Дефіцит ...чесності?
Розшукуються сім мільярдів для бюджету
ЗАКОН ЗА ДОМОВЛЕНІСТЮ
Передусім, неготовим втілювати в життя ініціативи парламенту в повному обсязі виявився Кабінет Міністрів. Нагадаємо, що законодавчо з 1 січня 2003 року мінімальну зарплату встановлено у розмірі 185-ти, а з 1 липня — 237-ми гривень на місяць. Поданий на розгляд парламенту урядовий законопроект про внесення змін до бюджету-03 пропонує обмежитися підвищенням до ста вісімдесяти п’яти гривень і тільки. Після того, як дохідну частину бюджету «надули і поділили», обгрунтувавши те, що відбувається, зростанням ВВП і змінами в податковому законодавстві, такого розвитку подій слід було чекати.
Цілком очевидне й те, що днями оприлюднені оперативні дані Державного казначейства про вісімдесятивідсоткове виконання витратної частини бюджету в січні (асигнування профінансовано в обсязі 2351,7 млн. грн.) аж ніяк не вказують на легкість, з якою Кабмін виконує вже заплановане. Тим більше, що витрати на обслуговування державного боргу за місяць становили 94,4 млн. грн. (у тому числі із зовнішнього — 86,2 млн. грн.) — удвічі менші, ніж було передбачено тимчасовим бюджетним розкладом. Це, до речі, зважаючи на активні переговори України із зовнішніми кредиторами, для уряду цілком несвоєчасне.
Підвищувати мінімальну зарплату зопалу в таких умовах — це вам не витрати бюджету за одну ніч узгодити. Навряд чи потенційні виборці зважать на становище й оцінять затримки із виплат зарплати. Зате Юлія Тимошенко, в такому випадку, цілком може пригадати свої пропозиції витягнути додаткові бюджетні ресурси із засіків силових відомств. А Петро Симоненко й Олександр Мороз — як вони разом із Юлею Володимирівною виявили технічні нестиковки в текстах затвердженого Верховною Радою і поданого на підпис Президенту бюджету-03. Потім уряд може як завгодно довго пояснювати необгрунтованість таких претензій: електорат це оцінить по-своєму.
«У такому форматі навряд чи вдасться вийти на узгоджений законопроект без прийняття політичного рішення під час зустрічі лідерів фракцій із прем’єр-міністром стосовно розміру мінімальної заробітної плати», — вважає П. Порошенко. І він, очевидно, недалекий від істини. Для того, щоб виконати самим же парламентом ухвалений закон, потрібне ще, виявляється, політичне рішення. ПІАР-СКЛЕРОЗ
Друга офіційна причина, через яку можуть відкласти розгляд змін до бюджету з метою підвищення мінімальної заробітної плати, — відсутність диференційованого підходу до її нарахування. Як це не дивно, але реальну систему тарифних співвідношень у затвердженому Верховною Радою законі, покликаному облагодіяти пересічних громадян поетапним збільшенням мінімальної зарплати, просто не передбачено. А це, між іншим, дуже загрожує спалахом невдоволення, скажімо, середньостатистичних лікарів, які в липні за своїм матеріальним статусом в очах держави можуть бути прирівняні до прибиральниць. Вийти зі становища можна буде, знову ж, з допомогою додаткових бюджетних коштів, що, як ми вже, звичайно, зрозуміли, і сьогодні не дуже ймовірно. Вже не важливо, чим керувався парламент, підкладаючи уряду «бюджетну свиню». Відмовлятися від підвищення мінімальної зарплати Кабінету Міністрів, що б там не було, не личить.
«Для часткового вирішення» проблеми в проекті «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» уряд знайшов тільки 754,8 млн. грн. Благо, при підготовці бюджету до третього читання «розрахункові витрати місцевих бюджетів уже було збільшено на 1,6 млрд. грн.» Тепер це, згідно з текстом документа, цілком можуть використати як підмогу для підвищення мінімальної зарплати, в тому числі й за рахунок місцевого фінансування.
Простіше йдуть справи з калькуляцією у представників опозиції. За даними бюджетного комітету, в законопроекті, внесеному депутатами Тимошенко, Симоненком, Морозом, Павловським і Турчиновим, передбачено додаткові надходження від податку на дохід громадян (наслідок збільшення зарплати) у розмірі більше 1,5 млрд. грн. (менш оптимістичний Мінфін розраховує на 851 млн. грн.). Крім цього, П. Порошенко говорить і не погоджується з пропозицією опозиції направити на підвищення мінімальної зарплати 1,6 млрд. грн. із Пенсійного фонду (наслідок збільшення пенсійних відрахувань)... хвороби, повiдомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День» .
