Демократія «побічних ефектів»

Учора в Києві відбувся запланований учасниками акції протесту «Україна без Кучми» захід із мітингом та походом до Верховної Ради. Минулої п’ятниці колишні учасники студентського голодування 1990 року, народні депутати, члени 15 політичних партій та організацій України розбили на майдані Незалежності наметове містечко, аналогічно з «революцією на граніті» 1990 року, вимагаючи відставки Президента і «силовиків», а також вимагаючи незалежного розслідування подій, пов’язаних зі зникненням журналіста Георгія Гонгадзе. Протягом трьох днів учасники акції закликали киян, які підходили до майданчика з наметами, підтримати у вівторок антипрезидентський похід до Верховної Ради та адміністрації Президента.

За приблизними підрахунками, вчора вранці на майдані Незалежності зібралося близько п’яти тисяч чоловік. Судячи зі своєрідної переклички, проведеної організаторами акції, в основному на мітинг прийшли прихильники Комуністичної, Соціалістичної партій, обох Рухів, праворадикальних організацій. Переважно — люди немолодого віку, що становлять, мабуть, сьогодні найбільш політично активну і найбільш знедолену частину населення країни. На мітингу виступили народні депутати Анатолій Матвієнко, Григорій Омельченко, Олександр Мороз, Петро Симоненко. Варто зазначити, що останній учора вперше відкрито засвітився в «акції Мороза». Це підтверджує антиiдеологiчний, відверто «персональний» характер мітингу. Лідер соціалістів Олександр Мороз, звертаючись до прибулих на мітинг, з-поміж них і до прибулих з інших регіонів України, заявив: «Ми боремося не проти влади, ми вимагаємо розслідування справи Гонгадзе, виконання рішень Верховної Ради про відставку керівників правоохоронних структур...» А лідер Компартії України у своєму виступі закликав до рішучої боротьби проти нинішньої системи, яка знищує народ. «Кучма — породження цієї системи», — заявив він. При цьому Петро Симоненко (начебто він сам не породження «цієї системи») закликав повернути владу «народові», об’єднатися і через Верховну Раду вирішити, «в чиїх руках має бути влада».

О 12.20 мітингуючі почали похід колоною до будинку Верховної Ради. Організатори акції закликали людей дотримуватися порядку і дисципліни. Попереду колони несли національний прапор, який із п’ятниці майорів над наметовим містечком, далі йшли народні депутати, що підтримували акцію, слідом за ними — безпосередні учасники акції на майдані та всі інші.

Лідер молодіжної організації «Молодь — надія України» Вадим Гладчук повідомив кореспондентові «Дня», що позавчора увечері їхня організація також ухвалила рішення про приєднання до акції протесту. Щоправда, на думку В. Гладчука, «перед тим, як відправити у відставку Президента, треба провести за кордоном незалежну експертизу касети, наданої О. Морозом».

Близько 13.00 учасники мітингу зустрілися коло будинку ВР з учасниками мітингу на підтримку Президента, чи, судячи з написів на плакатах і транспарантах, проти парламенту. Дві демонстрації розділив подвійний кордон міліції. До журналістів, що були присутні на висвітленні акції, правоохоронці ставилися терпимо і пропускали через свої ряди. У мітингу на підтримку Президента брали участь переважно усміхнені молоді люди, які, анітрохи не приховуючи, розповідали журналістам про те, що за участь в акції їм заплатили кожному по десять гривень. Усього в акції на підтримку Президента взяло участь майже 500 чоловік.

Учасники антипрезидентської акції, трохи постоявши і порадившись, ухвалили рішення підійти до будинку парламенту з боку пам’ятника генералові Ватутіну. Враховуючи те, що попереду мітингуючих ішли народні депутати, співробітникам МВС удалося відтіснити учасників «пропрезидентського» мітингу до тротуару і пропустити контрмітинг. Тобто міліції вдалося попередити варіант «стінка на стінку».

О 13.20 тридцятьом учасникам антипрезидентського походу вдалося прорватися через міліцейський кордон до будинку Верховної Ради. Мітингуючі вимагали, щоб до них спустився спікер Іван Плющ для того, щоб передати йому умови учасників акції.

