«Чорні діри»

Сьогодні виповнюється 165 років від дня відкриття Пулковської обсерваторії. Це — обсерваторія зі світовим ім’ям. До кінця XIX століття за нею затвердилася слава «астрономічної столиці світу». І сьогодні вона утримується на передових рубежах науки, що, безсумнівно, дає хороший привід зрадіти за пострадянську астрономію. Але є також привід пригадати про існування обсерваторій і науки астрономії в Україні.

«Колись астрономія була досить-таки далекою від життя, світоглядною, — розповідає завідувач науково-дослідної лабораторії «Астрономічна обсерваторія» кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук Богдан Гнатик. — Зараз же вона стає головним вікном у наукову картину світу, й астрономічні дослідження ставатимуть дедалі важливішими». Вчені стверджують, що фізика сьогодні неможлива без астрономії, адже земній фізиці доступнi лише 4% того, що є у Всесвіті — саме таку малу частку становлять атоми, електрони та інші відомі нам частинки. Ще 26% речовини Всесвіту складається з «темної матерії», а решта 70% заповнені більш незрозумілою «темною енергією». Без астрофізики землянам не обійтися.

Астрономія — наука фундаментальна, і фінансуватися може тільки державою: «У нашому бюджеті грошей небагато, а комерційним фірмам астрономія не потрібна. Ми можемо тільки чекати, коли в держави з’являться кошти, і сподіватися, що це буде якомога швидше», — розмірковує Богдан Гнатик.

Головне, щоб коли в держави дійдуть «руки» до астрономії, вона ще була в змозі відродитися. Зрозуміло, за мізерного фінансування обладнання не оновлюється. Це перша й головна біда всіх обсерваторій. Друга біда — так званий вiдплив iнтелекту. Люди хочуть отримувати за свою роботу гроші, та й горезвісна матеріально-технічна база, безумовно, вабить наших вчених на Захід. Втім, як розповідає директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, академік Ярослав Яцків, багато вчених їздять за кордон просто на спостереження, а працюють усе ж таки в Україні. Тут астрономії приходить на допомогу її специфіка — весь світ вивчає одне й те саме небо, й астрономи є однією родиною. Результати досліджень на хороших телескопах не є секретними даними якоїсь конкретної держави — доступ до них абсолютно вільний, їх розміщують в інтернеті, і будь-який вчений може їх аналізувати. Тобто, щоб зробити відкриття, не обов’язково особисто сидіти за телескопом. На теренах колишнього Радянського Союзу ще вистачає хороших вчених, які можуть і надати прекрасний проект, отримавши таким чином міжнародний грант, і просто плідно працювати на базі чужих спостережень. «Мало грошей — більше уваги приділяється теоретичним дослідженням, гроші з’явилися — практичним, — розповідає Ярослав Яцків. — Робота все одно триває».

Варто подумати й про наукову зміну. Сьогодні на спеціальність «Астрономія» на фізичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка набирають десять студентів. Пізніше, на третьому курсі із «загальних» фізиків формується ще група фізиків космосу. «Як правило, приходять діти, вже знайомі з астрономією. Один ходив до профільного гуртка, інший працював за завданням Малої академії наук, третій чотири роки захоплювався «чорними дірами» — молодь чомусь особливо цікавлять саме вони, — сміється Богдан Гнатик, — загалом, люди приходять не випадкові, а люблячі науку. Але й практичні. Ми можемо допомогти їм реалізуватися й вижити, дати їм усе необхідне для навчання в Україні, а також забезпечити співробітництво із зарубіжними вченими».

Тут криється дуже тонкий момент — українські вчені не можуть користуватися тільки чужими спостереженнями, бо їм треба навчити спостерігати свою молодь, навчити молоде покоління працювати з телескопом, дати йому можливість провести своє перше спостереження.

Тут криється дуже тонкий момент: українські вчені не можуть користуватися тільки чужими спостереженнями, бо їм треба навчити спостерігати свою молодь, навчити підростаюче покоління працювати з телескопом, дати йому можливість провести своє перше спостереження.

Ще одна важлива астрономічна справа, що потребує грошей — створення науково-просвітницького Центру природничих наук, куди могли б прийти ввечері любителі поспостерігати за зірками, провінційний вчитель фізики — подивитися, як виглядає справжня фізична лабораторія, та інші небайдужі до природничих наук люди. Адже зараз астрономію викладають аж ніяк не в усіх школах — її часто просто нікому читати. Як розповідає Богдан Гнатик, розмови про створення пропагуючого природничі науки Центру тривають уже давно, але зупиняються на рівні «матеріалізації».

Спостереження краще вести за містом — близькість мегаполісу, як стверджують астрономи, є істотною перешкодою для астрофизичних досліджень. Наприклад, сьогоднішня іменинниця, Пулковська обсерваторія, низку проектів здійснювала на півдні, в тому числі у своєму Сімеїзькому відділенні у Криму, яке 1954 року було перетворено на Кримську астрофизичну обсерваторію.

Сьогодні ж Кримська астрофизична обсерваторія (КрАО) — найбільша астрономічна установа України. Тут досліджують Сонце, далекі галактики, зірки, комети, відкривають нові малі планети і дають їм імена, стежать за обертанням Землі та рухом її континентів, конструюють і виготовляють телескопи.

Головна відмінність кримських досліджень — системність і постійність. Багато робот ведеться тут ще з довоєнних часів. Так, спостереженням за Сонцем у Криму — вже понад 50 років. Зараз очолює ці роботи Наталія Степанян — провідний науковий співробітник Лабораторії фізики Сонця. Вона каже, що немає жодної обсерваторії у світі, де б так систематично і різносторонньо протягом такого тривалого часу вивчали процеси на Сонці. Новизна багатьох досліджень полягала в тому, що в Криму, як каже Наталія Степанян, вирішили поглянути на Сонце як на зірку, що дозволило встановити зв’язок між структурою міжпланетного магнітного поля та загальним магнітним полем Сонця.

Одним із найбільш результативних досягнень стали прогнози сонячної активності. До речі, при прогнозі потужного спалаху політ людини мали негайно припиняти. Точність кримських прогнозів становила 85-90 відсотків, а прогноз спалаху в три бали дали під час польоту космонавта Берегового, корабель якого негайно посадили. І справді, через кілька годин після його приземлення на Сонці стався трибальний спалах, що становив смертельну небезпеку для людини в космосі.

Співробітникам КрАО вдалося об’єднати в єдину мережу всі установи, які спостерігають за станом так званого «космічного сміття» — невеликих космічних об’єктів як природного, так і штучного походження, які можуть становити певну загрозу для Землі. Це дає можливість зареєструвати всі об’єкти величиною до 6 метрів, уточнити швидкість і напрям їхнього руху, вести моніторинг їхнього стану з метою передбачити падіння на землю або запобігти зіткненню з космічними кораблями. Така робота значно ослаблює так звану астероїдну небезпеку.

Що стосується популяризації астрономії, то нещодавно у НДІ «Кримська астрофізична обсерваторія» відбувся фестиваль любителів астрономії з України та Росії «Астрофест-2004». Як розповідає науковий секретар НДІ Надія Шаховська, фестиваль відвідали понад 80 чоловік: «Ми читали їм лекції, вони розповідали про свої спостереження, показували зроблені ними прилади, до речі, часом досить цікаві. Відрадно, що наша молодь захоплюється сонцем і зірками. Сподіваємося, що деякі з них прийдуть пізніше і в астрофізику».