НІХТО НЕ ХОТІВ ВІДДАВАТИ
Проте помиля ються й ті, хто вважає, що у бюджеті України грошей для цього немає. Ні, кошторис держави скептики давно і справедливо порівнюють із річним обігом великої компанії. Ось тільки написано український бюджет таким чином, що будь- який фінансовий менеджер, ознайомившись iз його змістом, був би чимало здивованим. «День» неодноразово писав про доцільність витрат бюджетних гривень у досить сумнівних напрямах. Тепер варто звернути увагу, за рахунок чого уряд має намір вирішити проблему підвищення мінімальної зарплати. Заради справедливості, фінансові потоки держави, дотримуючись будь-якої із наявних змін до бюджету, можуть привести до інтересів їхніх розпорядників. Iз цього погляду, урядовий варіант цікавий тим, що, швидше за все, він стане реальною основою для цих змін.
754,8 млн. грн. Кабмін пропонує зібрати «по нитці», змінюючи витратні статті деяких міністерств і служб, не зачіпаючи при цьому вже затверджені «канати». Отже, 366,8 млн. уряд має намір зекономити на «розвитку й утриманні автомобільних доріг» шляхом «зменшення нормативів відрахувань відповідних платежів до дорожнього фонду з 70 до 55 відсотків». Незрозуміло, хто більше засмутиться: «Укравтодор», ДАІ чи водії, — але те, що за рахунок власників авто вирішуватимуть проблеми із зарплатами виглядає не дуже цивілізовано.
На 105,9 млн. грн. зменшать фінансування «Укрзалізниці». Якщо Кабміну все вдасться, то лікувати потерпілих пасажирів залізничники будуть самостійно. А студенти і школярі зможуть забути про пільговий проїзд (на загальну суму 37,1 млн. грн.) Батьків, навіть із збільшеною мінімальною зарплатою, це навряд чи обрадує.
Черги за лізинговою технікою в АПК виростуть, а Національній акціонерній компанії «Украгролізинг» точно не сподобається, що 95 млн. грн. у витратній статті бюджету її держава «обнулила». Хоч ці гроші й будуть спрямовані «на підвищення мінімальної зарплати службовцям бюджетних установ АПК і профтехучилищ сільськогосподарського напряму». На 50 млн. грн. постраждає інформатизація середньої освіти і комп’ютеризація сільських шкіл. На 100 млн. грн. — геологічна розвідка і розвиток мінерально-сировинної бази. Точніше, геологи — на 300 млн., а «мінеральники» — на 200. У пояснювальній записці до змін загальний результат було представлено, напевно, для керівництва Мінекології.
Усе вищезгадане, можливо, і дозволить збільшити фонди оплати праці в галузях: освіти — на 303,5 млн., охорони здоров’я — 99,5 млн. грн., науки — 8,7 млн. грн. та інших. Але вищезгадане абсолютно не дає відповіді на запитання, чому зарплату, наприклад, військовослужбовцям слід підвищувати в тому числі й за рахунок скорочення витрат на закупівлю нового обладнання (мінус 15 млн. грн. у бюджеті) та капремонту військових об’єктів (мінус 1,2 млн.), а не за рахунок «амбулаторного лікування депутатів» або того самого департаменту вугільної промисловості.
Проте найгірше те, що в будь- якому випадку необхідних 7,3 млрд. грн. (нехай навіть у два з половиною рази менше — якщо мінімум у 185 гривень виявиться максимумом) у Кабміну не набирається. П. Порошенко, який останнім часом демонструє завидне розуміння урядових проблем, на «ура» зустрів пропозицію опозиції шукати додаткові надходження за рахунок скорочення «тіньового сектора». А також повідомив, що робоча група з пошуку додаткових грошей до бюджету активно використовує напрацювання зі зміни ставок рентних платежів, акцизу на алкоголь і тютюнові вироби тощо. Останнє, до речі, на думку представників бюджетного комітету, не призведе до підвищення роздрібних цін на ці товари... Це, зважаючи на нееластичність попиту, наприклад, на сигарети (палили і палитимуть), дуже дивно...
Загалом із державним бюджетом як завжди: чого найбільше побоюєшся, те й відбувається. Бюджет із нереальною витратною частиною прийняли, зарплату неймовірним чином підвищили... Тепер думають, де взяти гроші. Будемо активізувати роботу з боротьби із «тіньовим сектором», протидіяти «відмиванню» і знищувати податкову недоплату? Або змінювати макроекономічні прогнози і писати новий бюджет? Згідно з практикою минулих років, незабаром, напевно, почнуться розмови про секвестр. Може, простіше було відразу прийняти чесний (по відношенню до платників податків) бюджет — тобто не обіцяти нічого?
