі загострилася настільки, що на засіданні Сейму голова кабінету міністрів Влодзімеж Цімошевич доповів депутатам про економічне становище цього суднобудівного підприємства, якому уряд у 1993 - 1995 роках списав борги на 500 млрд. старих злотих - суму, яка цього року виділяється бюджетом на годування школярів усієї Польщі. Але керівництво верфі в той самий час уклало з закордонними фірмами контракти, які на будівництві кожного корабля приносили збитки від одного до семи мільйонів доларів. Ці гроші компенсували верфі з кишені польського платника податків.

Говорячи про події, пов`язані з захопленням протестуючими шахтарями будинків міністерств, прем`єр-міністр сказав, що це він прийняв рішення про вжиття сили і готовий нести за це відповідальність. Але закон однозначно трактує дії представників "Солідарносці" - захоплення приміщень, які їм не належать - як порушення закону. Влодзімеж Цімошевич заявив, що не допустить, щоб Польща через безвідповідальні дії недалекоглядних політиків стала другою Албанією.

Люблін