«Дали дев’ять висновків, дамо й десятий»
Жодних прогнозів щодо політичного реформування України від голови Конституційного Суду Миколи Селівона на прес- конференції, яка відбулася учора у Києві, журналісти отримати так і не змогли. Він вважав за краще утриматися від оцінних думок щодо парламентського і президентських законопроектів про зміну Конституції, «оскільки вони будуть предметом розгляду КС», а «давати самовідвід» із цих питань М. Селівон «не хоче». Суддя лише уточнив (зробивши поправку на можливу похибку), що зміни Основного Закону можуть зачепити каденцію суддів КС «не довічно», а «на повторний термін».
Стосовно іншого, відповідаючи на запитання «Дня», М. Селівон сказав, що «в Україні триває об’єктивний процес», що «зміни до Конституції вносили і вноситимуть», що «робиться це у всьому світі, особливо щодо удосконалення законодавчої гілки влади». А громадянська позиція самого голови КС зводиться до такого: потрібна політична реформа країні чи ні, — «вирішувати політикам і суспільству». А Конституційний Суд як судова установа виконуватиме свої функції. Тобто — зіставлятиме той чи інший законопроект із вимогами статей 157 та 158 української Конституції.
Цікаве у цьому випадку те, що «жодної пожежі» напередодні доленосних політичних змін у країні Микола Селівон «у приміщенні Конституційного Суду не відчуває». Більшість суддів, «як усі нормальні люди», 14 липня йдуть у відпустку. І жодних проблем і запитань їм «ані народні депутати, ані голова Верховної Ради, ані Президент України не ставлять». «Ми вже, слава Богу, дали дев’ять висновків щодо законопроектів про внесення змін до Конституції. Якщо потрібно, то дамо й десятий», — підкреслив М. Селівон.
А ось коментарями стосовно прийнятих учора КС рішень пан Селівон ділився охочіше. Зокрема, неконституційним було визнане положення закону про вибори народних депутатів, яким встановлюється обмеження терміну оскарження порушень у роботі виборчих комісій (частина 6-та статті 29). До вчорашнього дня скаргу на порушення, яке було наявне під час підрахунку голосів і встановлення результатів голосування у роботі дільничної виборчої комісії, можна бути подати до окружної комісії чи суду протягом двох днів після дня виборів, а у роботі окружної комісії — до Центрвиборчкому чи суду протягом п’яти днів після дня виборів. А це, зі слів Селівона, як показує практика, фактично неможливе: заважає повторний підрахунок голосів, який займає іноді більше п’яти днів. Що, логічно, обмежує права кандидатів у народні депутати.
Другий вердикт, оприлюднений учора КС, лежить у площині взаємовідносин українських громадян із правоохоронними органами. 50 народних обранців помилилися щодо того, що положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу (при визначенні попереднього запобіжного заходу враховується ступінь важкості злочину) не відповідає Конституції і статті п’ятій Конвенції про захист прав людини. Принаймні, КС України має стосовно «презумпції невинності» інше тлумачення. Не вдаючись у юридичні тонкощі, відзначимо, що за правоохоронними органами залишилося право «заздалегідь зупиняти» громадян арештом (до 72 годин). А для подальшого припинення необхідна постанова суду, в якій, крім іншого, і можуть враховувати ступінь важкості злочину.
