Чубайс у похід зібрався...

Держдума Росії 28 листопада розгляне проект звернення до голови уряду РФ Михайла Касьянова з пропозицією про дострокове припинення повноважень голови правління РАТ «ЄЕС Росії» Анатолія Чубайса. Хоч би якими були мотиви авторів цього звернення, в Україні до них також потрібно уважно придивитися в зв’язку з тим, що відомство Чубайса припустилося (і, очевидно, не без наміру) витiкання інформації про свій намір купити пакети акцій п’яти українських обленерго. Чи стурбує це Київ так само сильно, як спроба територіальної експансії, зробленої Росією щодо українського острова Тузла? Однозначної відповіді на це запитання наразі немає, можливо, тільки тому, що сьогодні ще до кінця не ясно, чи мають повідомлення, що просочилися в пресу про таку купівлю, реальний грунт або ж це усього лише передвиборний піарівський хід глави РАТ «ЄЕС Росії» Анатолія Чубайса, розрахований чи то на те, щоб відібрати частину голосів у націонал-патріотів, які прагнуть відтворити Росію в кордонах колишнього Союзу, чи то на те, щоб відбитися від нападів їхнiх думських лідерів.

Проте насправді може йтися про своєрідну розвідку боєм, під час якої хочуть вiдчути реакцію громадськості України на нову спробу російської експансії — цього разу в сферу енергетики України. Перший постріл в компанії енергетичної експансії минулого тижня зробив член правління РАТ Василь Зубакін, заінтригувавши пресу повідомленням про те, що «ЄЕС Росії» найближчим часом оголосить про велику операцію із зарубіжними активами в одній з найближчих країн. За його словами, РАТ «ЄЕС» продовжуватиме свою «експансію в зарубіжні країни». Причому енергофункціонер натякнув, що РАТ діє не тільки з власної ініціативи: «Останнім часом наш головний акціонер (держава або, можливо, сам президент Володимир Путін? — Авт. ) ставить перед нами завдання з підвищення ефективності діяльності компанії». Бойову естафету підхопив лідер російського «Союзу правих сил» і його парламентської фракції Борис Нємцов. У його заяві на підтримку Чубайса звертає на себе увагу така фраза: « Нарешті у Чубайса буде можливість розповісти, як очолювана ним корпорація захищає національні інтереси Росії, купуючи енергосистеми Грузії, Вірменії, Казахстану та України».

Не утримався від заяв про експансію у бік України і сам Чубайс. Виступаючи в четвер перед студентами в Казані, він, за даними видання «Известия.ru», відверто сказав: «Ми вже контролюємо 50 відсотків енергетики Грузії, 80 відсотків енергетики Вірменії. І на Україні обов’язково отримаємо свою частину, ми це завдання розв’яжемо». При цьому газета пише: «На Україні багато хто, аж до міністра палива і енергетики, вважає, що Чубайсу там робити нема чого. На початку цього тижня голова правління РАТ «ЄЕС» повинен був у Києві провести переговори з Леонідом Кучмою, але через раптову хворобу українського президента зустріч відклали. Слова Чубайса явно не втішать українських прихильників енергетичної самостійності, особливо з урахуванням знаменитої наполегливості глави РАТ».

А в п’ятницю російська газета «Ведомости» уточнила, що РАТ «ЄЕС» днями завершило купівлю пакетів акцій «Чернігів-, «Львів-, «Полтава-, «Прикарпаття- і «Сумиобленерго» в розмірі близько 40% статутного фонду кожного. Продавцями виступили структури російського бізнесмена Костянтина Григоришина. Суму угоди експерти оцінюють більше ніж у $100 млн.

Але того ж дня в РАТ «ЄЕС Росії» «дали задній хід» і пояснили, що дійсно мають намір провести операції щодо придбання ряду енергоактивів України... 2004 року. «Зараз проведено попередні переговори з питання придбання пакетів акцій ряду енергооб’єктів на терені України. У рамках досягнутих домовленостей ведеться робота з комплексної оцінки пакетів акцій енергооб’єктів із залученням міжнародних консультантів», — сказали в РАТ «ЄЕС» Інтерфаксу.

Тим часом реакція на можливу російську експансію в Україні досить млява. Українські фондовики вважають, що у найближчій перспективі це не вплине на фондовий ринок країни. На їхню думку, навіть у разі купівлі російською компанією пакетів акцій у групи Костянтина Григоришина говорити про отримання контролю «ЄЕС Росiї» над українськими обленерго передчасно.

Більше того, учасники ринку нагадують, що російський енергетичний монополіст і раніше робив заяви про вихід на український ринок, однак згодом вони не підтверджувалися. Словом, можливо, усе це й зовсім помилкова тривога. Тим більше, що в Антимонопольному комітеті України стверджують, що «ЕЭС России» не зверталося за дозволом на купівлю акцій обленерго. Водночас тут зазначають, що у разі підтвердження факту продажу можна буде говорити про порушення конкурентного законодавства України, оскільки такі великі компанії та купівлі мають бути узгоджені. І зрозуміло, що у країні є дуже багато людей, які вважають, що розкидатися енергетикою, що є найважливішою складової безпеки країни, просто не можна.

КОМЕНТАРI

Віктор МУСІЯКА, народний депутат:

— В Україні відомі висловлювання Чубайса і про «ліберальну імперію», і про Крим, який слід завойовувати не силою, а шляхом економічної експансії. Тож і ймовірність планів енергетичної експансії також не можна цілком виключати. У принципі ж це все дуже дивує. Невже у наших олігархів не працює почуття власної гідності, щоб забрати ці потужності і не випускати за межі національної власності такі стратегічні об’єкти?

Володимир МАЙСТРИШИН, народний депутат:

— У проекті бюджету 2004 року закладено 2,1 мільярда гривень надходжень від приватизації. Якщо ми їх не отримаємо, то можливе зростання дефіциту бюджету, а отже — неприємності в економіці. І це добре, що є покупець на наші обленерго. Одна тільки його поява сприятиме зростанню цін на енергооб’єкти. Не слід забувати, що для росіян ми, зі своїми транзитними можливостями, ще й місток до Європи. Краще б це, звісно, були не тільки російські, але й інші іноземні інвестори. А ще краще, безперечно, мати українського. Але у принципі головне, щоб був покупець, а чий він, звідки, це вже не так важливо. Але є ще й відповідальність нашого Антимонопольного комітету щодо обмежень для природних монополістів, якими є у своєму регіоні обленерго. І якщо вони сьогодні мають інвестнадбавку, що збільшує тариф на електроенергію (у разі купівлі обленерго на неї, швидше за все, претендуватиме і РАТ «ЕЭС России». — Ред. ), то нам слід поцікавитися, чи виконуються зобов’язання щодо модернізації виробництва тощо, а також визначити, чи не є підвищення ціни на електроенергію наслідком монополізації. Повторюю, немає великої різниці в тому, чи володітиме енергооб’єктом російський чи український інвестор. Головне, щоб спадщина нашого народу не продавалася за копійки, а якомога дорожче, і щоб від цього — від монопольних цін на електроенергію — внаслідок продажу або перепродажу обленерго не постраждали громадяни України.