Спікер, який вийшов через деякий час до мітингуючих, закликав їх до спокою. І.Плющ, щільно оточений кільцем журналістів та охорони, міг спілкуватися з учасниками акції тільки за допомогою мегафона. «Якщо нам дорога наша Україна, живімо і працюймо спокійно», — сказав спікер. За його оцінкою ситуації, тепер мова йде про збереження «тієї крихкої злагоди, якої було досягнуто останнім часом». «Те, що відбувається зі справою Георгія Гонгадзе та іншими матеріалами, які сьогодні обговорюються в Україні і за її межами, можна вирішити тільки у встановленій законом формі», — підкреслив І.Плющ.

При цьому спікер повідомив учасникам акції, що Верховна Рада прийняла низку рішень рекомендаційного характеру і направила їх Президентові. На думку І.Плюща, Президент урахує їх після того, як одержить відповідні матеріали.

Один з організаторів акції «Україна без Кучми» — Володимир Чемерис заявив журналістам, що учасники акції не задоволені відповідями І.Плюща і продовжуватимуть домагатися виконання своїх вимог. Тим часом деякі політичні сили вчора висловили свою оцінку значення вуличної активності в столиці.

Напередодні «антипрезидентської» демонстрації Олександр Мороз визнав, що його заява та оприлюднення відомих аудіо- та відеокасети на руку уряду: «Певною мірою, загрозу усунення уряду з політичної арени в цьому складі знято після того, як я виступив з заявою», — повідомляє Інтерфакс-Україна. Проте, лідер СПУ наголосив, що це не було метою його дій. Хоч як би там було, імідж країни — занадто велика ціна за урядовий статус окремих політиків.

Прем’єр-міністр Віктор Ющенко, перебуваючи в Донецьку, зазначив, як передає УНІАН, що політична ситуація, яка сьогодні склалася в країні, «є негатив, який доходить до Ради директорів МВФ, і буде мати вплив». Але він особисто «далекий від думки, що це буде вирішальний вплив». Ющенко не допускає оголошення в Україні надзвичайного стану і висловив упевненість, що позиція Президента України щодо вирішення цієї конфліктної ситуації «є ясною й однозначною» для того, щоб врегулювати її у правовому полі. Цікаво, що так званi пропрем’єрські фракції парламентської більшості вчора «тактично» утримувалися від політичної оцінки вчорашніх акцій.

Народно-демократична партія виступає «категорично проти полiтичної iстерiї» з приводу оприлюднення касети зi свiдченнями офіцера держохорони Миколи Мельниченка, йдеться в заявi фракцiї НДП, розповсюдженій вчора у Верховній Раді України. Члени фракції наголошують, що в ходi «верховнорадiвської полiтичної кориди залишилися поза увагою й деякi запитання до правоохоронних органiв, як-то: чому досі не вiдкрита кримiнальна справа за фактом пiдслуховування Президента? Яким чином аматор-одиночка М.Мельниченко та його сiм’я самотужки, без групи пiдтримки, без офiцiйного оформлення вiдповiдних документiв, опинилися за кордоном? Хто, на якiй пiдставi, кому i чому видав свiдоцтво про смерть Г.Гонгадзе, адже вiдомо, що бланки свiдоцтв є документами суворої звiтностi, єдиного зразка i достовiрнiсть їх засвiдчується гербовою печаткою?».

Члени фракції НДП «настiйливо пропонують народним депутатам зосередитися на розглядi i прийняттi законiв, необхiдних українському суспiльству для економiчного, полiтичного, соцiального і культурного розвитку».

Iз заявою від імені фракції СДПУ(о) виступив учора її лідер Олександр Зінченко. «В основі розкрутки конфлікту пружиною протистояння стали непрофесіоналізм, некомпетентність дій правоохоронців і спроби розслідувати справу в закритому від суспільства вигляді. Потім у хід пішли провокаційні за своїм змістом спроби використати справу Гонгадзе у власних цілях і створили дійсно основу для розгорнення політичної кризи в країні», — сказав лідер фракції.

Фракція СДПУ(о), за словами її лідера, абсолютно переконана в тому, що «суспільство і влада повинні пройти це випробування у виключно правовому полі». «Ми повинні йти шляхом забезпечення відвертості всього процесу слідства у справі Гонгадзе». Парламент, крім того, повинен простежити, щоб ніхто з журналістів або редакційних колективів не постраждав від тиску і свавілля чиновників, друкуючи або розміщуючи матеріали щодо справи. При цьому, як заявив Зінченко, ЗМІ також повинні діяти в правовому полі, оскільки ніхто не знімав з них відповідальності.